Питання кількох днів: експерти розібрали, що готує Росія і як може використати перемир'я

• Тимчасове перемир'я між Україною та Росією оголошено з 9 травня на три дні, щоб забезпечити безпеку параду в Москві.
• Експерти зазначають, що Росія може використовувати ці періоди затишшя для накопичення засобів ураження для подальших ударів.

На період з 9 по 11 травня між Україною та Росією було оголошено тимчасове припинення вогню. У Росії особливу увагу приділили безпеці заходів у Москві, зокрема параду на Красній площі, що традиційно проводиться до "дня перемоги".

У Києві наголосили, що відповідь України залежатиме від дій російської сторони: у разі відсутності обстрілів українські сили також дотримуватимуться режиму тиші. Військові та політичні експерти для 24 Каналу розібрали про що свідчать дії Росії напередодні перемир'я, яка ймовірність його зриву й до яких підлих дій може вдатися Владімір Путін.

До теми У першу ніч "перемир'я": ворожі війська атакували Україну балістикою та 43 ударними БпЛА

Чому в Росії заістерили?

На думку військового експерта та полковника запасу ЗСУ Романа Світана, заяви Кремля про "перемир’я" напередодні 9 травня свідчили насамперед про страх російської влади перед можливими ударами по Москві під час параду на Красній площі.

Якщо ж ударів по Москві не було, це може означати, що українська сторона отримала певні вигідні пропозиції або гарантії. Водночас експерт вважає, що погрози Росії "відповісти ударом по Києву" мають характер інформаційно-психологічної операції.

Важливо! Президент Зеленський підтвердив домовленість про триденне перемир'я між Україною та Росією. Україна гарантувала відсутність атак по параду в Москві 9 травня, а рішення нібито пов'язане з домовленістю про обмін полоненими у форматі "1000 на 1000". За словами Зеленського, повернення українських військовополонених є значно важливішим за будь-які символічні цілі на території Росії.

За словами Світана, можливий удар по російській столиці 9 травня став би серйозним репутаційним ударом для Путіна та показав би слабкість російської системи безпеки перед усім світом і власним населенням. Подібний сценарій міг би посилити внутрішню напругу в самій Росії.

А заяви Москви про "удари у відповідь" виглядають цинічно, оскільки російські війська й без того регулярно атакують українські міста, зокрема Київ.

У Росії не на жарт злякались перед 9 травня: дивитись відео

Політолог Володимир Фесенко також вважає, що Кремль намагається демонструвати жорсткість погрозами на адресу України, однак за цією риторикою дедалі більше помітна нервозність російського керівництва.

Головною проблемою для Москви стає вже не здатність тиснути на Київ, а ризик втрати контролю над ситуацією у власній столиці. Путін відмовився від ідеї тривалішого припинення вогню, яке раніше пропонувала Україна, обмежившись коротким "перемир'ям" на кілька днів.

Погрози Росії щодо центру Києва, щодо дипломатів і так далі характеризуються тим, що вони нічого нового запропонувати не можуть. Давайте будемо чесними: й по центру били, й масові удари по Києву були, й по інших містах. Деякі українські міста перебувають під ударами нон-стоп. І з цього погляду Росія не здатна серйозно йти на ескалацію,
– наголосив він.

Яка ймовірність масованої атаки під час перемир'я?

Авіаційний експерт Богдан Долінце пояснив, що зменшення кількості запусків "Шахедів" останніми днями не свідчить про підготовку Росії до якоїсь особливої атаки саме на 8 – 9 травня.

За його словами, окупанти діють за звичною схемою: накопичують доступні засоби ураження й використовують їх одразу, щойно мають таку можливість. Росія не бере жодної паузи у війні та продовжує застосовувати весь арсенал, який здатна виробити й підготувати до запусків. Якщо частину ракет чи дронів не використають 9 травня, це не означає зменшення загрози, адже їх можуть застосувати пізніше – після чергового накопичення ресурсів.

Експерт також зазначив, що наразі немає ознак підготовки принципово нової хвилі ударів саме під символічні дати. Російські атаки залежать насамперед від темпів виробництва, накопичення та логістики озброєння, а не від календарних подій.

Будуть вони використані 9 травня чи потім додаткові засоби будуть виготовлені на ворожих заводах, поставлені на пускові установки й використані 12 чи 14 травня – це, в принципі, нічого не змінює,
– наголосив авіаційний експерт.

Він звернув увагу, що Росія вже стикається з певними обмеженнями у проведенні масованих атак. Йдеться не лише про виробництво ракет, а й про нестачу носіїв для їх запуску. За час повномасштабної війни окупанти втратили частину кораблів і літаків, які використовувалися для пусків крилатих ракет.

Особливо це помітно щодо морських носіїв "Калібрів", кількість яких у росіян суттєво скоротилася. Крім того, менше стало й стратегічних бомбардувальників, зокрема Ту-95 та Ту-22. Через це Росія інколи може виробляти більше ракет, ніж здатна ефективно застосувати одночасно.

До чого може готуватись Росія: дивитись відео

Політичний консультант, військовослужбовець Олександр Антонюк до того ж зазначив, що так зване перемир’я з 9 по 11 травня є радше ситуативною паузою, яка навряд чи переросте у щось стабільне.

Теоретично продовження режиму тиші можливе, однак у реальності це малоймовірно, адже подібні рішення залежать виключно від Кремля, який використовує такі паузи у власних військових інтересах.

Короткі періоди затишшя можуть дозволяти Росії накопичувати ракети та дрони, щоб згодом завдати більш масованих ударів. Тому, якщо припинення вогню справді відбудеться до 11 травня, це не означатиме зниження загрози. Навпаки, існує ризик посилення атак після завершення "перемир'я", орієнтовно 11–12 числа.

Військовий також підкреслив, що подібні паузи не варто розглядати як реальний рух до миру. Росія використовує їх як інструмент перегрупування та підготовки до наступних ударів, а українській стороні слід враховувати цей фактор у плануванні оборони та роботи ППО.

Чи помітно перемир'я на фронті?

Речник Угруповання об’єднаних сил Віктор Трегубов повідомив, що з приходом весняно-літнього сезону російські війська отримали більше можливостей для маскування та спроб інфільтрації завдяки "зеленці". Попри це ефективність дій окупантів на фронті останніми місяцями навіть знизилася.

У квітні несприятлива погода – зливи, шторми та мокрий сніг суттєво обмежувала використання дронів, через що росіяни активніше застосовували тактику малих груп. При цьому напередодні 9 травня окупанти різко збільшили інтенсивність штурмових дій.

Це 44 атакувальні дії з боку росіян у зоні нашої відповідальності за добу. Це багато. Зазвичай 15 – 20. Росіяни активно лізли в усі боки: і на Куп'янськ, і на Лиман, і на близькому прикордонні Харківщини,
– розповів Трегубов.

Окремо він прокоментував ситуацію з оголошеним "перемир’ям" на 9 травня. Отож станом на ранок 9 травня в зоні відповідальності угруповання активних атак з боку російських військ не фіксували.

Росія була зацікавлена у спокійному проведенні параду в Москві, а тимчасове затишшя обидві сторони могли використати для ротацій і налагодження логістики, яка через активне застосування дронів стала значно складнішою.

Що відбувається під час перемир'я на фронті: дивитись відео

Що відомо про оголошене перемир'я 9 травня?

Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо короткострокового триденного перемир’я у війні Росії проти України, яке також передбачає можливий обмін полоненими у форматі "1000 на 1000". За його словами, й Київ, і Москва погодилися на таку ініціативу, однак деталі реалізації залишаються невизначеними. Водночас у США наголошують, що це лише тимчасовий крок і він не означає просування до повноцінного припинення війни.

У ніч на 9 травня Росія здійснила чергову масовану повітряну атаку по Україні, застосувавши балістичні ракети та 43 ударні безпілотники. Українські сили протиповітряної оборони змогли збити частину цілей, однак у низці регіонів зафіксовані влучання та пошкодження інфраструктури.

Напередодні 9 травня Кремль суттєво обмежив формат святкувань у Москві через побоювання можливих атак та проблем із безпекою. Вирішили провести парад у скороченому вигляді, без частини військової техніки, а також посилили заходи ППО й безпеки у столиці. Головною причиною таких рішень є страх російської влади перед можливими ударами безпілотників та ризиком зірвати головну пропагандистську подію року.