Перші діти космосу: Китай "підірвав" науковий світ експериментом із людськими ембріонами
Китайська космічна станція «Тяньгун» / © Xiaohongshu
Китайські вчені запустили на орбіту штучні ембріони людини, щоб перевірити можливість розмноження в космосі. Унікальний експеримент на станції «Тяньгун» має показати, як невагомість впливає на ранній розвиток клітин. Це наближає людство до появи перших космічних малюків.
Про це пише Daily Mail.
Китай першим у світі відправив на орбіту штучні людські ембріони. На космічну станцію «Тяньгун» їхдоставила вантажна місія Tianzhou-10 уночі 11 травня. Протягом п’яти днів ембріони розвивалися на орбіті на висоті близько 450 км над Землею, після чого їх заморозили для подальшого аналізу.
Після повернення на Землю вчені планують порівняти розвиток цих ембріонів із тими, що вирощувалися в земних умовах. Це має допомогти визначити, чи впливає космічне середовище на здатність людини до розмноження.
Дослідження є важливою частиною планів Китаю щодо створення постійної присутності людини в космосі.
Керівник експерименту, дослідник Інституту зоології Китайської академії наук Лецянь Юй, зазначив, що команда сподівається: дослідження «допоможе зрозуміти ризики та виклики, з якими люди можуть зіткнутися під час тривалого проживання в космосі».
Що відомо про штучні людські ембріони?
Штучні ембріони являють собою структури зі стовбурових клітин, які за основними ознаками подібні до людських ембріонів, однак не здатні розвиватися повноцінно. Саме тому їхнє використання дає змогу досліджувати ранні етапи людського розвитку без значної частини етичних проблем, пов’язаних із роботою зі справжніми ембріонами.
«Штучний людський ембріон створений із людських стовбурових клітин як вихідного матеріалу. Це не справжній людський ембріон і він не має здатності розвиватися в окремий організм», — наголосив Юй.
Для експерименту вчені відправили на орбіту два типи штучних ембріонів, кожен із яких моделює важливий етап розвитку людини.
Перший тип — «модель періоду імплантації», яка відтворює процес прикріплення ембріона до стінки матки.
Другий — «модель періоду гаструляції». Вона імітує ранню стадію розвитку, коли один шар клітин починає ділитися на кілька шарів, із яких у майбутньому формуються тканини та органи.
«Цей етап є критичним вікном раннього людського розвитку, під час якого починають формуватися основи майбутніх органів, а також закладається вся вісь тіла — тобто визначаються голова та хвіст. Саме тому ці моделі були відправлені в космос, щоб дослідити, чи впливає раптова відсутність гравітації на життя, яке еволюціонувало під її дією сотні мільйонів років», — розповів доктор Юй.
Мета дослідження з людськими ембріонами на орбіті
Основна мета дослідження — перевірити, чи здатні механізми розвитку ембріона нормально працювати в умовах відсутності гравітації.
Науковці припускають, що мікрогравітація може спричиняти порушення розвитку, а це, своєю чергою, поставить під сумнів можливість людського розмноження у космосі. Оскільки на Землі майже неможливо довго відтворювати подібні умови, для таких досліджень ембріони доводиться відправляти безпосередньо на орбіту.
Разом зі штучними людськими ембріонами місія Tianzhou-10 доставила на станцію «Тяньгун» також ембріони мишей і зародки даніо-реріо. Окрім наукового обладнання, корабель перевозив 6,3 т вантажу, серед яких були їжа, паливо та скафандри для екіпажу
«Порівнюючи розвиток ембріонів у космосі та на Землі, ми можемо дослідити, як космічне середовище впливає на критично важливі етапи людського розвитку«, — сказав Юй.
Для того щоб людство могло в майбутньому жити за межами Землі, вченим необхідно зрозуміти, як забезпечити безпечне народження дітей у космосі.
Умови поза межами Землі можуть стати перепоною для природного зачаття
Втім, умови поза межами нашої планети можуть стати серйозною перепоною для природного зачаття. Попередні дослідження показують, що в умовах мікрогравітації сперматозоїди можуть «втрачати орієнтацію», що помітно зменшує ймовірність успішного запліднення.
Крім відсутності гравітації, космічні кораблі за межами атмосфери Землі постійно зазнають впливу потужної радіації. Космічне випромінювання, яке складається із заряджених субатомних частинок, пронизує космос і здатне пошкоджувати ДНК. Через це вчені побоюються можливих генетичних мутацій, що можуть підвищувати ризик розвитку раку або вроджених вад у дітей, народжених у космосі.
Попри це, сучасні дослідження вже демонструють, що технології на кшталт екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) можуть бути адаптовані для роботи на орбіті, відкриваючи перспективу появи перших «космічних дітей».
Торік науковці з Кіотського університету довели, що яйцеклітини та сперматозоїди мишей здатні виживати в космосі та згодом давати здорове потомство.
А нідерландський біотехнологічний стартап Spaceborn United уже вивів на орбіту першу компактну лабораторію для проведення процедур ЕКЗ і дослідження ембріонального розвитку.
Нагадаємо, нове дослідження вчених з Університету Аделаїди довело, що зачаття в космосі значно складніше, ніж вважалося. В умовах мікрогравітації сперматозоїди втрачають навігацію і значно рідше знаходять шлях до яйцеклітини, через що кількість успішних запліднень під час експериментів у симуляторах невагомості падала до 30% вже за 4 — 6 годин. Крім того, тривале перебування у цих умовах уповільнює розвиток ембріона та зменшує кількість клітин, необхідних для формування плоду.
Коментарі Сортувати: Нові Старі Популярні
Ознаки зради