Працюють там, куди людей не пускають: як роботи заміняють військових на фронті – інтерв'ю розробника НРК

• Наземні роботизовані комплекси (НРК) забезпечують логістику, розмінування та штурми на фронті, зменшуючи ризики для людей.
• Український НРК "Змій" відзначається високою прохідністю та здатністю витримувати вибухи, а також є частиною інноваційних рішень в оборонній сфері.

Сьогодні кілзона на фронті становить близько 20 кілометрів. Це місце, де майже неможливо вижити, адже там чатують ворожі дрони. Для того щоб зберегти життя наших захисників і водночас знищити якомога більше окупантів, треба шукати інноваційні рішення.

Одним із таких є наземні роботизовані комплекси, які можуть забезпечувати логістику, розміновувати територію, йти на штурм противника та евакуювати своїх.

Інженер-програміст та співзасновник компанії Rovertech Борис Дрожак в інтерв'ю 24 Каналу розповів на що здатен український НРК "Змій", яку ще цікаву технологію розробили в Україні та яких проблем зазнала Росія зі своїми НРК. Деталі – читайте далі в матеріалі.

Цікаво Чим українська оборонка краща за західну: інтерв'ю з Ліне Ріндвіг – данською волонтеркою і CEO Defence Builder

Роботи мають замінити людей у кілзоні

У Міноборони заявили про плани зробити так, щоб НРК виконували до 100% логістики на фронті. Водночас президент Володимир Зеленський оприлюднив відео, де показав українське виробництво: ракети, дрони, велику кількість НРК. Там були представлені також ваші комплекси. Як ви почали займатися виготовленням НРК?

У нас історія, як і в більшості людей: через війну ми почали бізнес у military. Я переїхав з Ірландії, де працював у сфері ІТ, і ми почали розробляти роботів. На той час займалися роботами-розміновувачами, бо знали, що хтось вже займається розробленням логістичних. У світі не було рішення, а нам потрібно було щось, що зможе мінімально захистити саперів, бо в них дуже велика кількість роботи.

Через FPV зараз дуже легко розносити міни – ці маленькі пелюстки. Але навіть якби в нас були великі машини у чималій кількості, а також їх не так легко було б знищити FPV-дронами, – вони все одно погано розміновують ці пелюстки: до 60%, інші 40% – пропускають. Тож нам треба було щось вигадати на ту мить.

Наш співзасновник Василь Кореновський – ветеран. Він уже вдруге пішов на війну, повернувся з фронту і почав допомагати своєму побратиму з позивним "Борода". Він почав смикати всіх кого міг, і ми створили компанію, по суті, заради однієї людини. Тому що існує військове побратимство. Василь не забув, що там його хлопці, і шукав, як реалізувати свої таланти.

Президент показав нашу машину, коли розказував про важливість НРК й те, що вони змінили хід війни. Річ у тому, що коли ми зайшли в розробку логістичних роботів, то вже мали досвід створення розміновувача, а він був броньований. Він мав витримувати на собі дію мін, навіть коли наїжджав на них. А коли ми перейшли до логістичних роботів, виявилося, що ми дуже сильно вгадали, оскільки вони тепер теж можуть наїжджати на міни, витримувати FPV, які по них дуже часто луплять. Тільки кумулятивний боєприпас їх вбиває.

Повне інтерв'ю з Борисом Дрожаком: дивіться відео

Є такий там робот "Роккі", 3 ОШБр відправляла його в музей. Він пережив 30 уражень і зміг доїхати з позиції додому. У нього вже навіть потік Starlink. Так ми потрапили далі в частину з логістами, тому що нас просила на той час 3 ОШБр.

Нині в нас є і роботи-пожежники, і з турелями, і евакуаційні, і ті, що крадуть з поля бою. Це такий маленький екскурс. Ніколи б цим не займався, якби не війна.

У вас виробництво дотичне до програмування чи ні?

Кажучи чесно, це абсолютно не IT-сфера. Це більше про виробництво, mechanical engineering (машинобудування, – 24 Канал). Там є hardware, електроніка, software, програмування і навіть штучний інтелект. Але цього компоненту поки що було набагато менше.

Чому "Змій" (логістична платформа, – 24 Канал) популярний? Тому що у нього дуже хороша проходимість – одна з найліпших, бо треба поїхати і по пісках, і по снігах, і по болоту, що налипає. При цьому потрібно тягати велику вагу. Треба бути не таким помітним, щоб по ньому не прилітало, бути захищеним. Є місця, де "Змій" приїжджає на двох колесах. Тобто треба робити дуже багато чого, що про машинобудування, а не про IT.

У нас були потрібні таланти. Один із наших співзасновників – Богдан Змий, в честь якого ми цей НРК і назвали, на жаль, загинув. У хлопців був серйозний талант у цьому. І ця частина фундаментальна, бо якщо ти не маєш хорошої платформи, неважливо, які далі елементи робиш. Потрібна база, і далі обов'язково машинка має швидко їздити, вміти не гальмувати, камера має правильно передавати, а управління повинне бути хорошим.

Війна майбутнього – це війна роботів, чи без людини в жодному плані не обійдеться?

Зараз є кілзона – це місце між операторами дронів. Навіть не між позиціями, тому що це тоді називається "сіра зона", а кілзона набагато ширша. Це місце, де ніхто не виживає: ні пікапи, ні люди. І роботів теж там "вмирають". Це дуже небезпечне середовище, де все контролюється і туди легко потрапити FPV-дроном.

Людина там легко вмирає на пікапі чи в бронетехніці, і не виглядає так, що взагалі є сенс, щоб там була людина. Нам треба зробити так, щоб в кілзоні її не було. Звісно, контрнаступ без людської ноги нікуди не дінеться, але ми маємо дійти до миті, коли тримати людей на позиціях не доведеться. Треба замінювати сенсорами, шукати способи, щоб оповіщення з перших позицій відбувалося вже не людьми. Створення цих сенсорів, їхня підтримка теж мають проводитися не людьми.

Ідея, що в кілзоні не має бути людини, – це бачення компанії RoverTech – щоб ми дійшли до моменту, де ми захищаємо нашими роботами не людей, а захищаємо роботами роботів. Це – наше завдання.

Тобто, умовно, на позиції мають стояти роботи з турелями, в повітрі дрони, і в такому комплексі це все обороняє територію. Це має бути така комплексна лінія, яка дасть можливість відбивати штурми роботів?

Якщо вони дійдуть до цього, що у них виходитиме, то так.

Яка в Росії проблема з НРК?

Як би ви зараз оцінили спроможності Росії у сфері виробництва НРК?

Найперше правило – ніколи не принижуйте ворога, не применшуйте його когнітивні здібності, не недооцінюйте, бо це те, що зробив противник і поплатився за це. Я кажу прямо: росіяни в машинобудуванні – не остання нація, і багато в чому вони не остання нація, але є фундаментальні відмінності між нами.

Насамперед – вони нападають, а ми захищаємося. Також у них немає доступу до таких технологій, як Starlink, до такого рівня, як у нас. У них інший уклад війська, де їм легше брехати в репортах. У нас, хоча й інколи "малюють" цифри, є багато об'єктивної інформації з відео, де ми можемо зрозуміти, добре ми робимо чи ні.

У нас є дуже серйозна конкуренція між виробниками, щоб робити краще. Навіть всередині України, не те щоб з росіянами. Ми конкуруємо між собою, що дуже добре. За це величезне дякую усім колегам, які займаються НРК. Ми не з європейцями, тому що вони не дотягують, і не з росіянами, бо теж не дотягують. Через це вони фундаментально відстають.

Якщо немає хорошого Starlink, вони заточуються, наприклад, дедалі більше на якісь турелі, гранатомети, ракети. Але кілзона вже під 20 кілометрів, і щоб мати пряму видимість, де можна ними стріляти, – треба наблизитися до цілі хоча б на 4 кілометри, а це значить, що потрібно проїхати ще 15. І у них є проблема – немає Starlink. У них інші види зв'язку, і з цим погано.

У росіян інша навченість людей. Вони починали з НРК не тому, що у них була необхідність закривати логістику – вони просто йшли в штурми. І ми дуже відрізнилися, бо в нас інакше пішов розвиток. Росіяни почали з гусеничних роботів, які, як вони думали, будуть більш прохідні, але помилилися. "Гусянка" на полі бою має серйозні мінуси, тому що будь-яка міна її скидає.

Наш "Змій" проїжджає на двох колесах. Він може заїхати повністю на протитанкову міну, протитранспортну ПТМ-4, колесо злетить, а він доїде з вантажем і повернеться. А з "гусянкою" так не буде – вона просто колом стоїть. Так, для снігу "гусянка" потрібна, але в кілзоні вона не підходить.

Логістичний "Змій" / Rovertech

І ось росіяни загальмували: зробили велике серійне виробництво, але вже не один раз помилилися з тим, що саме треба в нашій війні. Тому серйозно відстають і поки що, думаю, просто копіюватимуть те, що ми робимо.

Я чую тезу, що вони рідко до чогось доходять самі, а зазвичай якраз намагаються копіювати.

Є речі, які вони придумали першими, але через їхню необхідність. Наприклад, оптоволокно. У нас радіо більш-менш добре працювало, а їм довелося вигадувати оптоволокно. Вони його залучили швидше. Тож ми не знаємо, хто швидше вигадує ідеї. Ще ж є проблеми, як їх імплементувати, а згодом зробити серійними.

Потім – щоб цей бізнес працював довго і були закупівлі державою. Буває, що все зробив, все працює на фронті, а в держави немає грошей. Тому тут мені важко сказати, хто більш інноваційний, але ми, як країна, більш креативні і впроваджуємо ідеї в рази швидше.

Яку унікальну технологію розробили в Україні?

Дозвольте запитати про комунікацію між державою і розробниками, тому що у Міністерства оборони був допис про те, що воно хоче розвивати напрямок НРК. І загалом, мені здається, що призначення Михайла Федорова, пов'язане саме зі ставкою на технологічність армії. З чим тут можуть виникати проблеми? Який зараз запит у держави?

Міністерство оборони розв'язує багато інших проблем – не тільки з виробниками. А навіть умовно: як відбувається закупівля, звідки надходять гроші, які дані дають партнери. Є дуже багато нюансів. Це більш технологічне, тому легше говорити з людиною з ІТ. Ми з Федоровим були знайомі до цього, й це полегшує спілкування, бо ми на одній хвилі.

Ми знаходимо спосіб замінити людей на фронті. Це правильний напрямок і нам потрібні люди в керуючому апараті, які будуть нас підтримувати в цьому. Зараз всі інвестиції, спрямовані на це, окупаються. Якщо хтось візьме нашого робота, який близько 80 місій виконує, і порахує, як би було з використанням пікапів, то ці інвестиції окупаються в рази.

Розкажіть про сіткомет – яке його основне застосування?

Фактично, це остання надія (проти ворожого дрона, – 24 Канал), бо можна вистрілити сіткою на 20 метрів. Є персональний сіткомет. Ця річ є додатковим захистом і не вважається зброєю. Сіткомети можуть мати при собі репортери або медичний евакуатор. Його розмір як у турнікета – дуже маленький. Проте є дуже різні категорії сіткометів.

Найважливішим для нашої технології при виборі сіткомета був не сам розмір сітки, а справжній розмір її розкриття. Ми доволі багато виробників випробували: дивилися і закордонних, і те, що росіяни зробили. У всіх є свої плюси й мінуси, але ні в кого сітка не розкривалася достатньо широко і контрольовано. Нам важливо було контрольоване розкриття.

Персональний сіткомет / Скриншот з відео

Тому ми зробили колаборацію з "Тенета Дефенс" і прийшли до того, що ззаду на пікап можна прикріпити сокет з ювелірним сіткометом. Треба провести провід до авто та підключити кнопку, але вона може бути не одна – їх може бути більше.

Зазвичай ворог летить за машиною, обходить її та врізається спереду. Наше завдання – спіймати дрон в цей мить. Якщо у водія і того, хто поряд, є детектори, або хтось стежить, чи є позаду FPV, то завдання полягає у тому, аби вчасно стрільнути. Фактично, це – невеликий захист прямо під час їзди.

Це те, що стосується автомобілів, а для НРК ця технологія актуальна?

Вона актуальна на всіх засобах, які не їздять швидше, ніж 90 кілометрів на годину. Звісно, є обмеження щодо використання – з якого боку летить загроза.

НРК менший за великий пікап, тому ефективність цієї сітки має бути вищою, тому що закриє більший периметр при менших розмірах самої машини?

Так, і ми закриваємо дуже великий периметр в цьому випадку.

Їх можна по декілька ставити, якщо розподілити керування, так?

Так, і це поки що не є мегадорого. Думаю, можна буде дійти й до дешевших варіантів. Але це вже, умовно, хороша і перспективна ціна. Ми вже багато протестували та зробили підготовку до серійного виробництва. Є ще інша робота, але це вже період впровадження. Тобто, це вже можна буде замовляти, випробовувати. Це вже наступний етап.

Наше завдання зараз, як виробників НРК, зробити так, щоб держава не витрачала великі гроші. Нам треба захищати роботів так само, як і людей. І ми в Rovertech шукаємо способи створення комплексу активного захисту. Це як динамічна броня на танках, але тепер починається новий виток: замість того, щоб динаміт вибухав, коли по НРК влучив кумулятивний боєприпас, стоїть завдання зробити так, щоб кумулятив навіть не почався.

Я бачив, що і на танках зараз вішають такі металеві кущі по різних боках. Якраз завдання в тому, щоб він здетонував не біля броні. Він не випалює, а йде рикошетом або взагалі змінюється.

Усе одно випалить, якщо струмінь потрапляє. Навіть 4 метри випалить. У нас унікальніший засіб: наше бронювання, компактність, низькість, маленька сигнатура. Це допомагає нам при дробу або просто вибухах. А от кумулятив ми намагаємося зараз зупинити. Я розказую вам це, тому що хтось із наших колег вже почав про це публічно говорити, і вже нікуди ми не дінемося – треба розповідати.

Які особливості мають різні НРК?

Серед моделей, які ви виробляєте, є дрони для розмінування, логістичні дрони і дрони з турелями. Також є один дрон з вилами, який проходив стадію кодифікування, а серійне виробництво анонсували на квітень 2026 року. Можете розказати, що з ним зараз і коли його очікувати?

Загалом, це логістичний засіб, у якого є можливість забрати щось з поля бою, навіть великий камінь. Там є, наприклад, модулі для "Вампірів" – якщо такий дрон був пошкодженим чи впав, його можуть забрати. Те саме з тілами – є можливість швидко заїхати та поїхати, бо росіяни не дають провести навіть евакуацію загиблих. Вони стараються підбити наших роботів. Був випадок, коли літали кілька FPV, але наш робот все одно доїхав і зміг провести місію до кінця.

Cеред інших роботів:

• робот-логіст – один з найкращих роботів. Серед них є види з турелями, з гранатометами та логіст міні;
• робот-розміновувач – єдиний розміновувач у світі, який працює на такій платформі – до 1 тонни;
• з гуманітарної сфери – перший український робот-пожежник;

Ним можна гасити, наприклад, склади з боєприпасами, бо там відбувається подвійна детонація, що дуже небезпечно. Працівників ДСНС туди не пускають, тому для гасіння потрібні роботи. Це потрібно і для війська. Наші роботи-пожежники вже працюють на різних місцях.

НРК компанії RoverTech / Скриншот із сайту

Раніше у Третьому армійському корпусі показували, як працює робот з кулеметом. Він фактично робить з ворожої посадки сито, тобто, можна сказати, заміняє одразу кількох піхотинців. Наскільки він прицільний, як показує себе в бойових умовах?

По-перше, з кулеметом М-2 (Browning M2, – 24 Канал) ніколи не працює одна людина. Треба розрахунок людей, якщо працювати без робота. Там велика вага. Це не так просто.

По-друге, неважливо, наскільки у вас технологічний продукт. Важливо те, чи є у вас "пташка" (дрон, – 24 Канал), і ви можете коригувати свій постріл. Так ти можеш потрапити на 4 кілометри куди хочеш: вистрілив один раз приблизно, потім підкоригував дещо і вже влучив у ціль. Це означає, що нам не треба багато програмного забезпечення, набагато легше робити турелі і можна зробити їх дешевшими.

Над чим зараз працює компанія?

Які НРК далі плануєте розробляти, чи поки вистачає того, що вже є? Загалом, над чим зараз працює компанія?

Хотілося б все розказати, але не можна. Можу сказати, чого у росіян немає: вони зараз борються з дальністю, бо кілзона збільшується. За цим треба стежити. Що коротший час проходження місії, то меншим є шанс, що по тобі влучить FPV. Важливо також, щоб менше часу витрачалося на втручання людини. Ми займаємося цим. Також ми займаємося захистом.

Я можу сказати, що візія RoverTech трошки відрізняється від інших. Ми не йдемо в бік одноразових роботів по 7 – 12 тисяч доларів. Ми робимо все, аби наш робот виживав у великій кількості місій. Це вже зараз є, але ми хочемо подвоїти показник. Ми покращуємо НРК так, щоб він проїхав хоча б 200 місій з перенавантаженням, бо люди і півтори тонни на нього кидають. Наші ключові показники ефективності – це кількість успішних вчасних місій.

Ми багато можемо розказувати про наші продукти: які вони класні, які там параметри, як швидко вони їдуть. Але база – це успішні місії у війську. Ми адаптуємося під це. Тому технології, які ми далі будуємо, – про параметри успішності в місії.

Скільки коштує один робот?

Зараз тренд загалом такий, щоб робити щось, щоб воно було максимально дешево і працювало максимально ефективно. Скільки коштує ваша НРК, якщо говорити про виробництво? Наскільки це дорого?

Ми були одними з найдешевших насправді. У нас роботи, що тягнуть 500 тонн, все одно більш проходимі. Хоча з маленькими може бути зручніше, бо тобі не завжди потрібна велика вага. Ба більше, малі НРК ворог взагалі може не побачити.

Зараз ми працюємо в категорії більших. Дешевших, ніж "Змій", немає. Ми змогли зробити все доволі дешево, але витривало. Зараз зі всіма видами зв'язку, з різними балками, захистами, ціна доходить до 20 тисяч доларів. Це повний комплект, сам робот коштує трохи дешевше. Якщо у вас є якісь компоненти – все ще дешевше.

А з компонентами проблем немає – вони наші чи ви їх десь закуповуєте?

Скажу так: навіть у росіян немає проблем з компонентами, хоча їх блокують абсолютно всі на світі. Ми практично на кожну деталь завжди маємо ще "план Б". Ми розуміємо, що робити, навіть якщо одну з технологій повністю виключать. Так само з двигунами, з контролерами.

Ми не цілимося поки що на 100% українського в компонентах, тому що для цього треба 100% доступності цих елементів. Умовно, у нас на якийсь рік стоятиме завдання виробити 5 тисяч роботів. Це означає, що до них мають бути виготовлені 5 тисяч елементів. А є ще й інші роботи, окрім нас, інші завдання. Тому поки не можемо так покладатися. Звісно, ми хочемо, щоб українське виробництво розвивалося, але поки так.

П'ять тисяч НРК на рік – це реальна цифра?

Звісно, реальна. Наприклад, 3 – 3,5 логіста "Змія" можна зробити, поки ми робимо одного розміновувача. Якщо порівняти мініверсію "Змія" і стандартну, то міні складніше зробити через те, що він дуже компактний. Є компанії, які займаються виключно одним роботом, можуть його модифікувати, а можуть цього й не робити. Вони здатні виробити вже набагато більше.

Хтось розвивався до нас. Ми починали з простого СТО на дві машини. Нам все треба було вчити, всюди ризикувати – це все мільйони гривень в кредит. Тому зараз уже я цю цифру (у 5 тисяч НРК на рік, – 24 Канал) бачу. Хоча не можу сказати, що це буде у 2026 році.

Чи цікавляться українськими НРК за кордоном?

З-за кордону є зацікавленість у наших розробках? У питаннях НРК Україна зараз передова держава. Ви часто отримуєте якісь запити від партнерів чи від інших держав?

Ми мали запити, зокрема, від "праймів" (передові компанії, – 24 Канал). Різне було, чесно вам скажу. Дуже цікаві компанії, з якими ти просто хотів би поговорити, не кажучи вже про те, що вони тобі щось пропонують. Ми просто побачили їхнє розуміння щодо того, що відбувається. І це різний рівень, скажімо так.

Усе-таки хочеться залишитись українською компанією, яка робить користь не тільки для себе, але й для держави. Просто експортувати я не вважаю доцільним. У наших продуктах не лише наш великий вклад, а й величезний вклад військових. Коли ми будемо щось продавати, ми маємо продавати рішення. Ми маємо зайти в їхню екосистему, якимось чином бути долученими і стратегічно робити це на рівні держави.

А так, в ЄС є десь 3 – 4 роботи, На практиці ми їх не зможемо використовувати з великої кількості причин. Вони недоцільні. Росіяни поки що чогось серйозного показати не змогли. Є, наприклад, "Челнок" – такий собі робот-амфібія. Він має величезні колеса і всюди проходить. Це, можливо, один із їхніх непоганих. Але він дорого коштує.

Він також великий. Таку ціль, мабуть, легше побачити, легше уразити.

Так, але візьмемо, наприклад, Куп'янськ. Хлопці з роботами в контрнаступі робили неймовірні речі. Там втрати були, здається, 1 до 27. Але там річка, і тобі треба якось її переходити. Тобто тут питання, які є технології. НРК-амфібія все одно треба, і в росіян він є. Були в них випадки, де вони роботами засипали переправи.

А загалом у світі особливих конкурентів чи колег, які б хотіли з нами співпрацювати, не так багато. Але вони зацікавлені – всі, хто це робить. Водночас з точки зору держави, поки вони не зрозуміють, як з перехоплювачами, що може бути біда, в них це не відгукнеться. Не всі стратегічно мислять.

Якщо поряд з вами країна, яка може використовувати "Шахеди" – ввам треба перехоплювачі. Якщо поряд з вами країна, яка може використовувати FPV та створити кілзону, – без НРК дуже швидко втратите всю вашу армію. Тому країни, які поряд з FPV-лідерами, мають щось думати, мають з нами партнеритись, шукати способи.