Погрози Трампа не діють: виведення військ не змінило позицію Європи щодо Ірану — The Hill

Рішення президента США Дональда Трампа про виведення 5 тисяч американських військових із Німеччини не стало важелем тиску на європейських союзників у питанні підтримки дій Вашингтона проти Ірану.

Про це пише The Hill.

За даними видання, у Білому домі розраховували, що такий крок змусить європейські країни активніше підтримати США, зокрема допомогти в операції з відкриття Ормузької протоки або долучитися до кампанії проти Ірану.

Втім, реакція європейських політиків та експертів свідчить про інше — союзники мають намір діяти, виходячи насамперед із власних інтересів.

Старший директор Європейського центру при Атлантичній раді Йорн Флек наголосив, що Європа зацікавлена у стабільності судноплавства через Ормузьку протоку, однак це не пов’язано з рішенням Трампа щодо військ.

«Європейці намагаються знайти способи сприяти врегулюванню та відкриттю Ормузької протоки, але це продиктовано їхніми власними інтересами. На них не впливає рішення Трампа про виведення військ», — заявив він.

Наразі найбільший американський військовий контингент у Європі дислокується саме в Німеччині — близько 36 тисяч військовослужбовців. Там також розташована авіабаза Рамштайн — найбільший об’єкт США в Європі та один із ключових логістичних центрів американських операцій.

The Hill зазначає, що невдоволення Трампа посилилося після того, як частина союзників по НАТО відмовилася підтримати операцію проти Ірану. Зокрема, Іспанія та Італія не дозволили використовувати свої військові бази для літаків, які брали участь у кампанії.

На думку Йорна Флека, нинішня ситуація лише посилює прагнення Європи до оборонної незалежності.

«Цей епізод лише посилить європейську рішучість розвивати власні оборонні можливості та зміцнювати європейський суверенітет», — вважає експерт.

На тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій Німеччина та інші країни Європи вже збільшують оборонні витрати. У квітні Берлін представив першу з часів Другої світової війни комплексну військову стратегію, у якій Росію назвали головною загрозою.

Документ також передбачає створення найсильнішої армії Європи до 2039 року.

У НАТО також стримано прокоментували ситуацію. Представниця Альянсу Еллісон Харт заявила, що скорочення американської присутності демонструє необхідність для Європи брати на себе більше відповідальності за власну безпеку.

Президент Фінляндії Олександр Стубб закликав європейців «знизити градус» дискусії та висловив переконання, що США не підуть з Європи повністю.

Держсекретар США Марко Рубіо також спробував заспокоїти союзників, наголосивши, що йдеться менш ніж про 14% американського контингенту в Європі, а остаточного рішення щодо подальшого скорочення сил поки не ухвалено.

Водночас навіть серед республіканців у США ця ініціатива викликала критику. Голова комітету Сенату з питань збройних сил Роджер Вікер та очільник аналогічного комітету Палати представників Майк Роджерс заявили, що замість виведення військ їх слід було б перекинути ближче до східного флангу НАТО.

Європейські аналітики також звертають увагу, що союзникам дедалі важче зрозуміти, які заяви Трампа є реальними намірами, а які — лише елементом політичного тиску.

Під час свого першого президентського терміну Трамп уже заявляв про намір вивести майже 10 тисяч американських військових із Німеччини, однак той план так і не був реалізований.

Експерт Європейського політичного центру Пол Тейлор додав, що додаткове невдоволення в Європі викликало те, що США почали війну з Іраном фактично без консультацій із союзниками.

«Європейці вважають, що Трамп жодного разу не поводився з союзниками як із союзниками. Він не вірить в альянси і хоче миттєвого ефекту в стилі реаліті-шоу», — заявив Тейлор.

Раніше повідомлялося, що Пентагон заявив, що протягом наступних 6-12 місяців виведе з Німеччини 5 тисяч американського контингенту.

Ми раніше інформували, що Польща веде переговори зі США про збільшення американської військової присутності на своїй території.

Читати публікацію повністю →