Пальне, продукти та квартири дорожчатимуть: чого чекати від цін і курсу долара у травні

Травень для українців може стати місяцем здорожчання пального, продуктів та нерухомості. Ситуація на валютному ринку значно залежатиме від зовнішнього фінансування. У разі надходження 90-мільярдного кредиту від ЄС очікувати стрімкої девальвації гривні не варто.

24 Канал зібрав прогнози експертів щодо змін, яких можна чекати в травні.

Чи дорожчатиме пальне в травні

Як розповів у коментарі 24 Каналу енергетичний експерт Сергій Куюн, ситуація на ринку пального в Україні нині є складною, оскільки залежить від імпорту й цін на міжнародних ринках. Попри деяке зниження градуса напруги довкола війни в Ірані, суттєвих змін не сталося, тож очікувати на здешевшання пального в травні не випадає.

Дивіться також Кешбек на пальне, субсидії й тарифи на комуналку: що зміниться для українців з 1 травня

Блокування Ормузької протоки, через яку експортують близько 20% нафти у світі, триває. Ціни на нафту після деякого зниження в очікуванні мирної угоди між США та Іраном знову пішли вгору, оскільки перспективи її досягнення знизилися.

За даними Trading Economics, ф'ючерси на нафту марки Brent 17 квітня падали нижче 90 доларів за барель після оголошення про відкриття Ормузької протоки. Однак далі зростання відновилося, і станом на 1 травня ціна перевищує 111 доларів за барель.

Експерт Сергій Куюн говорить, що з цієї історії з різким підвищенням цін на нафтопродукти на початку конфлікту з'ясувалося наступне: значною мірою здорожчання пального в березні було ажіотажним. Наприклад, ціна дизельного палива спочатку злетіла з 750 доларів за тонну до 1500 доларів, потім впала майже до 1 тисячі доларів, а далі знову піднялася на 200 доларів і зараз продовжує поступово зростати.

Сергій Куюн,

директор Консалтингової групи А-95

Ми бачимо, що нічого не змінилося, але ціна вже не 1,5 тисячі доларів, як була, а 1200. Але ж нам від цього не легше. З одного боку, вона просіла, але ми фактично купували за тими високими цінами. Тобто якою б та ціна не була, об'єктивною чи необ'єктивною, у нас немає можливості відмовитися від купівлі, бо можемо залишитися без пального. Тому по факту ми були змушені купувати за тими світовими цінами, які були на ажіотажі сформовані.

Як зазначає експерт, середні ціни на дизпальне в Україні впали нижче 90 гривень за літр, однак запаси, які нині продають мережі, законтрактовані на піку високих цін наприкінці березня – на початку квітня.

Водночас частина партій пального вже надходить за новими цінами, які впали. І зокрема на них гуртовий ринок орієнтується. Відповідно склалася така нетипова ситуація: закупівельні ціни на пальне, яке зараз заходить, є вищими, ніж ті, за якими їх сьогодні тут продають,
– каже Сергій Куюн.

23 квітня великі оператори мереж АЗС отримали від Антимонопольного комітету рекомендації привести ціни на пальне у відповідність до ринкових.

Експерт Сергій Куюн резюмує, що з огляду на наведену вище суперечність щодо закупівельної й роздрібної вартості, фактично вимога АМКУ означає, що ціни треба підвищити. Він додає, що мережі відпрацювали половину березня й увесь квітень практично в нуль унаслідок величезних перепадів закупівельних цін, а це створює ефект пружини, що стискається.

"Якщо ціна найближчим часом не просяде у світі, не відкотиться, то я боюся, що в нас вона не буде падати. Вона буде все одно триматися, оскільки ці свіжі ресурси, які сьогодні заходять, закуплені за максимальними цінами й фактично не дають змоги компаніям рухатися донизу", – говорить Сергій Куюн.

Попри напруженість ситуації, побоювань щодо можливої нестачі пального немає, наголошує експерт. Ресурсів на травень достатньо.

Цікаво! За даними Консалтингової групи А-95, ціни на пальне в Україні стабілізувалися в другій половині квітня, а подекуди – пішли на спад. Наприклад, після 17 квітня середні ціни на дизпаливо знизилися на 3,18 гривні й на 1 травня становлять 88,07 гривні за літр. За цей час бензин А-95 і А-92 для споживачів у середньому також подешевшав (на 62 копійки та 11 копійок відповідно), а вартість преміального А-95 узагальнено по країні зменшилася на 83 копійки.

Що буде з курсом долара та євро

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин у коментарі 24 Каналу розповів, що травень традиційно є місяцем невизначеного міжсезоння на валютному ринку України, а ситуація великою мірою залежить від зовнішніх факторів. Зокрема, йдеться про динаміку в парі євро-долар та західну допомогу для покриття дефіциту бюджету.

Стабільність на валютному ринку підтримує Національний банк України в режимі керованої гнучкості, дозволяючи курсу гривні частково реагувати на ринкові умови, але в разі потреби втручається, аби згладжувати надмірні коливання.

Як зауважує Андрій Шевчишин, у січні 2026 року долар істотно укріпився проти всіх світових валют, проте вже у березні ситуація змінилася. З початком війни в Ірані євро отримало нову підтримку й почало зростати проти долара. Саме тому Нацбанк останнім часом підтягував курси обох валют.

За даними Європейського центрального банку, станом на 30 квітня курс євро до долара перебуває на позначці 1,17, демонструючи тенденцію до відновлення після мінімумів.

Щодо травня експерт відзначає, що цей місяць зазвичай минав без чіткої тенденції до зміцнення чи ослаблення гривні, однак під час війни вона все ж тяжіла до другого. Головними факторами тиску можуть стати зниження пропозиції валюти від експортерів та традиційне її накопичення населенням.

Андрій Шевчишин,

незалежний фінансовий аналітик

Останні три роки війни в травні гривня послаблювалася. І, можливо, враховуючи високі світові ціни й інші проблеми, гривня також може показати послаблення й цього травня. Проте в червні ситуація зміниться докорінно. Як правило, у цей місяць гривня укріплюється, частково або повністю нівелюючи девальвацію травня.

За словами аналітика, основний девальваційний період для гривні традиційно припадає на другу половину року й починається з серпня. Шевчишин припускає, що в травні Нацбанк, найімовірніше, намагатиметься підтримувати ситуацію, щоб дохідність гривневих інструментів залишалася щонайменше на рівні відсотка девальвації, якого можна очікувати щодо валюти.

Головним фактором стабільності залишається зовнішнє фінансування України. Кредит на 90 мільярдів євро від ЄС розблокували, а перші надходження очікуються у травні – червні. Якщо кошти надходитимуть вчасно й в достатньому обсязі, значних ризиків для гривні не буде, окрім планової цільової девальвації, – резюмує експерт.

Водночас Андрій Шевчишин припускає, що, якщо ситуація із зовнішнім фінансуванням складеться несприятливо, у травні можливе зростання курсу долара навіть до 45 гривень та євро – до 52 гривень.

Зауважимо, що на думку керівника аналітичного департаменту інвестиційної компанії Concorde Capital Олександра Паращія, яку він висловив у коментарі 24 Каналу, у найближчі місяці українці навряд чи побачать такий курсовий стрибок. За його прогнозом, позначок у 45 і 52 гривні можна очікувати ближче до кінця 2026 року.

Довідка. На 4 травня НБУ встановив офіційний курс долара на рівні 43,91 гривні (-5 копійок проти 1 травня), а євро – 51,59 гривні (+14 копійок).

Чого чекати від ринку нерухомості в травні

Травень є місяцем остаточного пробудження ринку нерухомості, коли українці починають реалізовувати плани, які відкладали протягом зими. Про це в коментарі 24 Каналу розповіла експертка у сфері нерухомості Ірина Луханіна.

Очікувана динаміка зростання цін на первинці буде слабшою. Її обмежує платоспроможність потенційних покупців.

Ірина Луханіна,

рієлторка, аналітикиня ринку

На первинному ринку я не очікую різких рухів цін. Забудовники зараз у режимі обережної рівноваги: собівартість зростає (будматеріали, робоча сила, логістика), але платоспроможний попит не дозволяє агресивно підіймати ціни. Тому найімовірнішим сценарієм є плавне точкове зростання в ліквідних проєктах – готових будинках або з високим ступенем готовності – і стагнація або навіть приховані знижки в менш впевнених об'єктах.

За словами експертки, фактично первинний ринок розшаровується. Тримають ціну або навіть зростають на 2 – 5% якісні квартири в новобудовах з інфраструктурою та зрозумілими строками введення в експлуатацію. Водночас слабкі та пов'язані з ризиками об'єкти за підсумком торгу продаються за нижчу ціну.

На вторинці травень традиційно активніший, проте загального зростання цін очікувати не варто. За спостереженнями Ірини Луханіної, основним фактором успішного продажу є адекватний стан і ціна квартири. Такі об'єкти продаються швидше, іноді навіть за два – чотири тижні. Тоді як переоцінене житло може довго не знаходити покупця й зрештою створює ілюзію мертвого ринку.

Ціни в масовому сегменті не матимуть суттєвого росту, максимум +1 – 3% у хороших місцях, прогнозує експертка. Водночас ліквідні об'єкти в центрі, у нових житлових комплексах, з невеликими площами можуть підрости в ціні. Власники квартир у старому житловому фонді без модернізації або в проблемних будинках змушені будуть переглядати свої очікування щодо продажу.

Окремо важливий тренд – запит на автономність. Будинки й квартири з резервним живленням, водою, можливістю працювати під час відключень мають конкурентну перевагу і продаються швидше,
– зауважує Ірина Луханіна.

Найактивнішим і надалі буде ринок у Києві та області, тоді як попит у передмісті залишиться стабільним, але вибірковим. Західні регіони – без перегріву цін. На прифронтових територіях ринок складатиметься переважно з вимушених продажів, а інвестиційний інтерес відсутній.

Як змінюватимуться ціни на продукти

Прогнози можливих коливань цін на харчові продукти в травні у коментарях 24 Каналу розповіли експерти Інституту аграрної економіки.

Науковець Іван Свиноус зазначає, що виробництво молока в Україні стає більш витратним з огляду на зростання собівартості кормів через здорожчання пального. Триває й підвищення вартості логістики, що створює передумови для стрибка роздрібних цін на молокопродукти для споживачів.

Іван Свиноус,

доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

Попри обмежену купівельну спроможність населення, у травні 2026 року прогнозується підвищення цін на основні види молочних продуктів. Ціна пастеризованого молока жирністю 2,6% може досягти 74,1 гривні за кілограм (+2,4%), сметани жирністю 20% – 195,3 гривні за кілограм (+3,6 %), а масла "Селянське" жирністю 72,5% – 640,5 гривні за кілограм (+3,3 %).

За оцінкою експерта, можна очікувати підвищення закупівельних цін на молоко, що надходить на перероблення від сільськогосподарських підприємств, на 2,8 – 3,6% залежно від ґатунку. Проте воно не супроводжується зростанням економічної ефективності виробництва. Рентабельність господарств корпоративного сектору є низькою – на рівні 2 – 3%, що не забезпечує навіть відтворення матеріально-технічної бази та поголів'я корів.

Зауважте! Для господарств населення в травні очікується зниження цін на молоко другого ґатунку приблизно на 2% порівняно з квітнем – до 9,61 гривні за кілограм. Серед причин – нижча якість продукції, значні логістичні витрати та зростання пропозиції з боку особистих селянських господарств.

Іван Свиноус резюмує, що дисбаланс на сировинному рівні трансформується у подальше зростання цін для споживачів.

Ціни на овочі з борщового набору станом на кінець квітня зросли, тоді як салатні овочі подешевшали порівняно з березнем, говорить науковиця Інна Сало. Їх вартість для споживачів формується під впливом оперативності й обсягів постачання, цін на електроенергію та пальне.

Оскільки в Україні близько 88% овочів (до 7,5 мільйона тонн) та 80% фруктів (до 1,5 мільйона тонн) вирощується господарствами населення, формування пропозиції та цін на ринку суттєво залежатиме від таких факторів:

• обсягів постачання;
• умов зберігання;
• логістики.

Інна Сало,

докторка наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

У травні очікується сезонне здорожчання овочів борщового набору – до 7%, плодів – до 10% проти нинішніх цін. Однак з розширенням пропозиції ціни на салатні овочі впродовж місяця, ймовірно, знизяться до 15 – 20% проти наявних цін.

У квітні роздрібні ціни на м'ясо в Україні зросли, зазначає науковиця Наталія Копитець. Для більшості його видів у продуктових супермаркетах здорожчання становить +0,4 – 9%.

Найбільше підвищення цін за місяць станом на кінець квітня зафіксували для курятини, гомілок і філе, – на 9 і 4,5% відповідно. Також подорожчала свинина: ребра й підчеревина – на 4,3 та 2,3%. Роздрібні ціни на домашнє й солоне сало не змінилися.

Натомість грудинка й лопатка свинини подешевшали – на 4,7 та 8,3% відповідно. Менш виражений спад ціни на курячу тушку та стегна – близько 1,5%.

За словами Наталії Копитець, після Великодня роздрібні ціни на основні види м'яса коливаються, як це й буває зазвичай: одні дорожчають, інші дешевшають. Зокрема, після святкового споживання страв зі свинини українці переорієнтовуються на пісне куряче м'ясо.

Роздрібні ціни на яловичі ребра та гуляш за квітень збільшилися на 2,4 – 2,7%. Причиною стало значне скорочення пропозиції цього виду м'яса.

За прогнозом експертки, цінова ситуація в травні буде стабільною.

Наталія Копитець,

кандидатка економічних наук, провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

У травні 2026 року роздрібні ціни на основні види м'яса – яловичина, свинина, курятина – залишаться на рівні цін, які склалися на кінець квітня 2026 року.

На ринку круп в Україні впродовж останніх двох років спостерігається зростання цін, зауважує науковиця Світлана Черемісіна, тож можна очікувати подальшого коливання вартості більшості позицій.

Найбільш відчутним було здорожчання за підсумком 2025 року для таких категорій:

• гречка + 27,5% – до 44,88 гривні за кілограм;
• пшоно +32,1% – до 33,57 гривні за кілограм;
• ячні крупи +20% – до 23,88 гривні за кілограм.

Також зросли в ціні пшенична та манна крупа – на 11,7 та 8,8%.

Водночас у 2025 році на 7,6% здешевшав рис з огляду на стабільний імпорт та достатню пропозицію.

Експертка Світлана Черемісіна підкреслює, що у 2026 році тенденція до подорожчання круп посилилася. Ціна на гречку зросла майже наполовину – до 65,1 гривні за кілограм. Тільки за останній місяць її вартість для споживачів стрибнула на 20%.

Пшоно показує подібну динаміку: з початку року його ціна зросла до 51,9 гривні за кілограм, що становить +54,6%. За квітень місяць подорожчання становить 8,9%.

За висновком науковиці, ці зміни свідчать про високу волатильність ринку та активізацію інфляційного тиску. Така динаміка з урахуванням витратних чинників у травні 2026 року дає підстави очікувати подальшого зростання цін на круп'яну продукцію.

Світлана Черемісіна,

докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

Найбільш відчутне подорожчання, ймовірно, збережеться в сегменті гречки, де ціна може зрости ще на 5 – 10% і сягнути 68 – 70 гривень за кілограм. Це пов'язано з обмеженою пропозицією, високою собівартістю перероблення та стабільним споживчим попитом. Пшоно може додати 5 – 7% і коштувати 53 – 55 гривень за кілограм через дефіцитність сировини та сезонне зменшення запасів.

Імпортний рис під впливом валютного курсу та логістичних витрат у травні може подорожчати на 5 – 7% до 57 – 60 гривень за кілограм.

Манні, ячні та пшеничні крупи зростатимуть у ціні більш помірно – на 3 – 5%.

Як підсумовує науковиця, на здорожчання круп впливають підвищення цін на електроенергію та перероблення, зростання транспортних витрат, інфляція та сезонне скорочення запасів.