Професор заявив, що знайшов життя на Марсі, але науковці мають інше пояснення

• Професор Вільям Ромозер заявив, що на знімках з Марса видно форми, схожі на комах, але його висновки базуються лише на візуальній інтерпретації.
• Наукова спільнота скептично ставиться до таких тверджень, вважаючи їх прикладом парейдолії, коли знайомі образи розпізнаються там, де їх немає.

Заява про можливе виявлення життя на Марсі, зроблена американським професором на основі знімків ровера NASA, свого часу викликала чималий резонанс. Однак більшість науковців має дещо менш екстравагантне пояснення і не поспішило підтримати гучні висновки.

Чи справді на фото з Марса є живі істоти?

Історія почалася з Вільяма Ромозера – почесного професора Університету Огайо, який заявив, що на знімках марсіанської поверхні можна розгледіти форми, схожі на комах і навіть рептилій. Для аналізу він використав фотографії, зроблені роверами NASA, зокрема Curiosity, розповідає Daily Galaxy.

Дивіться також Хто може наступним пройтися по Місяцю: NASA розкриває імовірних кандидатів

На думку дослідника, деякі об'єкти на фото мають ознаки живих організмів – сегментовані тіла, "крила", "лапки" та інші структури. Він навіть припустив, що окремі з них могли рухатися або літати, посилаючись на зображення, які, за його словами, нагадують комах у польоті.

Збільшені знімки марсіанського ландшафту з "ознаками живих істот" / Фото Вільяма Ромозера

У чому проблема тверджень дослідника?

Свої висновки Ромозер представив під час зустрічі Entomological Society of America. Втім, його аргументація базується виключно на візуальній інтерпретації: жодних фізичних зразків, хімічних аналізів чи інших доказів існування життя на Марсі він не навів.

Наукова спільнота відреагувала на ці твердження скептично. Ентомолог Девід Меддісон пояснив, що подібні "знахідки" – типовий приклад парейдолії. Це психологічне явище, коли мозок розпізнає знайомі образи там, де їх насправді немає.

Меддісон зазначив, що навіть фахівці можуть потрапити в цю пастку. Люди, які роками працюють із певними формами – наприклад, комахами – підсвідомо "навчені" швидко їх розпізнавати. Саме тому випадкові контури на знімках можуть здаватися знайомими.

Особливо це актуально для зображень із Марса, де якість часто обмежена, а контекст – відсутній. За словами вченого, об'єкти, які Ромозер вважає живими істотами, цілком вкладаються у звичайний набір каміння, тіней і нерівностей поверхні планети.

Ще один аспект – спосіб подачі матеріалу. Дослідниця Ніна Ланза звернула увагу, що використані зображення були обрізані й не містили масштабу. Без таких орієнтирів будь-які форми легко інтерпретувати довільно, що робить подібні висновки ненадійними.

У підсумку більшість експертів сходяться на думці: гучні заяви про "життя на Марсі" у цьому випадку не мають під собою достатньої доказової бази. Ба більше, такі історії можуть вводити в оману широку аудиторію, адже яскраві припущення часто запам’ятовуються краще ніж подальші спростування.

Тим часом реальні пошуки життя на Марсі тривають – але в значно суворіших наукових рамках, де потрібні переконливі й перевірювані докази.