Прожитковий мінімум в Україні можуть збільшити втричі: деталі ініціативи

У Верховній Раді пропонують підвищити прожитковий мінімум у кілька разів. Зокрема, збільшити його до 10 тисяч грн на місяць. Про це стало відомо з нового законопроєкту, який подали до Ради.

Наразі прожитковий мінімум в Україні у середньому на одну особу становить 3 209 грн. Про наміри нардепів підвищити прожитковий мінімум йдеться у законопроєкті 15224-5.

Прожитковий мінімум хочуть підвищити до 10 тисяч грн: що відомо

Ініціаторкою законопроєкту виступила нардепка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко. У Верховну Раду законопроєкт подали 22 травня. Наразі він отримав висновок профільного комітету.

У пояснювальній записці до законопроєкту про підвищення прожиткового мінімуму йдеться, що суму планують підвищувати поетапно. Також регулюватиметься мінімальна пенсія, яка зросте до 7591 грн у разі ухвалення закону. Мінімальну зарплату нардепка пропонує підвищити до 12 160 грн у 2026 році.

Юлія Тимошенко також запропонувала підвищити зарплати військових у 1,5 раза вже з червня 2026.

Фінансування на такі суттєві та різкі підвищення пропонують компенсувати через податкові зміни, зокрема, підвищення податків, обмеження зарплат у держсекторі та операції з держборгом, а також через перерозподіл бюджетних витрат.

У законопроєкті висловлюється претензія до держави, яка «закладає рівень життя українців у 2.5–3.5 рази нижчий за реальний». Що своєю чергою нібито порушує Конституцію.

У законопроєкті пропонують підвищити прожитковий мінімум так:

• З 1 липня 2026 року: 9 900 грн.

• З 1 жовтня 2026: до 10 180 грн.

Мінімальну пенсію пропонують підняти з 1 липня до 7 387 грн, а з 1 жовтня — до 7 591 грн. Остаточна сума є втричі вищою за теперішню. Відповідно до ідеї законопроєкту, з 1 жовтня українці отримуватимуть мінімальну зарплату в розмірі 12 160 грн.

Зокрема, у законопроєкті пропонують агресивну ставку на прибуток банків — до 75%.

Пропозиція нових прожиткових мінімумів: суми

За законопроєктом пропонують встановити у 2026 році поетапне підвищення прожиткового мінімуму залежно від кварталу.

Для дітей віком до 6 років:

• з 1 липня — 7858 грн,

• з 1 жовтня — 8074 грн.

Для дітей віком від 6 до 18 років:

• з 1 липня — 10035 грн,

• з 1 жовтня -10312 грн.

Для працездатних:

• з 1 липня — 11833 грн,

• з 1 жовтня — 12160 грн.

Для непрацездатних:

• з 1 липня — 7387 грн,

• з 1 жовтня — 7591 грн.

Обмеження зарплат державних посадовців

На час воєнного стану та протягом 30 днів після його завершення, максимальну місячну зарплату частини посадовців і керівників держкомпаній пропонують обмежити розміром грошового забезпечення рядового військового (з урахуванням бойових виплат).

Лікарняні, відпускні та допомога на оздоровлення під це обмеження не підпадають. Не поширювати обмеження зарплат пропонують на суддів, військових та представників інших силових структур.

Точний перелік посад пропонують визначити Кабміну.

Зарплати в Україні: останні новини

Нагадаємо, що фінансові труднощі компанії не дають роботодавцю права просто так зменшувати зарплату. Відповідно до статті 32 КЗпП та позиції Верховного Суду, зміна істотних умов праці (зокрема й розміру оплати) можлива лише за наявності змін в організації виробництва або праці.

До таких випадків належать реорганізація, скорочення обсягів виробництва, оптимізація штату, зміна структури чи режиму роботи. При цьому роботодавець зобов’язаний довести, що ці нововведення пов’язані саме з організаційними процесами, а не просто з дефіцитом коштів.

У разі зміни умов праці або переведення на посаду з нижчим окладом закон гарантує працівникові збереження середнього заробітку протягом двох тижнів. Якщо ж працівник відмовляється працювати в нових умовах, він має право звільнитися, а роботодавець зобов’язаний виплатити йому вихідну допомогу у розмірі не менше середньомісячної зарплати.

В Україні повернулися до ідеї модернізації спрощеної системи оподаткування, взявши за можливий взірець польську модель. Як заявив очільник профільного парламентського комітету Данило Гетманцев, оновлена система має залишитися доступною лише для малого бізнесу, що унеможливить її використання великими компаніями через схеми «дроблення».

Водночас нардеп запевнив, що до завершення війни жодних податкових змін не впроваджуватимуть.

Польська модель передбачає значно більший ліміт операцій, але вводить диференційовані ставки залежно від виду діяльності. Наприклад, для торгівлі та виробництва діють низькі ставки (від 3%), тоді як для послуг вони значно вищі — від 12% до 20%.

В Україні ж ФОПи третьої групи сплачують фіксовані 5% від доходу, чим нерідко користуються нечесні роботодавці задля мінімізації податків, уникаючи офіційного працевлаштування працівників із вищими ставками ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Читати публікацію повністю →