Південня Корея розглядає впровадження податку на прибуток від штучного інтелекту

• Південна Корея розглядає запровадження "національного дивіденду" для перерозподілу надприбутків від індустрії штучного інтелекту з метою зменшення соціальної поляризації.
• Ці плани викликали реакцію на фінансових ринках та обговорення серед політиків і корпорацій, зокрема Samsung Electronics, на фоні стрімкого зростання прибутків у галузі ШІ.

Південнокорейська влада розглядає можливість перерозподілу доходів від індустрії штучного інтелекту між усіма верствами населення. Ідея запровадження так званого "національного дивіденду" виникла через стрімке зростання прибутків технологічних гігантів і побоювання щодо посилення соціальної прірви.

Як новий податок може вплинути на суспільство?

На тлі глобального буму штучного інтелекту Південна Корея переосмислює свою економічну модель. В уряді країни пропонують запровадити механізми, які б дозволили суспільству розділити успіх технологічних гігантів, таких як Samsung Electronics та SK hynix. Обидві компанії стали ключовими постачальниками високоефективних чипів пам'яті, що живлять світову інфраструктуру ШІ, та звітують про рекордні прибутки. Проте це стрімке збагачення окремих корпорацій викликає занепокоєння через потенційне поглиблення соціальної поляризації, пише Bloomberg.

Дивіться також Вашої згоди не питають: Google Chrome краде 4 гігабайти пам'яті на встановлення нової програми

Кім Йон Бом, старший секретар президента з питань політики, у своєму дописі у Facebook зазначив, що країна припиняє функціонувати як традиційна експортна економіка. На його думку, Південна Корея трансформується у "економіку технологічної монополії", де дефіцит мікросхем забезпечує стабільні надприбутки.

Для пом'якшення соціальних наслідків цього переходу Кім запропонував концепцію "національного дивіденду":

Використання частини надприбутків для забезпечення соціальної стабільності нинішнього покоління та пом'якшення перехідних витрат – це не просто перерозподіл, а й тип витрат на підтримку системи,
– прокоментував Кім Йон Бом.

Пропонований податок або дивіденд планують спрямувати на вирішення низки соціальних завдань. Серед них – підтримка стартапів для молоді, програми базового доходу для сільських і рибальських громад, фінансування митців та зміцнення пенсійної системи для людей похилого віку.

Подібні заклики звучать і в правлячій Демократичній партії, зазначає Tech Xplore. Наприклад, законодавець Мун Гим Джу зауважив, що успіх напівпровідникової галузі частково побудований на "жертві та терпінні фермерів і рибалок", а отже, частина прибутків має повернутися до регіональних громад.

Ринок реагує

Ці заяви викликали миттєву та бурхливу реакцію на фінансових ринках.

• У вівторок індекс Kospi продемонстрував різкі коливання: спочатку він упав на 5,1 відсотка, що еквівалентно втраті понад 300 мільярдів доларів ринкової вартості за час, який зазвичай триває футбольний матч.
• Згодом падіння дещо сповільнилося до 2,3 відсотка після того, як Кім Йон Бом уточнив, що мова йде скоріше про використання "надлишкових податкових надходжень", аніж про негайне запровадження нового податку на прибуток.
• В офісі президента Лі Чже Мьона пізніше додали, що ці висловлювання є особистою думкою радника і поки що не є предметом офіційних дискусій, пише Nikkei Asia.

Ситуація ускладнюється внутрішніми конфліктами всередині самих корпорацій. Профспілка Samsung Electronics вимагає скасування обмежень на бонуси за результати роботи та пропонує систему, за якої 15 відсотків операційного прибутку спрямовуватиметься на виплати працівникам, пише AFP.

Минулого місяця, як писав 24 Канал, десятки тисяч людей зібралися біля головного хабу Samsung, вимагаючи більшої частки в прибутках від ШІ. Це відбувається на тлі прогнозів, згідно з якими Samsung Electronics може отримати 330 трильйонів вон (близько 220 мільярдів доларів) операційного прибутку цього року, що виведе її на друге місце у світі за прибутковістю після Nvidia. SK hynix також очікує рекордні 239 трильйонів вон прибутку у 2026 році.

Експерти зазначають, що подібні ініціативи є сигналом того, як азійські економіки намагаються закріпити право власності на бум ШІ. Крісті Тан, інвестиційна експертка у Franklin Templeton Institute, у коментарі для Bloomberg Television підкреслила: "Ця концепція полягає в перерозподілі переваг ШІ та прогресу серед громадян".

Водночас інвестори залишаються настороженими, побоюючись, що саме вони можуть зрештою сплатити за ці соціальні ініціативи.

Попри тривогу на ринку, Південна Корея продовжує нарощувати інвестиції у сферу штучного інтелекту, плануючи потроїти видатки цього року, щоб увійти до трійки світових лідерів разом зі США та Китаєм.

Вам також буде цікаво: як ШІ провокує поглиблення нерівності серед населення

Штучний інтелект уже починає змінювати економіку так само радикально, як колись це зробили парові машини, електрика або інтернет. Але проблема полягає в тому, що вигоди від цієї технології розподіляються нерівномірно, пояснює 24 Канал. Основний прибуток сьогодні отримують власники моделей ШІ, дата-центрів, хмарної інфраструктури, напівпровідникових компаній та великих цифрових платформ.

Звичайні працівники нерідко опиняються в ситуації, коли технологія підвищує продуктивність бізнесу, але не збільшує їхні доходи. Ба більше, деякі дослідження показують, що ШІ в багатьох випадках не спрощує роботу і не зменшує її кількості, а навпаки призводить до зростання навантажень без зростання зарплат.

Причинно-наслідковий зв'язок тут доволі прямий. Компанія впроваджує ШІ, автоматизує частину процесів, скорочує витрати на персонал, звільняючи людей, і тим самим збільшує прибуток. Якщо раніше для виконання певного обсягу роботи потрібно було 100 працівників, то після автоматизації може залишитися 40 – 50. Решта людей або втрачає роботу, або переходить на менш оплачувані посади.

Особливо це стосується офісних професій середнього рівня: операторів підтримки, копірайтерів, дизайнерів, перекладачів, бухгалтерів, молодших програмістів, аналітиків та адміністративного персоналу. Дослідження останніх років показують, що ШІ здатен посилювати "поляризацію" ринку праці, коли висококваліфіковані спеціалісти отримують ще більше доходів, а середній клас слабшає, пише колектив учених у своєму дослідженні, яке вони опублікували у журналі Springer ще у 2025 році.

Друга проблема – концентрація капіталу. Великі моделі ШІ потребують колосальних обсягів даних, дорогих графічних процесорів та дата-центрів. Це означає, що ринок природним чином концентрується навколо кількох корпорацій, які мають достатньо грошей для створення такої інфраструктури.

У результаті виникає ситуація, коли технологія, яка теоретично мала б "демократизувати" знання, навпаки, концентрує владу й ресурси у вузькому колі компаній та інвесторів. Дослідники вже називають це новою формою "AI divide" – нерівності доступу до якісного ШІ, йдеться в іншому дослідженні на ResearchGate.

Для звичайних людей це може означати не лише втрату роботи. Зростає ризик появи "дешевого інтернету для бідних", заповненого низькоякісним AI-контентом, тоді як доступ до кращих інструментів і сервісів стане платним.

Уже зараз передові моделі ШІ часто працюють за дорогими підписками. Якщо тенденція продовжиться, заможні люди отримуватимуть якіснішу освіту, медицину, фінансові консультації та продуктивніші цифрові інструменти, тоді як інші користуватимуться спрощеними або менш ефективними системами. Такого висновку дійшли науковці в дослідженні на сервері препринтів arXiv.

Окремий ризик – ослаблення переговорної сили працівників. Якщо роботодавець знає, що частину персоналу можна замінити ШІ або роботами, працівникам стає складніше вимагати вищі зарплати чи кращі умови. Це може призвести до тривалого застою доходів навіть у країнах із розвиненою економікою.

Як і чому Південна Корея стала одним із центрів розвитку штучного інтелекту?

На цьому тлі особливо цікавою виглядає Південна Корея. Країна за останні роки перетворилася на один із головних центрів розвитку ШІ завдяки поєднанню кількох факторів.

• По-перше, Корея має надзвичайно сильну напівпровідникову індустрію. Компанії Samsung Electronics та SK Hynix стали ключовими постачальниками пам'яті для AI-серверів у світі. Саме пам'ять HBM зараз критично важлива для навчання великих мовних моделей. ШІ-бум уже призвів до різкого зростання вартості корейських технологічних компаній, пише Reuters.
• По-друге, держава активно фінансує галузь. Уряд Південної Кореї інвестує мільярди доларів у суперкомп'ютери, AI-інфраструктуру, робототехніку та наукові програми. Лише у 2026 році країна затвердила масштабні програми фінансування AI, гуманоїдної робототехніки та суперкомп'ютерів.
• По-третє, країна має високий рівень освіти, потужний інтернет та виробничу базу. Корея давно робила ставку на технологічний експорт, тому перехід до економіки ШІ став логічним продовженням попередньої індустріальної політики.
• Додатково ситуацію підштовхує демографічна криза: населення старіє, а робочої сили бракує. Через це ШІ та роботи розглядаються як спосіб компенсувати нестачу працівників, повідомило видання AP News.

Як зміниться повсякденне життя звичайних громадян, якщо частину надприбутків від ШІ спрямують людям?

Водночас у світі дедалі частіше обговорюють іншу модель – частковий перерозподіл AI-прибутків серед населення. Ідея полягає в тому, що якщо автоматизація приносить надприбутки корпораціям, частину цих грошей можна спрямовувати на пенсії, соціальні програми, підтримку молоді або базовий дохід.

У такому випадку повсякденне життя звичайних людей могло б суттєво змінитися, пише 24 Канал. Наприклад, люди отримували б гарантовану фінансову "подушку", яка не залежить від наявності роботи. Це могло б зменшити страх перед автоматизацією, дозволити частині населення довше навчатися, змінювати професії або відкривати власну справу. Молодь мала б доступ до дешевшої освіти й житла через державні програми. Депресивні регіони отримували б додаткове фінансування на інфраструктуру та нові робочі місця. Пенсійні системи могли б стати стабільнішими навіть в умовах старіння населення.

Чи є подібні прецеденти в світі?

Зараз аналогів немає, але схожі моделі вже існували в інших сферах. Найвідоміший приклад – Постійний фонд Аляски у США. Частина прибутків від нафти там щороку виплачується жителям штату у вигляді дивідендів. У Норвегії нафтові доходи десятиліттями накопичували у державному фонді, який фінансує соціальні витрати та стабілізує економіку. У деяких країнах тестували й базовий дохід – наприклад, у Фінляндії та Канаді. Хоча це не було пов'язано із ШІ, логіка схожа: частина багатства економіки перерозподіляється для зниження соціальної напруги.

Проблема полягає в тому, що реалізація таких моделей потребує політичної волі та зміни податкової системи. Великі технологічні корпорації навряд чи добровільно погодяться ділитися надприбутками. Але якщо автоматизація почне масово витісняти працівників, уряди можуть зіткнутися з необхідністю створювати нові механізми перерозподілу, інакше ризик соціальної нестабільності та різкого зростання нерівності стане занадто високим.