План Путіна не спрацював: п’ять причин, чому Росія втрачає перевагу у війні

Попри поширене у 2025 році переконання, що час грає на боці Кремля, початок 2026 року демонструє зворотну тенденцію. Росія стикається з військовим тупиком на фронті в Україні, економічною кризою всередині країни та зовнішньополітичними невдачами.

Видання NZZ виділило п’ять ключових факторів, які свідчать про послаблення позицій Москви, хоча й попереджає: доля війни ще не вирішена.

1. Провал весняного наступу

Після захоплення Покровська та Сіверська наприкінці 2025 року очікувалося, що навесні 2026-го РФ розпочне штурм останніх частин Донецької області. Проте великий наступ так і не розпочався. Фронт майже не рухається, а на південному сході (Дніпропетровський напрямок) українці навіть проводять успішні контратаки. Захоплення Краматорська та Слов’янська у 2026 році наразі виглядає неможливим.

2. Технологічний прорив України у дронах

Україна ліквідувала критичне відставання у дронах середньої дальності (30–200 км). Раніше Росія домінувала в ударах по тиловій логістиці, але тепер власне виробництво України дозволяє системно нищити російську ППО та склади. У березні зафіксовано 288 ударів по окупованих територіях — це втричі більше, ніж пів року тому.

3. Криза людських ресурсів

За даними експертів та аналізом некрологів, Росія втрачає більше солдатів, ніж встигає рекрутувати.

• Статистика смертності: Тільки за перший квартал 2026 року зафіксовано близько 25 000 смертей (на основі виплат компенсацій).

• Падіння темпів мобілізації: Попри величезні бонуси, кількість нових контрактників впала на 20% порівняно з минулим роком. Натомість Україна змінила тактику, мінімізуючи присутність піхоти на «нулі» та покладаючись на камікадзе-дрони.

4. Провал зовнішньополітичного розрахунку Путіна

Кремль сподівався, що Дональд Трамп змусить Київ до капітуляції. Однак Україна суттєво знизила залежність від США:

• Європа збільшила обсяги допомоги (зокрема кредит ЄС на 90 млрд євро).

• Україна стала «оборонним хабом», самостійно виробляючи багато видів озброєння. Водночас РФ втрачає союзників: вплив Москви падає в Сирії, Вірменії та навіть Угорщині.

5. Внутрішнє «бродіння» у Росії

Економічна криза нарешті охопила не лише цивільний сектор, а й усю економіку РФ. Довіра до Путіна (за даними провладного ВЦВГД) впала з 78% до 71% за два місяці — це найрізкіше падіння за роки. Обмеження інтернету та тиск на Telegram викликають масове невдоволення населення, яке втомилося від війни, що триває вже довше, ніж Друга світова.

Чому це ще не фінал?

NZZ застерігає від недооцінки ворога. Росія все ще має «козирі»:

• Нафтові доходи: Завдяки кризі в Ірані РФ отримує мільярдні надприбутки.

• Дефіцит ППО в Україні: Гостра нестача ракет до систем Patriot робить українську енергетику та заводи вразливими для балістичних атак.

• Непередбачуваність: Війна залишається динамічною — від нових хвиль мобілізації в РФ до політичних змін у ЄС.

Твердження про те, що в України «немає карт на руках», виявилося хибним. Навпаки, саме Росії зараз бракує стратегії для досягнення своїх цілей, а міф про неминучий крах ЗСУ під тиском Москви остаточно розвіявся.

Нагадаємо, Росія перекидає системи ППО з регіонів до Москви напередодні параду. В Україні заявляють, що це свідчить про страх Кремля за столицю, а також відкриває нові можливості для далекобійних ударів.

Читати публікацію повністю →