Пес їздить на танку, а кішка зробила бійцям подарунок: неймовірна історія порятунку двох тварин
- Танкісти 41 окремої механізованої бригади врятували собаку Каштана та кішку Ірину на Сумщині, які стали частиною їхнього фронтового життя.
- Кішка Ірина, яку назвали "кішкою-заправницею", привела кошенят, що принесло військовим ще більше радості.


На війні поруч із важкими боями є й історії, за які військові тримаються в щоденному житті. Одна з них – про собаку і кішку, яких танкісти 41 окремої механізованої бригади вивезли із Сумщини й залишили біля себе.
Кореспондентка 24 Каналу з Харкова Анна Черненко в ефірі 24 Каналу розповіла, як ці тварини стали частиною побуту бійців на позиціях. Один із них уже звик їздити на броні, а інша згодом принесла військовим ще одну несподівану історію.
Дивіться також Піхотинцю, який 346 днів тримав позиції в Часовому Ярі, дали звання Героя України
Врятовані тварини на позиціях військових
Історії про врятованих тварин на фронті давно не виняток. У бліндажах, окопах, покинутих хатах і посадках, де тримають позиції військові, майже завжди є хтось, кого витягли з голоду, самотності або після обстрілів.
Здавалось би, ця історія зовсім не є новиною. В кожному бліндажі, в кожному окопі, в хаті, в посадці, де живуть військові, є такі історії,
– розповіла Черненко.
У таких епізодах для бійців важливий не лише сам порятунок. Ці тварини стають частиною щоденного побуту і повертають відчуття дому, за яке люди тримаються навіть на найскладніших напрямках.
Хлопцям самим дуже важливо бачити і чути такі добрі історії. Це фрагмент їх життя, це фрагмент їх побуту, це те, що навіть в будь-яких умовах все одно наближає їх якось додому,
– сказала кореспондентка.
Так у танкістів 41 окремої механізованої бригади з'явилися собака Каштан і кішка Ірина. Обох тварин вивезли із Сумщини, а далі вони поїхали разом із військовими і стали для них не випадковими підопічними, а частиною звичного фронтового життя.
Як Каштан став членом екіпажу
Каштан з'явився у танкістів під час роботи на Сумщині, коли бійці забрали його з Юнаківки. Пса залишили на ланцюгу після обстрілу будинку, і військові просто не змогли пройти повз, тож забрали його із собою.
Його хлопці забрали в населеному пункті Юнаківка. Хазяєва прив'язали його на цепі, по будинку був обстріл, і вони його врятували,
– розповів військовий.
Тоді Каштан був худий і наляканий, але дуже швидко звик до людей, техніки й постійних переїздів. Тепер він їздить разом з екіпажем на броні, не лякається гуркоту і поводиться так, ніби давно служить поруч із бійцями.
Він уже як родина наша, що постоянно з нами. Тільки куди ми переїжджаємо, він постоянно з нами,
– сказав боєць.
На позиціях Каштан став для військових не лише улюбленцем, а й своєрідною живою сигналізацією. Коли над ними з'являються "Шахеди" або щось летить у небі, пес вибігає раніше за людей, починає гавкати й дає зрозуміти, що поруч небезпека.
Який подарунок бійцям зробила кішка Ірина
Поруч із Каштаном у танкістів живе і кішка Ірина, яку бійці теж вивезли із Сумщини. Вона оселилася біля водія бензовоза, через що військові жартома дали їй свій позивний і назвали "кішкою-заправницею".
Із Попівки забрали кошенятко. Звати Ірина. Вона живе з нами, виручає нас від мишей, тож за продукти можна не хвилюватися,
– розповів військовий.
Спершу Ірина важко переносила дорогу й нове місце, але з часом звикла до постійних переїздів разом із бійцями. Першу довгу поїздку вона майже всю провела схованою в кабіні, а тепер уже так само стала частиною фронтового побуту, як і пес.
Перший раз, як забрали її кошеням, вона по всій кабіні бігала, кричала, а потім між сидіннями заховалася і спала. Так їхали 900 кілометрів,
– сказав боєць.
Згодом ця історія отримала ще тепліше продовження, бо Ірина привела кошенят. Так одне врятоване життя на війні перетворилося одразу на кілька нових, а біля малих уже навіть почали з'являтися свої охочі.
Останні новини з фронту
Дональд Трамп оголосив у Truth Social про 3-денне перемир'я у війні Росії проти України, яке має тривати 9, 10 і 11 травня. Він також заявив, що в цей період має відбутися обмін полоненими за формулою 1000 на 1000, і назвав цю ініціативу власною.
Попри те, що Кремль хотів почати перемир'я з 8 травня, російська армія того дня не припиняла наступальні дії на фронті. Водночас з 00:00 до 05:00 9 травня у зоні відповідальності Угруповання об'єднаних сил атак не фіксували, але росіяни вже перекидали сили, а саму паузу обидві сторони могли використати для перегрупування, ротацій і налагодження логістики.
Перед перемир'ям на 9 – 11 травня росіяни різко посилили тиск на фронті: у зоні відповідальності Угруповання об'єднаних сил за добу фіксували 44 атаки проти звичних 15 – 20. У квітні шторми, зливи й мокрий сніг обмежували роботу коптерів і БпЛА літакового типу, а тепер із появою зелені й ясної погоди ворог знову намагається активніше просочуватись на Куп'янському, Лиманському напрямках і на прикордонні Харківщини.
Росія продовжувала спроби створити буферні зони на Сумщині та Харківщині, але 8 травня не досягла результату, а українські сили утримували позиції в Миропіллі та контратакували після ворожої інфільтрації на Харківщині. За даними ISW, ЗСУ також просунулися у східній та північній Діброві, в напрямку Гуляйполя та поблизу Олександрівки, тоді як російські штурми біля Куп'янська, Покровська, Новопавлівки й на Херсонщині просування не дали.