Москва посилює репресії: нова хвиля арештів, обшуків та символів СРСР

Через чотири роки після розпочаття повномасштабної агресії проти України російська влада відповідає на зростаюче невдоволення населення не послабленням, а новим витком політичних переслідувань. Одночасно Кремль активно повертає символи радянського тоталітарного режиму.

За матеріалами CNN, невдоволення в російському суспільстві підживлює насамперед криза з цифровим зв'язком у крупних містах. Президент Володимир Путін визнав наявність перебоїв у роботі інтернету, однак пояснив це «оперативною діяльністю щодо запобігання терористичним загрозам». На його думку, попередження громадськості про такі обмеження може негативно вплинути на роботу силовиків.

«Завчасне розповсюджування загальнодоступної інформації може зашкодити оперативній підготовці, адже злочинці все чують і все бачать», — наголосив Путін.

Нова хвиля політичних затримань

Російський репресивний апарат тим часом лише прискорює темпи роботи. На протязі останніх тижнів правоохоронці провели серію політичних арештів та обшуків. Один із останніх прикладів — обшуки в офісах видавництва «Ексмо», одного з найбільших у Росії. Слідчий комітет РФ затримав кількох працівників у контексті розслідування справи про так звану «пропаганду ЛГБТК+».

Посилюється тиск і на незалежну преса. На початку місяця силовики здійснили обшук в офісі «Нової газети» — видання, співзасновник якого став лауреатом Нобелівської премії миру 2021 року. За повідомленням РІА Новості, журналіст Олег Ролдугін був затриманий для допиту у справі про нібито незаконний обіг персональних даних. Він відрицає будь-які звинувачення.

Після російського вторгнення у 2022 році «Нова газета» припинила друковану діяльність, однак продовжує функціонувати в онлайн-форматі. Нові дії правоохоронців ще більше обмежують можливості незалежної журналістики в країні.

Повернення символів СРСР

Паралельно російські керівники активно реабілітують образи радянського минулого. Верховний суд РФ визнав «екстремістською» організацію» правозахисну організацію «Меморіал». Глава управління ООН з прав людини Фолькер Тюрк охарактеризував це рішення як фактичну криміналізацію важливої правозахисної діяльності.

Більш символічним стало перейменування Академії ФСБ на честь Фелікса Дзержинського — засновника радянської таємної поліції. Саме в цій установі молодий Путін проходив підготовку як агент КДБ. Знесення пам'ятника Дзержинському біля будівлі КДБ 1991 року було одним із ключових символів краху Союзу. Тепер московська влада демонструє готовність не лише зберігати, але й активно відновлювати образи тоталітарного режиму.

Окрім того, посольства Польщі, Естонії, Литви та Латвії офіційно висловили протест російському МЗС у зв'язку з демонтажем меморіального комплексу в Томську, присвяченого жертвам радянської таємної поліції, про що повідомила Reuters.

Контроль посилюється

На тлі військових конфліктів, цифрових обмежень та нових хвиль репресій російська влада майже не демонструє сигналів готовності послабити контроль над суспільством. Водночас провідні російські соціологічні центри зафіксували зростання невдоволення громадськості політикою Путіна, спровокованого військовими невдачами, збільшенням кількості жертв та внутрішніми репресіями.

Таким чином, Кремль дає чіткий сигнал про намір повернутися до радянських методів контролю й придушення опозиції, намагаючись запобігти можливим масовим виступам суспільства.