Путін може здійснити напад на країну НАТО протягом наступних двох років, – Politico

• У Європі зростають побоювання, що Володимир Путін може скористатися "вікном можливостей" для атаки на країну НАТО протягом найближчих двох років.
• Військові експерти оцінюють, що Росія, ймовірно, вдасться до обмежених або точкових дій, які можуть створити невизначеність у НАТО щодо дії статті 5 про колективну оборону.

У Європі зростають побоювання, що Володимир Путін може розглядати найближчі два роки як сприятливе "вікно можливостей" для перевірки готовності Заходу до захисту НАТО. Водночас частина урядів і керівництво Альянсу досі вважають такі ризики перебільшеними.

Про це йдеться в матеріалі Politico.

Читайте також Росія хоче повернути "кордони СРСР", і загроза є не тільки для Балтії, – адмірал Драгоне з НАТО

На який крок може піти Росія?

Журналісти поспілкувалися з трьома політиками ЄС, безпосередньо обізнаними з обговореннями.

Зокрема, депутат Європарламенту Міка Аалтола зазначив, що зараз США частково віддаляються від Європи, трансатлантичні відносини ослаблені, а ЄС ще не готовий повністю взяти на себе зобов'язання щодо оборони.

Щось може статися дуже скоро – у Росії є вікно можливостей,
– наголосив політик.

Водночас представники НАТО та європейських оборонних структур визнають, що не виключають будь-яких сценаріїв, однак вважають повномасштабний напад на країну Альянсу малоймовірним з огляду на значне виснаження Росії у війні проти України.

Натомість, за їхніми оцінками, більш імовірним є варіант обмежених або точкових дій, а також інфільтраційних операцій, які можуть створювати невизначеність і розкол у НАТО щодо того, чи підпадають вони під дію статті 5 про колективну оборону.

Довідка. Стаття 5 Північноатлантичного договору передбачає, що збройний напад на одного з членів НАТО розглядається як напад на всіх союзників, що зобов'язує держави Альянсу реагувати та надавати взаємну допомогу. Форми такої допомоги не є фіксованими і можуть включати як застосування збройних сил, так і інші заходи, які країни-члени вважають необхідними для відновлення та підтримання безпеки в Північноатлантичному регіоні. В історії Альянсу Статтю 5 було застосовано лише один раз – після терактів 11 вересня 2001 року в США.

Колишній міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс також припустив, що Росія може вдатися до "горизонтальної ескалації" проти інших сусідів, аби уникнути невигідних переговорів щодо України.

Попри зростання оборонних витрат у Європі після 2022 року, експерти зазначають, що реальне посилення військового потенціалу займе роки.

Це може бути невеликий психологічний фактор, який змусить нас відчувати страх, якщо Путін вважатиме, що така ескалація послаблює нас, створює відчуття загрози та зменшує підтримку України,
– заявив євродепутат Вілле Нійністьо.

Окрему роль також грає позиція Сполучених Штатів та Дональда Трампа.

За оцінками європейських високопосадовців, у разі невдалих для республіканців проміжних виборів у листопаді Трамп може спробувати мобілізувати свою електоральну базу шляхом жорсткішої позиції щодо НАТО та Європи, а також скорочення підтримки України.

Щоб протидіяти цій загрозі, ЄС має "суттєво та спільно інвестувати" в оборону, щоб бути готовим до самозахисту.

Попри ослаблення Росії через втрати у війні проти України та успішні удари по її території, частина європейських політиків вважає, що саме це може підвищити рівень ризиків для Європи і зробити дії Володимира Путіна більш непередбачуваними.

Це може бути операція з використанням дронів, може бути операція в Балтійському морі… або щось в Арктиці, спрямоване проти невеликих островів. У них є тіньовий флот, який уже частково мілітаризований,
– сказав Міка Аалтола.

За його словами, у разі реалізації подібних операцій Володимир Путін, імовірно, намагатиметься чинити тиск на європейських союзників України, водночас уникаючи прямої реакції з боку США.

Аалтола зазначив, що якщо Росія не перетинатиме кордон, у Вашингтоні можуть вважати такі дії недостатньо стратегічно значущими. Він також припустив, що США можуть більше схилятися до ідеї переговорів із Росією – саме на такий результат і розраховує Москва.

Як у Європі реагують на загрози?

Наразі Європа не має єдиної думки щодо серйозності російської загрози.

Частина політиків із Фінляндії та Литви наполягає на необхідності термінового посилення протиповітряної оборони та оборонної готовності на тлі затримок постачання американської зброї через війну в Ірані.

Водночас більш обережної позиції дотримуються в Естонії та самому НАТО, де вважають, що паніка може грати на користь Кремля.

На думку Аалтоли, недооцінка загрози створює хибне відчуття безпеки.

Нам потрібно розподілити ресурси, а якщо є хибне відчуття безпеки, то ресурси не виділяються на оборону,
– пояснив політик.

Президент України Володимир Зеленський також нещодавно припустив, що Росія може готуватися до дій проти "однієї з країн Балтії, наприклад". За словами українських посадовців, ці держави можуть бути потенційними цілями через підтримку України.

Водночас політики в країнах Балтії намагаються зменшити рівень тривоги, а в НАТО також ставляться до таких сценаріїв зі скепсисом.

Президент Естонії Алар Каріс заявив, що Росія "дуже зайнята війною в Україні" і навряд чи має достатньо ресурсів для відкриття ще одного фронту проти Балтії. Цей аргумент повторили високопоставлений дипломат НАТО та троє високопоставлених європейських чиновників з питань оборони.

Цікаво! керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко в розмові з 24 Каналом зазначив, що Росія дійсно здатна на агресію проти європейських країн. До того ж, за його словами, якщо йдеться про дроновий удар по базах НАТО чи гібридну операцію з паралізування аеропортів в європейських країнах, то Росія вже вдавалася до таких дій.

Чи впорається НАТО без США?

Влада США вже неодноразово заявляла про нібито наміри вийти з складу НАТО чи принаймні зменшити свою залученість.

Адмірал Джузеппе Каво Драгоне, вищий військовий чиновник Альянсу, вважає, що масштабний відхід США від зобов'язань перед НАТО навряд чи відбудеться. Водночас він наголосив, що Європа має взяти на себе більшу відповідальність і вже починає це робити завдяки значним інвестиційним зобов’язанням, ухваленим у Гаазі минулого року.

За його словами, перші результати цих рішень очікуються на наступному саміті в Анкарі.