"Потрібно два місяці": які плани росіян на півдні та чи будуть форсувати Дніпро – інтерв'ю Віталія Кіма

• Віталій Кім заявив, що Росія потребує щонайменше два місяці для підготовки до масштабної операції на півдні України, а розвідка не фіксує підготовки до повномасштабного наступу.
• На Миколаївщині залишаються проблеми з розмінуванням та безпекою, що заважає розблокуванню портів, а регіон отримує міжнародну допомогу для відновлення інфраструктури.

Росія не дотрималася триденного перемир'я, яке сама ж і оголосила. Хоча окупантами зараз дуже допомогла б пауза на фронті. Так, для підготовки до масштабного форсування Дніпра або подібної операції на півдні України росіянам знадобляться щонайменше два місяці.

Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім в інтерв'ю 24 Каналу розповів, чи готується Росія до наступу на півдні. Також він розповів про ситуацію в регіоні – коли розблокують порти Миколаївщини та в якому стані енергосистема. Деталі – читайте далі у матеріалі.

Цікаво Флот у пастці: хто і як будував бонові загородження для росіян у Криму․ Розслідування

Чи готує Росія новий наступ на півдні?

Володимир Путін оголошував триденне перемир'я. Україна погодилася на прохання американців – але як це працювало на практиці? Генштаб фіксував 180 бойових зіткнень на добу, в Херсоні були поранені цивільні. Яка ситуація на Миколаївщині?

За ці декілька днів не було масованих обстрілів. Один день було взагалі без обстрілів, а за цю добу зафіксували 9 обстрілів прифронтових громад, поранені троє людей.

З чого переважно обстрілюють?

Сьогодні (11 травня, – 24 Канал) до нас летіли "Молнії" та FPV-дрони.

Чи дійсно Путін готовий завершувати війну? Можливо, ви бачите якісь ознаки того, що війна йде до завершення. Чи навпаки бачите підготовку до повномасштабного наступу Росії влітку?

Наша розвідка не фіксує підготовки противника до повномасштабного наступу на півдні України. Це те, що я бачу тут. А щодо того, чи готовий до перемир'я, чи ні – я не знаю. Але розумію, що росіянам пауза дуже допомогла б. Можливо, через це вони замилюють нам очі тим, що до чогось готові.

Але чи є якісь очевидні загрози для південних регіонів на це літо?

Я думаю, що ми можемо спати більш-менш спокійно, тому що на підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше 2 місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо.

Повне інтерв'ю Віталія Кіма: дивіться відео

Чи задумуєтеся про те, що варто в містах ставити антидронові сітки? Чи поки що на Миколаївщині це неактуально?

Такі сітки вже стоять у зоні досяжності FPV-дронів для захисту цивільної логістики та Сил оборони. Вони відпрацьовують свою функцію на тій дистанції, де ворог може уражати тими засобами, проти яких вони встановлюються.

Тобто ми потихеньку розширюємо цю мережу, але наразі логістичні шляхи Сил оборони та основні шляхи прикриті. Але це не завжди рятує від дронів, тому що є розриви у цих шляхах. Ворог, як і ми, стає розумнішим та використовує різні засоби та тактики. Вони існують та допомагають, і ми розширюємо цю мережу.

Чи є на Миколаївщині робота для переселенців?

Скільки людей переїхало з Херсонщини на Миколаївщину? Чи вистачає у вашому регіоні робочих місць? І які потрібні зміни, щоб бізнес та люди залишалися і працювали на Миколаївщині?

На території Миколаївщини зараз близько 130 тисяч переселенців з Херсонської області. Одночасно не вистачає робочих місць і людей. Через мобілізацію, через те, що більшість людей, які переїхали, це пенсіонери або ті, кому потрібна додаткова допомога. Бо активні люди можуть виїжджати в будь-який регіон для пошуку роботи, навіть за кордон. Тому у нас є дефіцит і кадрів, і робочих місць.

До речі, уряд готує нову житлову політику для переселенців. В обговоренні житлових рішень для внутрішньо переміщених осіб взяли участь понад 20 громадських і міжнародних організацій. Обговорювали різні формати житла для переселенців, як тимчасове розміщення, так і довгострокові варіанти.

Як втримувати бізнес на прифронтових територіях? Що для цього може зробити держава?

На жаль, бізнес у прифронтових громадах не вкладається в поняття про класичну економіку. Здебільшого це працює всупереч і тримається на тих, хто не хоче чи не має можливості переїжджати. Держава зараз працює над цим. Разом з Асоціацією прифронтових міст та громад ми активно включилися в цю роботу вже понад 2 роки.

Наразі існують компенсації для прифронтових регіонів. Це цілий перелік програм підтримки для аграріїв, зокрема на придбання техніки та будівництво теплиць. Попри це, все одно рішення щодо відкриття чи відновлення бізнесу залежить від безпеки. Бізнес буде повертатися після того, як безпека буде на рівні, який задовольнятиме людей.

Коли розблокують порти Миколаївщини?

Тобто, саме безпекова ситуація поки що не дозволяє, щоб порти Миколаївщини, які раніше забезпечували до 40% економіки регіону, могли відкритися?

Це через географію регіону. Вихід з портів Миколаївщини йде повз окуповану Кінбурнську косу, де відстань становить близько кілометра. Це дає можливість ворогу обстрілювати наші судна з будь-якої зброї, і вони це робили, після чого ми зупинили морську навігацію. Тому проблема не лише в безпеці.

Великий бізнес може працювати в таких умовах. Тому що для ударів по портах, як по Миколаївському, так і по Одеському, росіяни використовують приблизно однакові засоби. Але саме для Миколаївщини шлях до моря заблоковано через географічне положення.

Тобто поки немає ніякого варіанту, щоб наші судна там вільно проходили?

Зараз немає можливості, тому що немає сполучення по суходолу з Кінбурнською косою, а в росіян є. Тобто, логістично вони в більш виграшній ситуації, й ми не можемо розблокувати зараз прохід до моря.

Скільки територій Миколаївщини ще заміновані?

Росіяни навіть на території Миколаївщини вдаються до дистанційного мінування. Для яких населених пунктів це першочергова загроза і як їм це вдається?

Вони на дронах скидають легкі міни. Це переважно населені пункти вздовж моря і річки Дніпро, та трохи вглиб по трасі Херсон – Миколаїв. Це не системна робота, щоб заблокувати, а більш психологічна спроба впливу на психіку і без того втомлених людей.

А яка ситуація із розмінуванням в регіоні – скільки ще територій потрібно очистити від вибухонебезпечних предметів?

Є понад 800 тисяч гектарів, які потрібно розмінувати, а 624 тисячі гектарів вже розміновані повністю чи частково. Цьогоріч за планом для розмінування є ще 34 тисячі гектарів. Тому приблизно 77 – 80% розміновано, попри те, що є ділянки, які потребують уваги та розмінування, зокрема гуманітарного.

Важливо! Україна досі залишається однією з найбільш замінованих країн у світі – понад 130 тисяч квадратних кілометрів територій вважаються потенційно небезпечними. Найскладніша ситуація зберігається у Харківській, Херсонській, Миколаївській та Донецькій областях.

Які ділянки розміновують першими? Чи це території для вирощування аграрної продукції, чи житловий сектор?

Це переважно аграрні землі, тому що житловий сектор вже повністю розмінований. Зараз залишилися землі сільськогосподарського призначення, посадки, луги та ще деякі види земель, які потребують розмінування. Але пріоритет зараз – сільськогосподарські землі.

Яким буде врожай цього року?

Чи є у вас зараз прогнози щодо врожаю на цей рік на території вашого регіону? Можливо, є вже скарги від аграріїв, з якими вони приходять в ОВА?

Більш-менш нормальна ситуація. Близько 10 озимих культур вже засіяно. Вчора був непоганий дощик, а в травні це дуже корисно для сільського господарства. В цілому, на 7% більше засіяно цього року й очікуємо, що врожай буде...

Я навіть боюся казати, бо 2 роки були погані. Очікуємо на позитивний врожай.

Чи відкриють пляжі цього року?

Чи варто взагалі місцевим розраховувати на відкриття пляжів? Чи цьогоріч знову небезпечно буде?

На превеликий жаль, цього року, мабуть, ні. Ми підготувалися до відкриття сезону по морю, знайшли інструменти та як огороджувати пляжі. Попри це, військові не дозволяють відкрити саме морські пляжі через безпекову ситуацію. А внутрішні водойми будуть відкриті, бо вони розміновані.

Щоби розуміти географічно, в нас по деяких пляжах від 4 кілометрів до 15 – 20 кілометрів – це досяжність всіх FPV-дронів, артилерії та легких безпілотників, тому військові розуміють небезпеку і не дозволяють розміновувати й відкривати морські пляжі.

Які напрямки планують розвивати після війни?

Туристичний напрямок якраз-таки може стати одним із пріоритетів післявоєнного відновлення Миколаївщини. Які ще напрямки вважаєте перспективними після завершення війни?

Можемо жартома відкрити вакансії для "дайверів-розмінувальників" і туристам пропонувати пірнати та розміновувати Чорне море. Але якщо серйозно, пріоритетів в нас багато, але основні – це відновлення виробництва та індустріальні парки.

Ми хочемо повернути втрачену легку та важку промисловість. Будемо вкладатися в розвиток аграрного сектору, але аграрії – вони дуже стабільні. Тому наша стратегія – це саме індустріалізація півдня України та запровадження ІТ, щоб підвищити якість роботи державних установ для приватного сектора.

Які країни зараз допомагають із відновленням регіону?

21 країна зараз бере участь у допомозі регіону. Основні – це Данія, яка зараз вже надала понад 170 мільйонів євро допомоги й затвердила на наступний рік 225 мільйонів євро. Загалом, всі міжнародні партнери інвестували у відновлення Миколаївщини понад 340 мільйонів євро. Це окрім прямих робіт, допомог і взаємодії, яка в останній рік дуже зросла.

У якому стані енергосистема Миколаївщини?

Ми розуміємо, що так зване перемир'я Путіна закінчиться. До чого варто готуватися? Постійно попереджають про те, що і по енергетиці будуть бити, і по водній інфраструктурі. На вашу думку, чи такі ж пріоритети у них залишилися?

Ворог змінив тактику і б'є по енергетичній інфраструктурі. Зараз вони б'ють по більш вразливих менших підстанціях, щоб точково перевантажити нашу систему. Але попри це, зараз Україна має свою далекобійну, високоточну зброю, і тому я сподіваюся, що наші "санкції", як каже президент, відучать росіян бити по нашій енергетичній інфраструктурі.

Чи почали в регіоні готуватися до наступного опалювального сезону?

Ми почали готуватися в перший день після того, як закінчили опалювальний сезон. Це ми робимо вже 5 років, розуміючи, що маємо в цей період вкластися з усіма підготовчими роботами. Ми бачимо проблематику, бачимо ризики, й у нас вже досвіду тут багато, бо живемо під обстрілами. Тому готуємося і плануємо закінчити більшість робіт до 1 вересня.

Чи будете розвивати розподільчу енергетику і на що робитимете ставку?

Насправді я хочу цього року закінчити з опаленням, диверсифікацією, розподільчою енергетикою. Річ у тому, що Миколаївщина дає там понад 4 ГВт електрики, використовує 300 МВт. Тобто, ми в 10 разів більше виробляємо, ніж використовуємо, тому годуємо електрикою ще щонайменше декілька регіонів.

Наше завдання – більше зберегти та захистити те, що в нас є, для того, щоб ми могли й надалі, окрім виробництва, постачати електрику в єдині енергетичні мережі України.