Поліграф у deftech: як перевіряють кандидатів, про що питають і чи можуть відмовити після тесту

Поліграф у deftech: як перевіряють кандидатів, про що питають і чи можуть відмовити після тесту

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Щоб працевлаштуватися в deftech-компанію, нерідко треба пройти тест на поліграфі. Для оборонного бізнесу це один із способів знизити безпекові ризики, а для кандидатів може стати фактором додаткового стресу.

DOU разом із Національною асоціацією поліграфологів України і представниками оборонного сектору розібрався, що питають на поліграфі і наскільки можна довіряти його результатам. Також читайте, чи можна обманути поліграф, скільки він коштує і чи можуть відмовити в роботі через результат перевірки.

Робоче місце поліграфолога в НАПУ

Чому поліграф став актуальним для deftech

Після початку повномасштабної війни українські оборонні компанії працюють в умовах значно вищих ризиків. Вони мають справу з військовими розробками, виробництвом, постачанням, даними про партнерів і замовників, а іноді — з інформацією, від якої залежить безпека військових. Саме тому перевірка людей стала більш актуальною.

Йдеться не лише про можливу співпрацю з ворогом. Компанії перевіряють і ризики витоку інформації, корпоративного шпигунства, матеріальних порушень на попередніх місцях роботи, залежностей або інших факторів, які можуть створити загрозу.

За словами співрозмовників, тест на поліграфі допомагає звернути увагу саме на потенційно ризиковані моменти, які необхідно додатково перевірити.

«Щодо поліграфа є різні думки. Але в нашій сфері це не так про „науковість“, як про додатковий запобіжник. Він не вирішує все, але допомагає знизити ризики, які буквально можуть коштувати життя», — зазначила виконавча директорка ГО «Аеророзвідка» Мар’яна Хала.

Що показує поліграф

Поліграф фіксує фізіологічні реакції людини на запитання. Зазвичай йдеться про дихання, серцеву активність, електрошкірну активність, рухи, іноді — звукову активність. Після цього поліграфолог аналізує реакції і робить висновок.

«На екрані поліграфолога немає відповідей: правда, брехня, достовірно чи недостовірно. Поліграфолог бачить певні криві лінії або цифрові значення, які змінюються залежно від запитань», — каже директор правління Національної асоціації поліграфологів України Ігор Іщук.

Тому для ефективного тесту більше важливий не сам прилад, а й досвід поліграфолога, методика і правильне формулювання запитань. За словами фахівця, який проводить перевірку, від поліграфа залежить близько 20% ефективності дослідження. Решта — підготовка спеціаліста.

Поліграфолог демонструє принцип роботи поліграфа

За словами директора правління НАПУ, якщо питання сформульоване некоректно, це може вплинути на результат. Тому питання мають бути короткими, простими і зрозумілими.

Наприклад, запитання «Гроші із сейфа директора вкрали ви?» може викликати сильнішу емоційну реакцію, бо слово «вкрали» саме по собі має негативне забарвлення. І людина може зреагувати на сам факт звинувачення у питанні. Від цього апарат може показати хибний результат. Тому правильніше, щоби питання звучало на кшталт — «Скажіть, гроші з сейфа директора ви брали?».

Звідки беруть поліграфи, скільки вони коштують і як навчають поліграфологів

За словами Іщука, поліграфи можуть коштувати від 150 000 до 750 000 гривень. Водночас часто різниця у вартості — це питання бренду, комплектації, сервісу, програмного забезпечення і маркетингу, а не самого апарата.

На українському ринку використовують як українські, так і іноземні поліграфи. Серед поширених, за словами експерта, є український Rubicon, а також американські Lafayette і Axciton. Раніше в Україні траплялося і російське обладнання, але після повномасштабного вторгнення воно фактично стало неліквідним.

Український поліграф Rubicon, а також американські Lafayette і Axciton

На думку Іщука, нині українське обладнання є найвигіднішим за співвідношенням ціни та якості. Причина не лише в ціні самого пристрою, а й у сервісі.

Водночас виробників поліграфів в Україні небагато. Це вузька ніша, і сам ринок обладнання значно менший за ринок послуг поліграфологів.

Експерт каже, що вартість самої перевірки насамперед залежить від її типу. Всього розділяють два типи. Перший — скринінг, тобто пошук потенційних ризиків. Його використовують під час найму або перед розширенням доступів. Вартість такої процедури для однієї людини від 3000 гривень.

Другий — розслідування. Це коли вже є конкретний факт: наприклад, щось зникло, стався витік або інший інцидент. Вона коштує близько 6500 гривень.

За словами Іщука, ці формати не варто змішувати, бо для них потрібні різні методики. Також вартість тестів може бути більшою. Це залежить від авторитету і досвіду поліграфолога, а також цінової політики об’єднання поліграфологів. Цінова політика на перевірку щодо інциденту може сягати до $1000 (44 000 гривень), каже директор правління НАПУ.

За оцінкою Іщука, в Україні зараз близько тисячі активних поліграфологів. Частина працює у приватному секторі, частина — у державних структурах, силових відомствах, правоохоронних органах, на великих державних підприємствах або об’єктах критичної інфраструктури.

Національна асоціація поліграфологів України, за його словами, співпрацює з понад 300 поліграфологами, але активно — приблизно з 50. Поліграфолог пояснює, що це не штатні працівники, а окремі фахівці чи суб’єкти господарювання, з якими асоціація працює як хаб: отримує замовлення, ділиться ними і намагається тримати приблизно однаковий рівень якості послуг.

Також НАПУ навчає поліграфологів. Асоціація уклала договір із Київським авіаційним інститутом. Після завершення курсу людина отримує диплом державного закладу.

Навчання в асоціації триває шість тижнів.

Коли проходять поліграф

Найчастіше поліграф використовують під час найму. Але це не єдиний сценарій.

У deftech-компаніях його можуть проводити:

• під час прийому на роботу;
• перед наданням людині ширших доступів;
• періодично для посад, пов’язаних із державною таємницею;
• під час внутрішніх розслідувань після інцидентів.

При звільненні здебільшого тестування на поліграфі не проводять.

Проте Ігор Іщук каже, що така практика існує. Вона є стримуючим фактором, щоб людина навмисно не наробила шкоди перед звільненням.

Також він наголошує, що проходження поліграфа суто добровільна процедура. Принаймні в приватних компаніях не можна примусово посадити людину на тест.

«Водночас, якщо під час розслідування інциденту на підприємстві людина, щодо якої є підозри, відмовляється від поліграфа, то запитайте в цієї людини „чому?“. Практика показує, що понад 90% непричетних осіб із легкістю погоджуються. щоб зняти із себе підозри», — каже Іщук.

Як проходить перевірка для кандидата

У компанії, з якою ми поспілкувалися на умовах анонімності, про поліграф кандидату повідомляють ще на першому етапі спілкування з рекрутером. Якщо людина не готова проходити таку перевірку, процес найму можуть зупинити одразу.

Зазвичай процедура така: кандидат проходить HR-інтерв’ю, технічну співбесіду та інші етапи відбору. Після цього компанія робить офер, але з умовою, що він набуде чинності після перевірки внутрішньої безпеки. Частиною цієї перевірки є поліграф.

Як пояснив Ігор Іщук, тут є три етапи:

• Спочатку відбувається передтестова бесіда. Вона триває приблизно пів години. Поліграфолог пояснює правила, обговорює теми перевірки і з’ясовує контекст. Це потрібно, щоб питання були не абстрактними, а прив’язаними до досвіду конкретної людини.
• Потім триває саме тестування. Воно триває близько години.
• Після цього поліграфолог формує висновок. Це відбувається вже без кандидата і може зайняти ще годину-дві.

За словами Іщука, повний цикл — від початку розмови з людиною до готового висновку для клієнта — може тривати близько трьох годин.

Хто складає питання

Компанія не має просто принести поліграфологу готовий список питань. Для максимальної ефективності питання формулює поліграфолог, а роботодавець просто описує ризики або задає теми, які хоче перевірити.

Наприклад, компанію можуть цікавити такі теми:

• чи не передавала людина конфіденційну інформацію;
• чи не мала контактів із представниками країни-агресора;
• чи не вчиняла матеріальних порушень;
• чи не має залежностей або прихованих домовленостей з третіми сторонами.

За словами директора НАПУ, питання повинні бути короткими, без емоційного контексту і зрозумілими.

За один тест кандидату можуть поставити близько 100 питань на 10 різних тем. Самі питання можна розділити на методичні і значущі. Методичні є уточнювальними. Вони призначені для того, щоб підготувати людину до важливого (перевірочного) питання. Це дозволяє прибрати ефект новизни інформації і різку емоційну реакцію саме на неї.

Для прикладу, під час передтестової бесіди поліграфолог дізнався, що кандидат має борги. Роботодавець хоче зрозуміти, чи може це загрожувати його бізнесу у майбутньому. Тоді під час тесту він може поставити два методичних (нейтральних) питання і одне перевірочне значуще. Приклад блоку питань методики нейтрально-перевірочних питань:

1. Ви пам’ятаєте, який борг у вас на сьогодні перед іншими особами?
2. Ви стверджуєте, що ваш борг складає до двох тисяч доларів?
3. Ваш борг становить понад дві тисячі доларів США?

За словами Іщука, в середньому на одне перевірочне питання припадає 2-3 методичних. Але залежно від методології їхня кількість, формулювання і порядок можуть відрізнятися.

Як зазначає Ігор Іщук з НАПУ, така методика (нейтрально-перевірочних питань) дає змогу мінімізувати орієнтовне реагування. Але кожен поліграфолог має знати три методики, бо кожна має свої переваги і недоліки.

Про що питають на поліграфі

Повного списку питань кандидату заздалегідь не дають. Інакше людина могла б підготувати «правильні» відповіді, а сама перевірка втратила б сенс.

Але загальні теми зрозумілі. У deftech зазвичай питають про:

• співпрацю з ворогом;
• контакти зі спецслужбами або представниками країни-агресора;
• поїздки до росії, білорусі або на окуповані території;
• розголошення конфіденційної інформації;
• корпоративне шпигунство;
• крадіжки або матеріальні порушення на попередніх роботах;
• наркотики, алкоголь або інші залежності;
• проблемні борги;
• приховані домовленості з конкурентами або третіми сторонами;
• серйозні конфлікти чи порушення на попередніх місцях роботи.

Водночас деякі теми можуть бути чутливими. Наприклад, якщо людина має родичів у росії, це не обов’язково означає ризик. Але компанію може цікавити, чи є контакти зі спецслужбами, представниками країни-агресора або іншими структурами, які можуть впливати на кандидата.

50 питань на поліграфі

Експерти з НАПУ та української deftech-компанії допомогли DOU підготувати приклад деперсоналізованого теста для кандидата в оборонну сферу. Цей список охоплює ключові блоки питань, які можуть використовуватись під час поліграфологічної перевірки. Він охоплює вісім тем, проте на запит роботодавця тем може бути більше або менше.

👣 Приховані зобов’язання при працевлаштуванні або співпраці

1. У цю компанію ви працевлаштовуєтесь за чиєюсь ініціативою?
2. У відносини з цією компанією ви входите за чиєюсь ініціативою?
3. За працевлаштування в цю компанію вам хтось інший пропонував будь-яку вигоду?
4. За інформацію про цю компанію вам пропонували матеріальну вигоду?
5. Працевлаштуватися або працювати з цією компанією для збору інформації вам пропонували?
6. Працевлаштуватися або працювати з цією компанією для вчинення таємних дій вам пропонували?

💊 Наявність залежностей: алкоголь, наркотики, азартні ігри

7. За останні три роки у вас виникали будь-які проблеми через алкоголь?
8. Коли-небудь ви вживали наркотичні речовини?
9. Які саме наркотичні речовини ви вживали?
10. Коли ви востаннє вживали наркотичні речовини?
11. Ви вживали наркотики в той період, коли зазначали, що не вживали?
12. Рецептурні препарати ви вживали без наявних захворювань?
13. В азартні ігри на гроші ви грали?
14. В азартних іграх ви програвали понад суму, яку самі вказали?
15. У вас є борг більше тієї суми, яку ви вказали?

👂 NDA/NCA та конфіденційна інформація

16. На попередніх місцях роботи ви порушували умови NDA або NCA?
17. Конфіденційну інформацію щодо роботи ви передавали третім зацікавленим особам?
18. На попередніх місцях роботи ви отримували будь-яку вигоду за передачу конфіденційної інформації?
19. Робочі матеріали ви зберігали на приватних носіях?
20. Робочі матеріали ви передавали третім зацікавленим особам?
21. Збирати інформацію про цю компанію вас хтось просив?

❌ Родичі, контакти з рф, рб і ТОТ

22. У вас є родичі або близькі особи, які проживають на тимчасово окупованих територіях України?
23. У вас є родичі або близькі особи, які проживають на території рф або рб?
24. Після 2014 року ви перебували на тимчасово окупованих територіях України?
25. Після 24.02.2022 ви перебували на території рф або рб?
26. Ви підтримуєте контакти з особами з рф, рб або з особами, які проживають на території цих країн?
27. Ви підтримуєте контакти з особами, які проживають на тимчасово окупованих територіях України?
28. У вас є будь-які документи рф, рб або окупаційної влади на ТОТ України?
29. З окупаційними адміністраціями на ТОТ України ви співпрацювали у будь-якій формі?

🔍 Ознаки вербування або співпраці з агресором

30. Коли-небудь вам давали завдання збирати інформацію про компанію або об’єкт?
31. За надання інформації про компанію або об’єкт вам пропонували матеріальну винагороду?
32. Фото або відео місцевості, будівель чи інфраструктури за винагороду ви пересилали?
33. Локації Сил оборони ви комусь надсилали?
34. З представниками силових відомств рф, рб, окупаційних адміністрацій або іноземних спецслужб ви контактували?
35. Проти Сил оборони ви вчиняли будь-які дії?
36. Підпал авто ви вчиняли?
37. Саморобний вибуховий пристрій ви бачили наживо?
38. Коли-небудь вам платили кошти за порушення закону?

🗞️ Російські соціальні мережі та інформаційний простір

39. За останній місяць ви читали проросійські джерела?
40. За останній місяць ви переглядали проросійський контент?

💰 Крадіжки та фінансовий обман

41. Крадіжки товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів на роботі ви вчиняли?
42. Крадіжки товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів клієнтів ви вчиняли?
43. На попередніх місцях роботи ви обманювали роботодавця у фінансових питаннях?
44. Клієнтів або роботодавців ви обманювали у фінансових питаннях?
45. Коли-небудь на роботі ви мали «ліві доходи»?

🚨 Кримінальна історія та правопорушення

46. До кримінальної відповідальності ви притягались?
47. Непогашену або незняту судимість ви маєте?
48. Коли-небудь ви спілкувалися зі слідчим?
49. Правоохоронні органи вас затримували?
50. Коли-небудь ви мали справи з особами, які заробляють кримінальним способом?

Наскільки поліграф точний

Тут думки співрозмовників відрізняються. Ігор Іщук каже, що за хороших умов точність поліграфа може становити 93–97%. Але він наголошує, що це не 100%, тому поліграф не можна сприймати як абсолютний доказ.

За його словами, на результат можуть впливати фізіологічні особливості людини. Наприклад, суха шкіра або надто волога шкіра, мозолі, певні захворювання, як-от цукровий діабет, або інші фактори можуть ускладнити зчитування показників.

Перед основними питаннями поліграфолог проводить стимульний тест. Людину можуть попросити збрехати на очевидну річ — наприклад, про ім’я або місце, де вона перебуває. Це потрібно, щоб перевірити, чи можна взагалі розрізнити значущу і незначущу реакцію.

Давачі, що відстежують електрошкіряну активність та зміну об’єму крові та тремор

HR-директор deftech-компанії, з яким поговорив DOU на умовах анонімності, вважає поліграф неточним методом і каже, що його не можна використовувати як єдину підставу для рішення.

«Я вважаю, що поліграф працює тільки в тому випадку, коли людина, яка проходить поліграф, у нього вірить. У всіх інших випадках — скоріше ні», — каже він.

Водночас він визнає, що в умовах війни компанії використовують поліграф як додатковий фільтр.

«Навіть якщо з шести шпигунів двох він дозволить відсіяти — це вже непоганий профіт. Бо ризики значно більші. Ризики — це життя людей».

Представники іншої компанії, яка побажала зберегти анонімність, розповіла DOU, що не використовує поліграф, оскільки не вважає цей метод науковим.

«Основний ризик полягає в тому, що поліграф вимірює не брехню, а фізіологічні реакції людини — стрес, хвилювання чи тривогу, які можуть виникати з різних причин. Через це результати можуть бути хибними та призводити до помилкових висновків.

Рішення щодо найму чи перевірки людей мають базуватися на перевірюваних фактах, професійному досвіді, рекомендаціях, аналізі компетенцій та комплексній оцінці кандидата, а не на інтерпретації фізіологічних реакцій», — пояснили в компанії.

Також у багатьох країнах діють законодавчі обмеження на тестування на поліграфах. Це пояснюють тим, що поліграф може давати хибні результати й створює ризики для приватності та прав людини. У США більшість приватних роботодавців не можуть вимагати такі перевірки від кандидатів і працівників.

В Онтаріо та Нью-Брансвіку в Канаді діють подібні заборони для роботодавців, а в Новому Південному Уельсі в Австралії поліграф заборонено використовувати для працевлаштування, страхування, фінансових послуг і встановлення вини.

Також існує думка, що поліграф — не етичний метод перевірки. Проте співрозмовники наголошують, що особисті питання під час тесту ніхто не ставить, оскільки уподобання не є предметом зацікавленості.

Іщук наголошує, що коректне поліграфологічне дослідження не має стосуватися інтимного чи приватного життя людини. Питання мають бути прив’язані до конкретного ризику. Наприклад, чи мала людина справу із саморобними вибуховими пристроями, чи виносила щось із підприємства, чи може становити загрозу для команди або виробництва.

«На мою думку, до кожного випадку потрібно підходити з критичним мисленням. Не можна все автоматично прикривати словом „етичність“. Бо тоді виникає інше питання: чи готова людина, яка критикує такі перевірки, нести відповідальність за наслідки, якщо ризик справді реалізується і хтось постраждає або загине? У таких ситуаціях важливо не просто критикувати, а брати відповідальність за рішення», — каже він.

Чи можна вплинути на результат перевірки

Ігор Іщук з НАПУ каже, що найпопулярніше питання про поліграф — чи можна його «обдурити». Але таке формулювання він вважає некоректним, оскільки поліграф — це технічний пристрій, який фіксує фізіологічні реакції людини, а не самостійно визначає, де правда, а де брехня.

За його словами, цінність поліграфа залежить від кількох речей. Перша — кількість каналів, через які пристрій зчитує реакції. Що більше параметрів бачить поліграфолог, то більше даних він має для оцінки.

Важливу роль відіграє методика, яку використовує фахівець. Різні ситуації потребують різних підходів, тому результат залежить не лише від самого пристрою, а й від того, як поліграфолог формулює питання, подає стимули й інтерпретує реакції.

А поради з інтернету, щоб обдурити апарат, як-то напруження сідниць або голка у взутті легко визначаються і можуть ще більше проблем для кандидата. Наприклад, у сидіння крісла для поліграфа вбудовані датчики, які зчитують вібрації, і напруження сідниць одразу зафіксують.

Всі давачі (відстеження дихання, тремору, електрошкіряної активності, об’єму крові та мікрофон), а також сам поліграф

Єдине, як людина може вплинути на дослідження — повністю його зірвати. Наприклад, посилатися на недосип, стрес тощо. В такому випадку переврку, як правило, переносять.

Вживання заспокійливих перед тестуванням взагалі може допомогти поліграфологу. Оскільки приберуть загальне нервування і результат може бути більш чітким. У зворотному випадку реакція може бути неадекватною, що спеціаліст також помітить.

В компанії Oko Camera, яка виробляє тепловізійні сенсори для дронів, додають, що під час тестування людину можуть прямо запитати, чи вивчала вона методи обману поліграфа.

Чи можуть через поліграф не взяти на роботу

Так, можуть. Але рішення не ухвалюють лише на основі результату одного лише поліграфа.

Наприклад, якщо ще до поліграфа компанія виявила ризикові фактори під час перевірки кандидата, поліграф може стати додатковим елементом. Якщо після цього компанія не отримує достатньої впевненості, вона може відмовити кандидату — особливо якщо посада передбачає доступ до чутливої інформації.

HR-директор deftech-компанії розповідає, що в них був кандидат на позицію з доступом до важливої інформації.

«Перед поліграфом ми проводимо ще одну перевірку кандидатів. В одному з кейсів вона показала, що людина з 2016 року неодноразово відвідувала країни, які ми вважаємо недружніми. Через це відповідні питання додали до поліграфологічного дослідження», — каже він.

Але навіть перевірка на поліграфі не дала зрозуміти, чому кандидат так часто туди їздив і чи дійсно з туристичною метою. У результаті компанія вирішила не брати людину на роботу.

Чи треба готуватися до поліграфа

Спеціально готуватися не потрібно. В Oko Camera кажуть, що найкраща стратегія — щирість і спокій.

Водночас деякі компанії все ж дають кандидатам базові рекомендації: не вживати алкоголь за добу, повідомити про ліки, які можуть впливати на стан, не приходити виснаженим або у стані сильного стресу.

Іщук радить не змінювати радикально звичний режим перед перевіркою. Якщо людина зазвичай п’є каву зранку, одна чашка кави не має бути проблемою. Але справді не варто приходити в стані будь-якого сп’яніння або виснаження.

«На кожне дослідження людина має прийти просто у своєму нормальному стані. Саме такому, як вона приходить на роботу», — каже Іщук.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!

Теми: Defence tech, найм, перевірки, розбір