"Працівники зникли після першого обстрілу": як агробізнес України тестує найм іноземців

• Українські агрокомпанії стикаються з нестачею працівників і розглядають варіанти залучення іноземців, але це залишається складним і дорогим процесом.
• Багато компаній, такі як МХП і LNZ Group, роблять ставку на розвиток українських кадрів та інвестують у навчання, в той час як інші, такі як Ukravit, дивляться у бік автоматизації та роботизації.

Український агросектор дедалі гостріше стикається з нестачею працівників, через що компанії починають придивлятися до іноземної робочої сили. Водночас бізнес визнає: залучення працівників з Азії поки що залишається складним і дорогим процесом.

Українські фермери вже отримують заявки від працівників з Азії

Фермер із Кіровоградщини Олександр Шепеленко розповів у TikTok, що до нього самостійно звернувся потенційний працівник із Бангладешу з пропозицією приїхати працювати в господарстві.

Дивіться також Аграрії відроджують вирощування бавовнику: цьогоріч засіяли поля на Миколаївщині

За словами аграрія, запропонована зарплата виявилася майже вдвічі нижчою за середній рівень оплати праці в Україні. Водночас сам фермер наголошує, що його команда все ж робить ставку на українських працівників.

Ми все-таки хочемо триматися за українців, формувати сильну команду, розширювати її, навчати й розвивати,
– зазначив Шепеленко.

Якщо оперативні новини для вас важливі Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Подібні звернення вже не поодинокі. Іноземці цікавляться роботою в українському агросекторі, а в соцмережах дедалі частіше з’являються відео з трудовими мігрантами з Індії, Непалу та Бангладешу в українських містах.

МХП тестує іноземну робочу силу, але зіткнулася з труднощами

У компанії МХП почали системно вивчати можливість залучення іноземців ще у 2024 році. Перші працівники з-за кордону прибули наприкінці 2025 року, однак пілотний проєкт виявився непростим, повідомляє Latifundist.

Після першого нічного обстрілу частина іноземних працівників залишила місце роботи та перестала виходити на зв’язок. Через це компанія була змушена повідомити міграційну службу та центр зайнятості, а дозволи на роботу згодом анулювали.

У МХП кажуть, що головна проблема – не лише документи, а й адаптація людей до життя в умовах війни.

І вже можемо сказати, що ця модель може бути робочою: їх продуктивність – на належному рівні, дисципліна – також,
– зазначила директорка з управління персоналом Діна Конограй.

Водночас компанія наголошує, що повний цикл найму іноземного працівника сьогодні займає щонайменше шість місяців і супроводжується великою кількістю перевірок, візових процедур та логістичних труднощів.

Бізнес дедалі частіше дивиться у бік роботизації

Частина агрокомпаній поки не бачить у наймі іноземців ефективного рішення кадрової проблеми. Зокрема, у Ukravit заявляють, що законодавчі обмеження та фінансові ризики роблять такий формат малопривабливим.

Засновник компанії Віталій Ільченко вважає, що майбутнє агросектору – за автоматизацією виробництва та роботизацією процесів. Компанія вже навіть замовила гуманоїдного робота для виконання рутинних завдань.

Роботи не втомлюються, не відволікаються і можуть стабільно працювати з меншою кількістю помилок,
– пояснив Ільченко.

У компанії також зазначають, що в перспективі роботи можуть виявитися дешевшими за залучення працівників із-за кордону, особливо з огляду на складність адаптації іноземного персоналу.

Агрокомпанії продовжують робити ставку на українських працівників

Попри кадровий дефіцит, багато великих компаній вважають розвиток локальних кадрів стратегічно правильнішим рішенням. У LNZ Group, Bayer та інших агрохолдингах інвестують у навчання персоналу, співпрацюють із закладами освіти та пропонують молоді оплачувані стажування.

У "Байєр" Україна наголошують, що в країні досі є достатній людський потенціал, а інвестиції у розвиток українських фахівців є більш ефективними у довгостроковій перспективі.

У МХП також визнають, що іноземна робоча сила навряд чи стане масовим рішенням найближчими роками. Наразі це радше точковий інструмент для окремих випадків, а не повноцінна заміна українських працівників.

Вступ до ЄС може коштувати аграріям сотні євро на гектар: у Раді б'ють на сполох

Однак наші фермери змушені вирішувати не лише питання робочої сили для своїх підприємств. Так, однією з умов вступу до ЄС є відмова від субсидій для аграріїв, що може вбити конкурентоздатність українських фермерів проти європейських колег.

• Україна повинна отримати автоматичний доступ до дотацій ЄС після вступу, щоб уникнути значних витрат аграріїв на адаптацію до стандартів ЄС.

• Відсутність субсидій може призвести до посилення конкуренції з європейськими виробниками, загрожуючи малому та середньому агробізнесу в Україні.