Енергетичний колапс: як багаті країни накопичують ресурси, а бідні опиняються на грані кризи

Війна на Ближньому Сході спровокувала глобальну спіраль дефіциту

Конфлікт у регіоні Перської затоки обмежив поставки нафти й газу і запустив ланцюгову реакцію: паніка на ринках, стрімкий зріст цін та накопичування запасів розвинутими країнами. Найбідніші держави Азії, Африки та Латинської Америки опиняються на грані енергетичного колапсу.

Кожна країна борється за виживання

Розвинуті економіки — Китай, Японія, країни Європи та США — активно скупують енергоресурси, залишаючи менше розвинутим державам без варіантів. Ціни зростають у всьому світі, однак найбільш від дефіциту нафти страждають найбідніші країни континентів.

Бачимо класичну петлю зворотного зв'язку: ростуть ціни на нафту й газ, держави обурюються і купують більше, щоб захистити себе від дефіциту, а це спричиняє подальше подорожчання. Еквар Прасад, експерт з міжнародної торгівлі Корнеллського університету, пояснює: «Мировую экономику потряс огромный непредвиденный шок, и каждая страна действует в своих интересах. Это не глобальный рынок, который сообща решает проблему».

Минулого тижня МВФ, Світовий банк та Міжнародне енергетичне агентство закликали країни припинити накопичення запасів нафти й газу та не обмежувати експорт. Однак Китай і Таїланд уже заморозили поставки авіаційного палива, щоб зберегти власні ресурси.

Авіапереліти під загрозою, турізм колапсує

Для Таїланду проблеми з авіаційним палив'ям — це прямий удар по туристичній індустрії. Обмеження експорту вже вплинули на країни Азії: виникли дефіцити у В'єтнамі, М'янмі та Пакистані.

Великі європейські авіакомпанії також попередили про ризик нестачі палива. Lufthansa повідомила, що скоротить 20 000 рейсів до жовтня. Європа залежить від поставок авіаційного палива з Перської затоки на 75%, а основна частина перевозиться через заблокований Ормузький пролив.

Багаті запасають, бідні страждають

Китай роками нарощував власні запаси нафти й газу, опинившись на чолі світового виробництва зеленої енергії. США під керівництвом Дональда Трампа виставили на ринок мільйони барелів нафти зі стратегічних резервів. Японія зробила те ж саме.

Європейські імпортери закупають енергоресурси за вищими цінами, що прискорює зріст на світовому ринку. Азіатські конкуренти не в змозі їм протистояти.

Джозеф Стиглінц, лауреат Нобелівської премії з економіки Колумбійського університету, зауважує: «Послевоенная система была основана на идее, что границы не имеют значения. Но как только возникает кризис, страны начинают накапливать резервы. Границы снова обретают значение».

Країни з менш розвиненою економікою не мають таких резервів, що значно погіршує їхнє становище. Філіппіни імпортують 90% нафти з Перської затоки. Минулого місяця Маніла оголосила надзвичайний стан через стрімкий зріст цін на бензин.

Президент Філіппін Фердинанд Маркос спробував пом'якшити ситуацію субсидіями для водіїв триколісок і джипні — місцевого виду транспорту. Однак водії організували страйки. Уряд також скасував податки на зрідкений газ, основне паливо для приготування їжі.

В Індії, де зрідкений газ також критичний для кулінарних потреб, влада проводить рейди на підприємствах, підозрюваних у накопленні палива для спекулятивної перепродажу, що лише загострює дефіцит та посилює ажіотаж.

Урок історії: від голоду до пандемії

Це не перший глобальний дефіцит у світовій економіці. У 1972 році посуха знищила врожаї рису в більшості Південно-Східної Азії. На наступний рік найбільший у світі експортер рису Таїланд заборонив експорт, щоб зберегти запаси. На початку 1974 року світові ціни на рис зросли у чотири рази. Багаті імпортери, такі як Японія й Велика Британія, платили більше. Бангладеш та Індія, які залежали від імпорту й мали обмежені кошти, ледве могли прокормити население.

У 2007 році зріст цін на пшеницю й кукурудзу спровокував глобальну продовольчу кризу. Країни, залежні від рису, поспішили накопичувати запаси. Філіппіни різко збільшили імпорт, а Індія й В'єтнам обмежили експорт. У 2008 році ціни на рис зросли більш ніж удвічі, змушуючи сім'ї в більшості Азії скоротити споживання калорій. Це призвело до проблем з харчуванням майже мільярда людей.

Пандемія коронавірусу стала чергövим уроком. На початку 76 країн запровадили обмеження на експорт критично важливих медичних товарів. Виникла нестача компонентів для виробництва апаратів штучної вентиляції легень та іншого медичного обладнання для лікування COVID-19. Особливо відчутними були обмеження в Китаї, де виробляють 40% цих товарів. Світові ціни на медичне обладнання зросли вдвічі.

Така ж динаміка визначила доступ до вакцин від COVID-19. До середини 2021 року три чверті вакцинованих жили в 10 країнах, включаючи США, Велику Британію, Німеччину й Францію. Американський фармацевтичний гігант Pfizer, який розробив провідну вакцину, продавав її тим, хто запропонував найвищу ціну.