Прожитковий мінімум 10 тисяч гривень: популізм чи реальність у 2026 році

До Верховної Ради подали законопроєкт з пропозицією підвищення прожиткового мінімуму в Україні до 10 180 гривень вже у жовтні 2026 року. Кратне зростання пропонують і для мінімальної зарплати та пенсії, та чи реально його реалізувати невідкладно – розповідаємо далі.

Чи можливе стрімке підвищення прожиткового мінімуму в Україні?

Розмір прожиткового мінімуму нині не відображає реальної структури витрат різних груп населення, особливо – малозабезпечених. Законодавчі ініціативи без коректних розрахунків є популізмом. Про це в коментарі 24 Каналу розповів економіст Борис Кушнірук.

Дивіться також 8,5 тисячі гривень – реальний мінімум для пенсіонерів: чому пенсія у 2026 році досі менша

На думку експерта, питання прожиткового мінімуму в Україні є політизованим і потребує незалежного підходу до розрахунку.

Борис Кушнірук,

економіст, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру

Коли вони подають такі законопроєкти, будь-хто, хто це робить, як правило, це популізм. Для розрахунку реального прожитового мінімуму має бути коректна методика, незалежна від політичних вподобань і бажань.

З погляду економіста, визначати розмір прожиткового мінімуму в Україні має не Міністерство соціальної політики, а Державна служба статистики, оскільки вона має базу даних щодо обсягів споживання товарів та послуг населенням.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Богдан Кушнірук говорить, що на наближення показника прожиткового мінімуму до реального потрібні 3 – 5 років.

Чи можна його впровадити з сьогодні на завтра? Ухвалити закони, теоретично, можна. Але, зважаючи на те, що в уряду точно немає грошей, щоб робити виплати на основі нього, потрібно встановлювати перехідний період – щонайменше 3 роки. Протягом них підтягувати до реального показника, поступово міняючи структуру бюджетних видатків, оскільки зростуть витрати на підтримання цього прожиткового мінімуму,
– говорить експерт.

Нова законодавча ініціатива щодо перегляду показників соціальних гарантій в Україні пропонує впровадити зміни вже у 2026 році.

Що пропонує нова законодавча ініціатива?

22 травня у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15224-5 з пропозицією змін розміру мінімальної пенсії за віком та заробітної плати, а також рівня прожиткового мінімуму. Автори ініціативи навели цифри у кілька разів більші за показники, наявні в законі про державний бюджет на 2026 рік:

• прожитковий мінімум на одну особу на місяць із 1 липня – 9 906 гривень, з 1 жовтня – 10 180 гривень (нині він становить 3 209 гривень);
• мінімальна пенсія за віком з 1 липня до 7 387 гривень, з 1 жовтня – до 7 591 гривень (зараз її розмір визначений на рівні 2 595 гривень);
• мінімальна зарплата з 1 липня – 11 183 гривні, з 1 жовтня – 12 160 гривень (наявний нині показник – 8 647 гривень).

Законопроєкт проаналізували профільний комітет та Головне науково-експертне управління, надавши свої висновки.

У комітеті з питань бюджету зазначили, що законопроєкт не містить належного фінансово-економічного обґрунтування, його положення містять арифметичні неточності й помилки у додаткових матеріалах, що мають наслідком розбалансування бюджетних показників.

У Головному науково-експертному управлінні також вказали на брак обґрунтування розрахунками, зокрема щодо можливості забезпечити додаткові надходження до бюджету й фінансувати оновлені видатки за програмами. За висновком експертів, законопроєкт не узгоджений із визначеним у законі порядком встановлення прожиткового мінімуму. Крім того, ініціатива призведе до зростання витрат бюджету, однак не пропонує, звідки взяти ці кошти.

Що потрібно для розрахунку реального прожиткового мінімуму?

На думку економіста Богдана Кушнірука, для коректного розрахунку показника прожиткового мінімуму необхідно вжити низку заходів. Насамперед, створити незалежну експертну раду при Державній службі статистики, куди увійдуть представники профспілок, академічних інституцій, бізнесу, Національного банку та урядовці.

Потрібно внести зміни до закону про Держстат, сформувати на незалежній основі експертно-аналітичну раду, затвердити методику, а вже після того проводити підрахунок. Потім, маючи не зі стелі взятий і неполітизований показник прожиткового мінімуму, виходити до Верховної Ради й казати: він має бути таким, але ми точно не зможемо це зробити за один рік,
– каже експерт.

Економіст додає, що важливо також впровадити окремий індекс споживчих цін для малозабезпечених, оскільки їхня структура споживання інша. Зокрема, на продукти харчування ця група населення витрачає 80 – 90% своїх доходів, на відміну від більш заможних.

Крім того, потрібне щорічне відстеження ситуації, оскільки структура споживання змінюється.

Водночас Борис Кушнірук застерігає, що питання підвищення прожиткового мінімуму може призвести до значного зростання витрат на оплату праці держслужбовців, чия зарплата прив'язана до розміру прожиткового мінімуму. Тож перш ніж ухвалювати рішення про підвищення показника, варто відкоригувати цей момент.

Що робить держава для перегляду розміру прожиткового мінімуму?

Як повідомляли у Мінсоцполітики, для підвищення прожиткового мінімуму потрібні комплексні зміни в законодавстві, що передбачають відв'язування від цього показника низки виплат. Відомо, що урядовці розробляють оновлену методику розрахунку, співпрацюючи із Радою Європи та експертами.

Нині до прожиткового мінімуму в Україні прив'язані понад 180 різних виплат, зокрема розмір мінімальної пенсії, субсидій, аліментів, посадових окладів тощо.

Аби створити передумови для підвищення показника, на розгляд до Верховної Ради подали законопроєкти, що передбачають впровадження базової величини для розрахунку посадових окладів працівників бюджетної сфери, суддів та митників замість прожиткового мінімуму.