Позов на 50 мільйонів проти одного фото: як Стрейзанд зробила звичайний кадр вірусним

• Ефект Стрейзанд виник, коли Барбара Стрейзанд подала до суду на фотографа через фото її будинку, що призвело до масового поширення зображення.
• Цей ефект описує ситуацію, коли намагання приховати інформацію лише підсилює інтерес до неї, особливо в цифрову еру зростання соцмереж.

24 квітня згадують не лише про одну з найвідоміших американських артисток XX століття, а й про явище, яке давно вийшло за межі шоубізнесу. Воно стало частиною цифрової культури. Саме цього дня народилася Барбра Стрейзанд – жінка, чиє ім’я сьогодні знають навіть ті, хто ніколи не слухав її пісень.

Парадокс у тому, що в інформаційному світі вона запам’яталася не лише голосом, фільмами чи преміями, а й несподіваним терміном, який виник через одну судову справу. Так, у 2003 році її ім’я раптом почали згадувати зовсім в іншому контексті, пише Britannica.

Цікаво Що споживали люди тисячі років тому: як кістки допомогли археологам знайти відповідь

Що означає ефект Стрейзанд?

Термін "ефект Стрейзанд" з’явився у 2005 році – його запропонував Майк Маснік, засновник сайту Techdirt. Назва виникла після історії, яка сталася кількома роками раніше зі співачкою та акторкою Барбара Стрейзанд.

Барбра Стрейзанд – одна з небагатьох артисток, які здобули майже всі головні американські нагороди в індустрії розваг: "Оскар", "Греммі", "Еммі" і "Тоні". Її кар’єра почалася ще в 1960-х, а широка публіка запам’ятала її за фільмами, концертами й особливо впізнаваною манерою виконання. Вона десятиліттями залишалася фігурою, яку добре знали і в музиці, і в кіно, і в суспільному житті.

У 2003 році вона подала до суду на фотографа Кеннета Адельмана через знімок, де серед фотографій каліфорнійського узбережжя випадково було видно її будинок у Малібу. Фотограф працював над онлайн-архівом узбережжя Каліфорнії для наукових і дослідницьких потреб. Зірка вимагала 50 мільйонів доларів – чимала сума за 1 фото.

До початку судового процесу це фото майже не привертало уваги – його відкривали лише кілька разів і завантажили лише 6 разів. А от після позову ситуація різко змінилася: зображення почали масово переглядати, копіювати й поширювати, і воно швидко стало відомим далеко за межами початкового архіву – у підсумку понад 400 тисяч завантажень.

Дивовижна жінка / Фото з інстаграму Барбари Стрейзанд

Зрештою Стрейзанд програла суд, а сам випадок став класичним прикладом того, як спроба прибрати інформацію лише підсилює інтерес до неї. Тепер під ефектом Стрейзанд розуміють ситуацію, коли намагання приховати, заборонити або видалити певну інформацію дає протилежний результат – вона починає поширюватися ще активніше. Фахівці пояснюють це тим, що люди природно сильніше цікавляться тим, що хтось намагається зробити недоступним. Якщо інформацію обмежують, вона часто автоматично сприймається як щось особливо важливе або приховане.

Окрему роль відіграє і психологічна реакція на заборону. Коли люди відчувають, що доступ до чогось обмежують, зростає бажання самостійно це знайти й перевірити. Особливо помітним цей ефект став із розвитком інтернету та соціальних мереж. Онлайн-платформи дозволяють поширювати інформацію дуже швидко, тому навіть локальна спроба щось приховати може за короткий час привернути широку увагу.

У багатьох випадках користувачі самі починають активно поширювати контент, який намагалися обмежити, сприймаючи це як реакцію на цензуру або несправедливість. Через це ефект Стрейзанд сьогодні вважають одним із найвідоміших прикладів того, як інформація в цифровому середовищі може поводитися зовсім не так, як очікує той, хто хоче її контролювати.

Які відомі історії стали класичними прикладами ефекту Стрейзанд?

У 2013 році після виступу Бейонсе під час Супербоул сайт BuzzFeed опублікував серію фотографій, зроблених просто під час номера. Частина кадрів виявилася нетиповою для сценічного образу артистки – саме через це представники співачки звернулися до редакції з проханням прибрати окремі знімки, пише Verywell mind.

Однак реакція медіа виявилася протилежною очікуванням. Після звернення редакція випустила ще один матеріал, у якому окремо зібрала саме ті кадри, які просили не показувати. Новий матеріал швидко привернув ще більше уваги, а самі фото почали активно розходитися в соцмережах, доповнюючись жартами й мемами.

Схожа ситуація повторилася і у 2024 році, коли Los Angeles Police Foundation намагався заявити права на використання абревіатури LAPD після появи у продажу футболок бренду Cola Corporation з провокативним написом про поліцію Лос-Анджелеса. Спроба юридичного втручання не дала очікуваного результату – натомість інтерес до товару різко зріс, і футболки швидко розкупили.

Цікаві історії

• В Україні колись свідомо підірвали ядерну бомбу.
• А ще мало хто знає, як Влад Цепеш перетворився на графа Дракулу.