Пішли по головах: як і чим miltech переманює топів українського IT

Ще донедавна головним кадровим викликом для українського miltech був пошук інженерів: фахівців, які могли закривати технічну частину оборонних розробок. У 2026 році фокус ринку зміщується, оскільки компаніям потрібні не лише ті, хто створює технології, а й ті, хто здатен перетворити їх на масштабований бізнес. За кілька років miltech виріс із волонтерських команд і стартапів у повноцінний бізнес, якому потрібні вже не лише інженери. Коли компанія масштабує виробництво, працює з державними контрактами і будує лінійку складних технологічних продуктів, їй потрібні люди, здатні вибудувати процеси, організувати команди й налаштувати управління. Тобто ті, чиї посади часто починаються зі слова Chief. Саме тому досвід топменеджерів з IT став таким привабливим для оборонної сфери. Вони вміють будувати команди, запускати продукти, керувати розробкою, масштабувати процеси й працювати з інвесторами. З початку 2026 року ця тенденція стала особливо помітною: досвідчені управлінці з IT-компаній один за одним переходять у miltech. Крім того, тепер оборонна сфера вже може конкурувати за таких людей не лише місією чи відчуттям патріотизму, а й зарплатами, бонусами, рівнем впливу та можливістю зайти в індустрію на етапі її формування. Найгучніші переходи На початку 2026 року одразу кілька переходів топменеджерів з українських ІТ-компаній в оборонну сферу стали публічними. Наприкінці лютого до deftech-стартапу The Fourth Law Ярослава Ажнюка приєднався Володимир Кубицький. Особливість цього переходу в тому, що Кубицький є одним із перших директорів зі штучного інтелекту (ШІ) в Україні. До цього він півтора року очолював напрям розвитку ШІ в MacPaw. Його завданням було перетворити продуктову компанію на AI-first-компанію, тобто бізнес, де ШІ стає основою нових продуктів і функцій. Також він керував командами машинного навчання та визначав, які ШІ-рішення інтегрувати в сервіси компанії. До MacPaw Кубицький працював у ЛУН на посадах Head of AI та CIO. Володимир Кубицький facebook Вова Кубицький У The Fourth Law він відповідатиме за розробку технологічних рішень для посилення обороноздатності країни. Зокрема, за практичне застосування високих технологій для вирішення критичних безпекових завдань. Стартап спеціалізується на бортовому ШІ для автономної роботи дронів в умовах радіоелектронної боротьби. Серед ключових продуктів компанії – модуль TFL-1 для автоматичного донаведення на ціль та система "TFL-Антишахед" для виявлення ворожих безпілотників. Кадрові зміни відбулися і в іншій організації Ажнюка – Odd Systems. Новим CEO став Роман Медведєв, який раніше працював у структурах групи SCM та компанії Creatio. Хоча зміна керівника відбулася ще восени 2025 року, публічно про неї стало відомо нещодавно. На цій посаді Медведєв відповідатиме за операційне управління компанією, підготовку до масштабування виробництва та вихід на міжнародні ринки. Роман Медведєв dou.ua За словами Ажнюка, до призначення Медведєва він сам тимчасово виконував обов'язки CEO. Тепер підприємець відійшов від операційного управління, але залишається залученим до стратегічних рішень. Odd Systems – українська defence-tech компанія, заснована у 2023 році. Вона розробляє тепловізійні камери, сенсори та безпілотні платформи для військових систем. На початку березня кадрові зміни відбулися і в Kyivstar.Tech. Директор з розробки диджитал-продуктів у "Київстарі" та Chief Product Officer у Kyivstar.Tech Михайло Нестор залишив компанію після семи років роботи. Згодом стало відомо, що він перейшов у deftech-компанію Swarmer на посаду CPO. Swarmer створює програмне забезпечення з ШІ для керування роєм дронів. Того ж місяця компанія вийшла на біржу NASDAQ та залучила 15 млн дол. через продаж акцій. Станом на квітень 2026 року в ній працює понад 80 ІТ-фахівців. Михайло Нестор facebook Misha Nestor Ще одні кадрові зміни відбули й в одній з найбільших українських аутсорсингових ІТ-компаній Intellias. Віцепрезидент з управління талантами Роман Гапачило залишив компанію, щоб очолити оборонний стартап DoD Solution. З 16 березня він обіймає там посаду CEO. Гапачило працював в Intellias з 2019 року. DoD Solution, раніше відома як "Бандеродрон", розробляє модулі автономії для дронів: навігацію, розпізнавання об'єктів і донаведення. Їх використовують для FPV-дронів, БпЛА типу "крило" та дронів-перехоплювачів, розповідав Гапачило Forbes Ukraine. Роман Гапачило instagram ramonogap У квітні DoD Solution також найняла Ігоря Євчинця на посаду CTO. У компанії він відповідатиме за розробку програмної та обчислювальної частини платформи AURA. Євчинець має понад 15 років відповідного досвіду. Майже 12 років він працював в InterLogic, де пройшов шлях від розробника до технічного директора. Ще одним знаковим переходом для індустрії, хоча й у дещо іншому контексті, став вихід засновника українського "єдинорога" People.ai Олега Рогинського з посади CEO. Після майже десяти років розвитку компанії він вирішив зосередитися на оборонній сфері. Олег Рогинський dev.ua Рогинський також є співзасновником UFORCE, яка позиціонує себе як оборонний інтегратор та інвестує в українські miltech компанії. На початку березня UFORCE залучила 50 млн дол. у seed-раунді від Shield Capital, Lakestar та Ballistic Ventures. За даними самої компанії, її оцінка вже перевищує 1 млрд дол. Попит на керівників постійно зростає Однією з ключових причин переходу топменеджерів в оборонну сферу є стрімкий розвиток ринку. За роки великої війни український miltech виріс із невеликих команд і стартапів до компаній, які за масштабом нагадують середній ІТ-бізнес. За даними KSE Institute, Brave1 та Defence Builder, у 2025 році вітчизняний ринок оборонних технологій сягнув 6,8 млрд дол., а обсяг інвестицій і грантів у defence-компанії становив близько 129 млн дол. Частина проєктів, які у 2022-2023 роках лише запускалися, тепер масштабують виробництво, відкривають R&D-напрями та розширюють продуктові лінійки. Коли компанія за два-три роки робить такий стрибок, їй потрібні не лише інженери. Виникає попит на людей, які вміють будувати процеси, управляти командами, масштабувати виробництво, працювати з фінансами та операційною ефективністю. Тому в miltech-компаніях зростає потреба в операційних, фінансових і виконавчих директорах, керівниках продукту, HR-напрямів та інших управлінцях. "Зараз все частіше чуємо не лише "знайдіть нам інженера", а й "знайдіть менеджера, яка покриє весь напрям". Miltech активно шукає керівників, які зможуть відповідати за цілий департамент або групу команд", – розповідає CEO IT-рекрутингової агенції ITExpert Стас Шихов. За його словами, такий запит не завжди стосується саме CEO чи COO. Іноді в назві посади взагалі немає приставки Chief, але за змістом це вже роль топменеджерського рівня. Наприклад, людина може відповідати за весь напрям БПЛА або окремий стратегічний продукт. Читайте також Мільярдер та екскерівник Google робить дрони для України. Що ним рухає? Чому багато таких людей приходять саме з ІТ? Тому що сучасний оборонний бізнес значною мірою технологічний. Якщо компанія розробляє автономні системи, програмне забезпечення для дронів, сенсори чи платформи керування, вона багато в чому працює як ІТ. Тому досвід ІТ-менеджерів, продуктових керівників та інженерних лідерів стає для неї дуже релевантним. Це не означає, що всі керівники в miltech мають приходити саме з ІТ. Але там, де є складний технологічний продукт, швидке масштабування і потреба в інженерних командах, досвід технологічного бізнесу стає природною перевагою. Попит видно і на ринку праці. За даними DOU, кількість вакансій у deftech зростає рік до року. Лише в першому кварталі 2026 року на платформі з'явилося 3005 таких вакансій, що більше, ніж за весь 2024 рік і за перше півріччя 2025 року. У порівнянні з останнім кварталом минулого року приріст становив 35,4%. За масштабом це вже співставно з окремими ІТ-напрямами. Наприклад, за весь 2025 рік у категорії Project Manager на DOU було 3140 вакансій, а у Front-end – 3448. Загалом торік кількість deftech-вакансій на платформі зросла у 2,5 раза проти 2024 року – майже до шести тисяч. Вакансій для C-level і топменеджерів у defence-секторі, звісно, значно менше, ніж інженерних. Але їхня кількість також зростає. У першому кварталі 2026 року лише на jobs.dou.ua розмістили рекордні 49 вакансій у цій категорії. Ще 25 аналогічних позицій з'явилися у квітні-травні. Втім, разом із кількістю вакансій зростає і кількість охочих їх зайняти. "На окремі управлінські вакансії в defence отримуємо до 100 відгуків. Але велика кількість відгуків не означає велику кількість релевантних кандидатів – і це важливий нюанс", – каже засновниця та CEO рекрутингових агенцій Indigo Tech Recruiters та .GIDNI Executive Search Анна Стеценко. Наскільки важко знайти топменеджера Пошук топменеджера для оборонної компанії зазвичай складніший, ніж найм інженера. Хоча й технічні позиції в оборонці залишаються непростими. За оцінками рекрутингової агенції ITExpert, закриття складних інженерних вакансій займає орієнтовно 1,5-2 місяці. "З топменеджментом ситуація ще складніша. Тут мало просто мати досвід управління командою. Людина має розуміти контекст: hardware, виробництво, R&D, обмеження оборонної сфери, темп змін, NDA, залежність від державних чи міжнародних процесів. Досвід у суміжних технологічних продуктах допомагає, але навіть він не завжди дає ідеальне співпадіння", – пояснює Шихов. Про складність такого пошуку говорить і Ажнюк. За його словами, компанія приблизно рік шукала керівника власними силами, а потім звернулася до рекрутингової агенції. "Один із їхніх відомих попередніх проєктів – пошук нового CEO для Приватбанку. Тоді ми для себе вирішили: якщо навіть ці люди нікого не знайдуть, значить, ситуація справді дуже складна. Але вони впоралися добре", – згадує підприємець. Читайте також Програмісти більше не потрібні? Що насправді робить ШІ з ІТ-ринком Опитані ЕП представники технологічних оборонних компаній сходяться на тому, що знайти таких фахівців можливо. Але людей із релевантним досвідом небагато, адже війна створила новий ринок і нові вимоги. І ті, хто вже має потрібну експертизу, здебільшого десь працюють. Водночас на ринку виникла парадоксальна ситуація, де досвід IT-управлінців може бути дуже цінним, але не завжди достатнім для оборонної сфери. За словами Стеценко, ринок зараз живе у двох паралельних логіках. Частина defence-компаній хоче топменеджерів саме з IT через продуктове мислення, досвід масштабування, побудови процесів і роботи з міжнародними клієнтами. Інша частина, навпаки, категорично не розглядає класичних IT-топів. Причина в тому, що defence tech – це не лише технологічний продукт, а й закупівлі, виробництво, логістика, hardware, взаємодія з державою та польові тести. Такого досвіду у більшості IT-управлінців немає, а частина компаній хоче отримати цю компетенцію одразу. Паралельно до 2025 року в оборонці діяло негласне правило: не переманювати всередині ринку, а шукати людей ззовні. У 2026 році це правило фактично зникло. Компанії вже просять кандидатів саме з досвідом у defence tech, бо темп зростання не залишає часу на довгу адаптацію. Мотивація та зарплата в miltech Мотивацій для переходу топменеджерів з IT в оборонну сферу кілька. Раніше одним із важливих аргументів було бронювання, адже багато оборонних компаній можуть бронювати до 100% працівників. Водночас з часом ситуація з бронюванням в IT також стала більш зрозумілою, тому цей фактор уже не є визначальним. Другий важливий мотив – перспектива зростання. Miltech залишається відносно новою нішею, яка швидко розвивається. На тлі тривалої війни оборонна сфера виглядає одним із небагатьох ринків, де попит, інвестиції та масштабування можуть зберігатися ще довго. "Частина класичного IT стала обережнішою у наймі та розвитку нових напрямів, тоді як оборонні технології рухаються швидко та залучають інвестиції. Україна поступово формує репутацію miltech-хабу, і цей досвід матиме міжнародну вагу ще довго, з огляду на глобальний попит на сучасні оборонні рішення", – каже Шихов. Читайте також Рейдери-невдахи: як у Львівського IT-кластера намагалися забрати прибутковий івент Для частини топменеджерів це також можливість зайти в індустрію на етапі її формування. Колись нинішні керівники IT-компаній будували українську галузь майже з нуля. У miltech вони можуть повторити схожий шлях, але вже не з рядових позицій, а фактично одразу на рівні людей, які визначають правила гри. Окремим питанням залишається заробітна плата. За словами Стеценко, медіанна компенсація C-level в українському IT становить близько 7,4 тис. дол. на місяць, а середня – 8,5 тис. дол. з урахуванням зарплати та бонусів. Найвищі доходи мають CTO – 11 тис. дол., та CPO – 10 тис. дол. Окремим трендом є зростання ролі продуктових керівників. Верхня межа компенсацій CPO майже зрівнялася з CEO і сягає 19,4 тис. дол. На думку CEO ITExpert, miltech уже не стоїть осторонь IT-ринку за рівнем зарплат і бенефітів. Великі інвестиції в оборонні технології дають компаніям змогу конкурувати за сильних людей не лише через соціальну місію, як це було у 2022 році, а й через компенсацію, соцпакет, комфорт офісу та додаткові переваги. "У деяких компаніях уже з'являються спортзали чи масажі – усе, що допомагає зробити офісний формат менш болючим для людей, які звикли до гнучкості IT", – каже Шихов. Втім, за словами Стеценко, для більшості топменеджерів самої "ринкової зарплати" вже недостатньо, якщо вони не перебувають в активному пошуку роботи. "Опитування 190 топів показало, що лише 11% готові розглядати нову вакансію при прирості доходу до 20%. 73% звертають увагу на пропозицію лише тоді, коли вона дає щонайменше 20% до поточного річного доходу. Ще 16% кажуть, що гроші для них не головний фактор: важливішими є виклик, продукт, частка в бізнесі або масштаб впливу", – пояснює вона. У defence tech ця логіка також змінилася. Якщо до 2024 року топменеджери часто були готові переходити в оборонну сферу на нижчу компенсацію через місію, то у 2025–2026 роках одного лише "сенсу" вже недостатньо. Місія залишається важливим аргументом, але сильні кандидати одночасно оцінюють масштаб впливу, рівень компенсації та реальні повноваження. Читайте також Військовий мобільний оператор. Чому держава створює окремий зв’язок для ЗСУ За даними рекрутингової агенції Indigo Tech Recruiters, в оборонній сфері до класичних IT-позицій у топменеджменті додаються ролі, які в цивільному IT менш поширені або зазвичай коштують дешевше. Йдеться, зокрема, про "Head of Hardware" та "Production Director" – керівників, які відповідають за фізичний продукт, серійне виробництво та контроль якості. Окремо зростає попит на "Head of Supply Chain". "Це дефіцитна роль, адже вміння побудувати стабільний ланцюг постачання у воєнний час коштує дорого", – зазначає Стеценко. Ще одна важлива категорія – "Head of Government Relations" та "International Business Development", оскільки компанії масштабуються на зовнішні ринки, тому люди, які вміють працювати з державними контрактами й міжнародними партнерами, стають окремою дефіцитною групою. Також серед найбільш затребуваних – "Head of AI/Computer Vision". Такі фахівці потрібні для розробки дронів, систем радіоелектронної боротьби та автономних рішень.