Ототожнення жертв СРСР виключно з Росією було помилкою німецької культури пам'яті - історикиня

До 24 лютого 2022 року в німецькому суспільстві та політиці радянські жертви Другої світової помилково ототожнювалися майже повністю виключно з Росією, тоді як Україна та Білорусь - головні арени нацистської війни та Голокосту - були маргіналізовані.

Про це заявила в інтерв'ю Укрінформу доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.

"До 24 лютого 2022 року в німецькому сприйнятті радянські жертви Другої світової фактично повністю ототожнювалися виключно з Росією. Крім того, ми мали абсурдну ситуацію, коли і в політиці, і в суспільстві було поширеною практикою обґрунтовувати відмову від постачання зброї особливою відповідальністю перед Росією через Другу світову війну. Легітимізувати це саме Другою світовою війною та відповідальністю перед Росією - це фактично доведення уроків Другої світової до абсурду", - сказала вона.

Девіс пояснила, що Україна та Білорусь, які були повністю окуповані та стали головними аренами як окупаційної війни, так і Голокосту, в німецькій культурі пам'яті тривалий час були витіснені на периферію. Це, за її словами, пов'язане не лише з хибною інтерпретацією уроків Другої світової, а й із глибшою "колоніальною співучастю" - традицією спільних імперських дій Німеччини та Росії за рахунок країн Центральної та Східної Європи, яка сягає часів поділів Речі Посполитої наприкінці XVIII століття і досягла кривавої кульмінації у пакті Гітлера-Сталіна 1939 року.

"Це показує, наскільки егоцентричною все ще залишається німецька культура пам'яті. Для Польщі, наприклад, досвід окупації двома тоталітарними режимами є центральним для розуміння Другої світової війни", - зазначила історикиня.

За її словами, у Німеччині "цей вимір і надалі відіграє порівняно незначну роль". "Він став більш помітним, як і усвідомлення того, що Україна була головною ареною подій і жертвою, звісно, Німеччини, але не лише Німеччини, а й Радянського Союзу. Проте це старе мислення ще не зникло", - додала Девіс.

Читайте також: У Берліні заборонили російську та радянську символіку на 8 та 9 травня

Більш детально читайте в інтерв’ю на сайті Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, у Берліні пройшла українська хода з метою вшанування пам'яті українських жертв Другої світової війни та з вимогою до Бундестагу створити окреме місце пам'яті.

Фото із архіву Франциски Девіс

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.