Подібних вимог від ЄС не було: правник назвав суперечливі норми проєкту Цивільного кодексу

• Новий проєкт Цивільного кодексу України містить суперечливі норми, які потребують доопрацювання, щоб уникнути колапсу у певних сферах.
• Заступник директора з правових питань компанії YouControl Данило Глоба розповів про суперечливі норми законопроєкту.

Новий проєкт Цивільного кодексу, який нещодавно ухвалили в першому читанні у Верховній Раді, містить багато суперечливих норм. Його потрібно доопрацювати. Інакше може виникнути колапс в певних сферах.

Заступник директора з правових питань компанії YouControl Данило Глоба розповів 24 Каналу, що Конституція – основний закон, відповідно до якого держава встановлює фундаментальні права та регулює основні моменти в житті держави. Цивільний кодекс – це фактично і є наше життя. Кожного дня громадяни купують щось в магазині, їздять в транспорті, укладають шлюби, отримують електроенергію і багато чого іншого. Все це врегульовано цивільно-правовими нормами. Тому фактично Цивільний кодекс – основоположний документ цивільного життя.

Дивіться також "Недобудована дача"․ Як судді Майдану ховають дорогі котеджі у деклараціях – розслідування

Цивільний кодекс ухвалюють занадто швидко

За словами Глоби, є багато питань щодо того, чому такий масштабний документ хочуть ухвалити надзвичайно швидко. У січні 2026 року новий проєкт Цивільного кодексу зареєстрували у Верховній Раді. Вже тоді були заклики не голосувати за цей документ через значну кількість суперечливих норм.

Зверніть увагу! В новому проєкті Цивільного кодексу пропонували знизити мінімальний вік до укладення шлюбу. Там пропонували за певних умов дозволити одружуватися з 14 років. Ця норма обурила суспільство. Зрештою її відкинули.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Зрештою 9 квітня у Верховну Раду внесли іншу редакцію цього законопроєкту. І вже 28 квітня за нього проголосували в першому читанні. Є великі сумніви, що депутати взагалі читали цей документ.

Другу редакцію внесли 9 квітня. Текст опублікували ще й пізніше. 900 сторінок. Мені зрозуміло, що фактично одиниці могли прочитати цей документ. Більшість нардепів не читає тексти нормативно-правових актів, які приймають. А тут ще й основоположний документ, яким ми керуємося у житті. Навіть якби цей проєкт був "райським" з чудовими нормами, то все одно такий швидкий процес ухвалення є шкідливим. Ніхто не встигає ознайомитися з нормами,
– розповів Глоба.

Тут важливо згадати, як ухвалювався чинний Цивільний кодекс у 2003 році. Ще за кілька років суспільство мало доступ до цього законопроєкту. Фахівці ретельно вивчали кожну концепцію, норму та підходи. Було дійсно широке обговорення від першої до останньої сторінки.

В теперішньому випадку жодних масштабних обговорень не було. Була інформація про професійні дискусії у вузьких колах. Але в такому випадку є важливе питання до експертів.

Я жодного разу не отримав пояснення, чому чинний Цивільний кодекс є поганим. Чому не можна просто провести обговорення та замінити деякі норми почергово? Такий непрозорий спосіб закладає недовіру до держави. Також це прояв недовіри від держави до громадян,
– наголосив Глоба.

Суперечливі норми в проєкті Цивільного кодексу

Як наголосив Глоба, YouControl займається аналізом відкритих даних та зацікавлене у зростанні громадянського суспільства, прозорості бізнес-середовища та підконтрольності публічних адміністрацій суспільству. Вони оперують різною інформацією. І новий проєкт Цивільного кодексу створює тут проблеми.

До прикладу, в чинному Цивільному кодексі передбачено захист осіб на використання їхніх фотографій, щоденників, особистих паперів та інших засобів. Це можна використовувати лише за згоди особи. В проєкті нового Цивільного кодексу ця норма поширена і на юридичних осіб. Зокрема йдеться і про цифровий образ, куди входять сторінки в соцмережах, аватари тощо. Навіть записане ім'я та номер телефону вже буде цифровим образом.

Для аналізу юридичної особи потрібні не лише дані про директора. Потрібна інформація про засновників, учасників, пов'язаних осіб; до якої бізнес-групи входить; яка фінансова звітність; які зв'язки за кордоном; яка материнська компанія. Так ми можемо вивчити, чи є в компанії російський слід; кримінальні історії. З новим Цивільним кодексом не вдасться вивчити цю інформацію,
– зазначив Глоба.

Інше питання є щодо "права на забуття". Фактично згідно з ним особа отримає можливість вимагати видалення історичної інформації про себе. Виняток – дані про посадову, службову або публічну особу.

Наразі Цивільний кодекс передбачає видалення інформації, якщо вона є недостовірною або незаконним чином оброблена тощо. В новому кодексі вводять поняття суспільний інтерес, яке чітко не розтлумачують. Це несе значний ризик для сфери відкритих даних.

Критерій "суспільного інтересу" дасть можливість недоброчесним особам вимагати видалення відкритих даних про себе за минулі періоди. Йдеться про колишніх учасників підсанкційних компаній, фігурантів судових рішень, які були причетні до "злочинної влади" будь-якої давності тощо.

Фігуранти скажуть, що суспільний інтерес вже втрачено. Та коли ж були ці злочини? Тому видаляйте дані про злочини з усіх публічних аналітичних систем. І це вже реальна історія. Це істотно підірве цілісність історичних даних; даних про корпоративні зв'язки; причетність до кримінальних справ; розшуку; санкцій; російський слід тощо,
– зауважив Глоба.

Лунали також думки, що новий проєкт Цивільного кодексу імплементує європейські підходи та практику. Але жодних вимог ні від Євросоюзу, ні від Міжнародного Валютного Фонду щодо Цивільного кодексу Україна не отримувала.

Отож, реалізація запропонованих в проєкті норм призведе до істотного обмеження прав на використання інформації. Конституція передбачає, що при прийнятті нових законів не дозволяється звуження чинних прав. Немає такого, що якщо є збільшення прав, то можна й звузити. Ні. Можливо, права певних осіб збільшують в незаконний спосіб. Натомість багато прав на інформацію обмежується. Це не лише нелогічно та шкідливо. Але й не відповідає Конституції,
– наголосив Глоба.

Додамо, віцепрем'єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка повідомив, що проєкт нового Цивільного кодексу будуть доопрацьовувати до другого читання. Думку суспільства обов'язково буде враховано. На його думку, потрібно щонайменше кілька місяців, аби доопрацювати законопроєкт.