Поки весь світ шукає безпечне місце, Україна його будує

У світі більше немає безпечних місць, бо він увесь став зоною турбулентності. Геополітична нестабільність зростає, торгові зв'язки руйнуються або трансформуються, а традиційні уявлення про безпеку перестали працювати як базова умова для інвестиційних рішень.

У світі більше немає безпечних місць, бо він увесь став зоною турбулентності. Геополітична нестабільність зростає, торгові зв'язки руйнуються або трансформуються, а традиційні уявлення про безпеку перестали працювати як базова умова для інвестиційних рішень.

У цій реальності змінюється не лише оцінка ризиків, а й логіка вибору ринків. Питання вже не обмежується юрисдикціями з формально стабільними інститутами, а стосується здатності країни забезпечувати безперервність економічних процесів, зберігати функціонування держави та бізнесу і одночасно трансформуватися в умовах постійного тиску. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Цікаво Інвестиція в перемогу: скільки можна заробити на військових ОВДП і як вони працюють

Україна за останні роки змінила свою роль: від країни, яку розглядали через призму нереалізованого потенціалу, до одного з фронтлайнерів трансформацій у технологіях та державному управлінні. Про відбудову і трансформацію України в умовах війни я поспілкувалася з Оксаною Маркаровою – колишньою міністеркою фінансів, послом України у США у 2021 – 2025 роках та нині радницею президента з питань відбудови та інвестицій – і підсумувала найважливіше.

Від нереалізованого потенціалу до дій

Раніше розмова з інвесторами про Україну починалася однаково: країна з великим, але нереалізованим потенціалом, сильним людським капіталом і ресурсами, яка так і не змогла перетворити ці переваги на системні результати. Ця логіка залишалася незмінною до 2014 року, після чого Україна почала вибудовувати інституції, проводити реформи і заходити на міжнародні ринки, поступово з'являючись на інвестиційній мапі.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Повномасштабна війна стала третьою фазою, яка змінила не лише саму країну, а й підхід до її оцінки: Україна перестала бути ринком з потенціалом і стала прикладом країни, яка здатна функціонувати, трансформуватися і приймати рішення в умовах постійної небезпеки.

"Я не намагаюся переконати інвесторів, що в Україні безпечно. Проте увесь світ більше не є безпечним, а Україна вже має доведений досвід роботи в таких умовах", – каже Оксана Маркарова.

Держава і бізнес працюють разом

Відбудова України не відкладена на майбутнє, а вже відбувається паралельно з обороною. Йдеться про щоденне відновлення інфраструктури, підтримку економіки і забезпечення базових процесів, які дозволяють країні функціонувати в умовах постійних атак.

У цій моделі ключову роль відіграє бізнес, який продовжує працювати в Україні: компанії переміщують виробництва, відновлюють і трансформують процеси, сплачують податки і створюють робочі місця. Саме це Маркарова визначає як основу, на якій тримається не лише економіка, а й здатність країни продовжувати оборону.

Україна не розділяє війну, відновлення і розвиток на етапи, а робить це одночасно: підтримує фронт, відновлює зруйноване, створює нове і забезпечує роботу економіки.

Топ 5 секторів в Україні для інвестицій

MilTech більше не існує окремо від цивільної економіки, оскільки поділ між військовими і цивільними технологіями фактично зник. Дрони, створені для оборони, вже застосовуються в агросекторі, логістиці та рятувальних операціях, тоді як захист інфраструктури перестає бути виключно державною функцією і стає базовою умовою для будь-якого бізнесу з фізичними активами.

Агросектор у цих умовах залишається одним із ключових факторів глобальної стабільності, адже Україна володіє близько 30% світових запасів чорнозему і продовжує забезпечувати продовольством приблизно 400 мільйонів людей навіть після років блокади Чорного моря, яку вдалося подолати власними технологічними рішеннями. Інвестиції в технології виробництва створюють можливість не лише відновлення, а й кратного зростання його обсягів.

Енергетика розвивається швидше саме через руйнування, оскільки знищення значної частини інфраструктури змусило Україну переходити до розподіленої генерації, накопичення енергії та нових технологій без тривалих перехідних періодів, які притаманні країнам із працюючими legacy-системами, і таким чином обмеження перетворюється на фактор прискорення змін.

Охорона здоров'я і освіта також виходять за межі сприйняття як виключно витратних сфер, оскільки попит на складні медичні послуги і технологічна освітня інфраструктура створюють передумови для розвитку нових моделей, які можуть масштабуватися як повноцінні ринки.

Nove Misto: місто, яке будується з нуля

Нове місто – проєкт, який ініціювала Оксана Маркарова разом із командою як пілот для відбудови України і як підхід до наступної фази розвитку країни. Йдеться про будівництво міста з нуля приблизно на 100 тисяч людей із повною інфраструктурою безпеки, житла, освіти та економіки, закладеною на етапі проєктування.

Близько 6 – 7 мільйонів українців перебувають за кордоном, і значна частина з них походить із міст, які фактично зруйновані або втратили можливість відновлення у звичному вигляді, тому повернення напряму залежить від наявності безпечного середовища, житла, роботи і освіти.

Відбудова існуючих міст закриває лише частину цього запиту, а будівництво нових дозволяє врахувати ці вимоги одразу.

Місто проєктується як цілісна система з круговою структурою і центральним ядром, у якій енергетика, безпека, логістика, освіта і сервіси інтегруються як взаємопов'язані елементи без обмежень існуючої інфраструктури.

Перший етап передбачає проєктування всіх систем разом із архітекторами, інвесторами і партнерами до початку будівництва. Близько 75% фінансування мають забезпечити приватні інвестори, а структура міста включатиме сектори, пов'язані з країнами-партнерами, які заходять у проєкт через інструменти експортного фінансування і гарантій.

Партнерство, а не допомога

В оборонних технологіях, агросекторі, енергетиці і системах стійкості Україна вже працює як середовище, в якому формуються рішення для глобальних ринків. Ці сектори розвиваються під постійним тиском і обмеженнями, що робить їх прикладними для інших країн, де питання безпеки, енергетичної автономії та продовольчої стабільності стають визначальними. У цьому контексті інвестиції в Україну не є підтримкою ззовні, а входом у середовище, де рішення вже працюють і проходять перевірку в реальному часі.

"Усі інновації зараз в Україні, їх можна побачити, відчути, протестувати і стати їхньою частиною. І це можливо лише, якщо ви перебуваєте в Україні", – пояснює Оксана Маркарова.

Це формує інший тип партнерства, у якому Україна виступає не як отримувач ресурсів, а як учасник спільного процесу, де створюються глобальні рішення.

Безпечного місця у світі більше не існує, але його можна будувати через інновації, безпеку і глобальні партнерства – саме це зараз відбувається в Україні.

Повну розмову з Оксаною Маркаровою дивіться на каналі.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті - напишіть нам на скриньку s.mindzhosa@24tv.com.ua