Оптимістичні прогнози не справдились. Чому падає українська економіка, і що врятує нас від прірви

Оптимістичні прогнози не справдились. Чому падає українська економіка, і що врятує нас від прірви 11:30, 12.05.2026 18 хв. УНІАН

Українська економіка показала падіння вперше за понад рік. Загалом, за підсумками 2026-го, НБУ прогнозує кволе зростання ВВП на рівні 1,3%, проте деякі фахівці навіть цей прогноз вважають оптимістичним. Принаймні, якщо нічого не робити.

Завдяки величезній фінансовій підтримці партнерів українська економіка в останні роки почувалась більш-менш стабільно, попри наймасштабнішу війну у Європі після Другої світової.

Україна і воювала, і економіку кволо, але відновлювала. Хоча забезпечене це зростання було передусім низькою порівняльною базою - адже з початком повномасштабної війни, у 2022 році, наш реальний ВВП обвалився одразу на 28,8%. А економічне відновлення у наступні періоди не дозволяло повноцінно надолужити втрачене.

Тим не менш, зростання було, хоч і з кожним роком дедалі повільніше. Проте у першому кварталі 2026 року український ВВП раптово просів на 0,5%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, що викликало неабиякий резонанс. Небагато наче, але це вже рецесія.

Відео дня

Востаннє падіння українського ВВП фіксувалось у четвертому кварталі 2024 року - і тоді воно складало лише 0,1%. Загалом же за підсумками 2024-го економіка зросла на 3,2%, а 2025-го - на 1,8%.

Як зазначає Національний банк у квітневому Інфляційному звіті, на початку 2026 року в Україні знизилася економічна активність - передусім, через наслідки атак Росії на енергетичну інфраструктуру на тлі аномально холодної зими. Крім того, негативний вплив справили затримки у надходженні міжнародної допомоги. Сумарно, це й призвело до скорочення українського ВВП.

Проте падіння не буде тривалим, заспокоює регулятор. За підсумками 2026 року НБУ прогнозує боязке зростання української економіки на рівні 1,3% (проти попереднього прогнозу у 1,8%). При цьому Нацбанк відмічає, що подальший розвиток подій залежатиме від ситуації на Близькому Сході - якщо війна буде тривалою і ціни на нафту триматимуться на рівні понад 100 доларів до кінця року, зростання буде ще повільнішим.

"Згідно з базовим прогнозом війна на Близькому Сході сповільнить зростання реального ВВП України у 2026 році на 0,3 в.п. Затяжна війна матиме значно серйозніші наслідки - уповільнення ВВП на 0,6 в.п.", - зазначає регулятор.

За такого сценарію Україна буде вимушена витрачати ще більше коштів на імпорт пального та добрив, що коштуватиме нам додаткові мільярди доларів.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин пояснює, що у першому кварталі поточного року зростали майже всі галузі… крім ключових. Так, найбільше падіння показали енергетика (-15%) та будівництво (-5,6%). Крім того, експорт зріс всього на 1,7%, а ось імпорт - на 27,9%, що створило небезпечний дисбаланс, бо чим вищий імпорт - тим вищий тиск на ВВП та гривню.

"Тоді активно "прилітало" та були проблеми з електроенергією. Електроенергія виявилася дуже дорогою для бізнесу. Ще один фактор падіння ВВП - зростання вартості сировини та паливна криза. Через це зростали як вхідні ціни на все, так і вихідні, - ділиться оцінками експерт у розмові з УНІАН. - Серед першопричин падіння ВВП є й кадрова криза на тлі мобілізації - більшість підприємств скаржаться на нестачу робітників. Бізнес вимушений шукати робочу силу серед іноземців".

Він зазначає, що уряд та українці стали заручниками ситуації і нічого не могли вдіяти, бо одночасно співпали негативні чинники - як внутрішні, так і зовнішні (зокрема й війна Трампа). Уряд, з його слів, міг би знизити ПДВ на пальне, як це робили інші країни, але це зменшило б надходження до бюджету під час війни.

Своєю чергою Захід нам досить кволо надавав фінансування, через що НБУ змушений був витрачати міжнародні резерви. Вони станом на кінець квітня були "на мінімумах за 7 місяців". 

Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Ukraine, багато у чому згоден з цими твердженнями - і про електроенергію, і про зовнішні чинники.

"У першому кварталі було унікальне явище, коли співпала низка факторів - дуже холодна зима, обстріли, відсутність електроенергії, інші проблеми. Через проблеми з електроенергією тимчасово зачинялися промислові підприємства, - пояснює фахівець у коментарі УНІАН. - Це було тимчасове явище, бо погода покращилася, а з обстрілами ми зараз справляємося. До наступної зими в нас все більш-менш добре".

А, ось, Ярослав Романчук, економічний експерт та президент Міжнародного інституту свободи, досить радикальний у оцінках дій уряду взимку та ситуації загалом. Він наполягає, що "влада плюнула на економіку", а макроекономічні помилки вже "пустили метастази" майже в усі сектори.

"Ключовими факторами є війна та руйнування, зокрема енергосистеми, які нам завдає ворог. Але друга складова - це внутрішня політика. І тут ми бачимо цілу низку проблем, які накопичувалися чотири роки, і які, на жаль, уряд наприкінці 2025-го та на початку 2026-го років лише посилив, - вважає президент МІС. - Передусім мова про діловий клімат, який погіршується. Відносини між бізнесом та державою загостюються. Ми бачимо, зокрема, цю боротьбу за ПДВ для ФОПів. Ми бачимо незмінно високий рівень регуляторного навантаження".

Економіст пропонує не вірити йому на слово, а подивитися на опитування, які ж сам НБУ і наводить у власному Інфляційному звіті.

Як каже нам пан Романчук, з усіх опитувань випливає, що головна загроза для підприємців (крім війни) - це недостатня підтримка та зростаючий адміністративний тиск.

"Гальмування зростання ВВП це один з наслідків. Момент недовіри підприємців та держави пройдено. Крім того, є відсутність чіткої координації макроекономічної політики, коли НБУ - на "своїй хвилі", а уряд - на своїй. Кабмін зараз це взагалі лише "тумбочка для готівки", отриманої від партнерів, а не інструмент для вивільнення внутрішніх ресурсів економіки, - продовжує критику економіст. - Ми це спостерігали у першому кварталі року, і немає підстав очікувати зміни тренду у другому кварталі. Якщо нічого не буде зроблено, то, на мій погляд, ймовірність рецесії за підсумками року сягає 90-95%".

І це ще не всі погані новини від Романчука. Він зауважує, що чинний стан справ з імпортом веде до ще більших економічних потрясінь у найближчому майбутньому.

"Дані по торговому балансу у першому кварталі - це таке "запрошення" до різкої девальвації гривні вже у 3-4 кварталі. Бо збільшується грошова маса, але витрачається вона на імпорт. Це дуже яскравий симптом того, що курс гривні не відповідає реаліям і має бути нижчим", - розводить руками експерт.

Цей момент з прогнозами по ВВП варто розібратися окремо, адже думки фахівців розділилися - двоє за те, що зростання відновиться, але один голос за подальше погіршення ситуації. Які в сторін аргументи?

Опитані фахівці досить обережно прогнозують майбутнє, адже "прогнози - справа невдячна". Особливо, у наш час, коли ні у чому не можеш бути впевненим на сто відсотків. Втім, "якщо тренди збережуться, то…" - а далі оцінки в усіх різні.

Ярослав Романчук найбільш категоричний. Він пророкує погіршення ситуації через "посилення трьох критичних дисбалансів" - дефіциту бюджетів органів управління, дефіциту торговельного балансу та дефіциту платіжного балансу. Прогноз на поточний рік в економіста помірно негативний. І зараз вирішується доля не 2026-го, а вже наступних років.

"Рецесія в нас фактично вже є. Але рецесія сама по собі це "лікування" економіки від тих рішень, які були закладені у неї раніше. І завдання зараз - не уникнути рецесії по року, а уникнути "ями" у 2027-28 роках, - вважає він. - Навіть якщо у червні нам прийде перший транш з отих 90 млрд євро, ці гроші все одно будуть витрачені на проїдання. Думаю також, що протягом 2-3 кварталів відбудеться "перекладання" капіталів з гривні у валюту, після чого станеться зниження курсу (гривні, - УНІАН)".

Тобто експерт каже про можливе падіння національної валюти (і оцінює це як користь для економіки країни). Але яким саме воно буде?

"Відповідно до того стану торговельного та платіжного балансу, який є, гривня має бути мінімум по 55-60 за долар. Це відображало б стан української економіки", - каже Романчук, але додає, що НБУ та уряд цьому опираються, що й позначається на динаміці ВВП.

Олег Гетьман з CASE Ukraine має кардинально іншу думку. Він прогнозує не подальше падіння економіки, а, навпаки, її зростання.

"За підсумками року ми побачимо зростання трохи більше 1% ВВП у річному вимірі. Раніше НБУ прогнозував 1,8%, а зараз погіршив прогноз до 1,3%. Тобто від падіння ми точно перейдемо до зростання. Баланс буде плюсовий по року, - запевняє пан Гетьман. - Зростання імпорту теж було тимчасовим явищем. Ми вимушені були закуповувати у великих кількостях енергоносії, електроенергію та товари, які нам потрібні були для енергозабезпечення. Але це позаду".

Загалом економіст очікує "деякого вирівнювання" показників по імпорту.

"Щодо імпорту - значна частка це посилки через китайські маркетплейси, які продають товари без ПДВ у 20%. Це невигідно для наших виробників. Тож це "викривлення" потрібно прибрати і для китайських маркетплейсів теж запровадити ПДВ, щоб вони були у рівних умовах. Це якраз робить законопроєкт №15112, який на тижні голосують у Верховній Раді", - додає Гетьман.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин має власну думку, яка десь посередині між попередніми опитаними експертами. Він наполягає, що уряд - "заручник ситуації" і "зробив майже все, що міг", адже для підтримки бізнесу потрібно зменшувати податки та збільшувати програми підтримки, але це зменшує прибутки держбюджету. А на тлі недофінансування взимку з боку партнерів (через блокування Орбаном 90 млрд євро) грошей і без того не вистачало. Але в червні ситуація має змінитися, бо Орбана вже немає, а отже гроші від партнерів на підході.

"Ми та уряд - заручники ситуації. Ми тотально залежимо від зовнішнього фінансування, яке поки що пробуксовує. Через це золотовалютні резерви з початку року впали на 9 мільярдів доларів. Але програма на 90 млрд євро - це стовідсотково для нас "рятівне коло", - вважає аналітик. - Проте потрібен якісний перерозподіл цих коштів. Їх потрібно владати у економіку, а не у популізм. Державні програми: такі як "єБачок", "тисяча" та інші подібні - вже результату не дали. Але резерви держави вичерпали".

Втім, завдяки підтримці від партнерів та завершенню опалювального сезону, ситуація вже покращується.

"Ситуація трохи покращилася, проте ми залишаємося у зоні турбулентності. Зараз в нас міжсезоння. З точки зору споживання електроенергії - обігрівачі вже вимкнули, але кондиціонери ще не вмикали. Тому у поточному другому кварталі ми зможемо трохи відновитися. Але сказати, що це буде якісне зростання, я не можу. Просто у першому кварталі досить низька база порівняння, за рахунок чого наступні періоди виглядатимуть краще, - пояснює пан Шевчишин. - Важливо, якою буде посівна. Бо аграрії теж потрапили у цю "м’ясорубку цін" через зростання котирувань на нафту, пальне, добрива. Металурги теж страждають через високі ціни. Все через ситуацію на Близькому Сході".

Експерт додає, що ми маємо через війну на Близькому Сході як опосредековані, так і прямі збитки, адже цей регіон був важливим напрямком нашого експорту, а зараз "вже значно менш привабливий з точки зору попиту". Загалом, як вважає Андрій Шевчишин, зовнішні фактори й надалі стримуватимуть нашу економіку.

Незгодний фінансовий аналітик з прогнозами щодо падіння гривні протягом року. Навпаки, він очікує стабільності курсу попри весь наявний тиск.

"Бо в нас є два "стовпи" для гривні. Це зовнішня допомога та валютні обмеження. Щоб був тиск на гривню, потрібно щоб один з цих "стовпів" впав. Не скажу, що я оптимістичний щодо курсу гривні, але не бачу наразі значних ризиків, - продовжує він. - Коридор буде 45-46 гривень за долар на кінець року. Зараз - 43-44 грн. НБУ буде підтримувати курс, бо йому важливо зберігати привабливість гривневих інструментів".

Як вважає Шевчишин, НБУ буде робити так, щоб попит на ОВДП та військові облігації не знижувався, адже це важливе внутрішнє джерело наповнення бюджету. А для цього потрібно, щоб їх прибутковість була вищою за рівень девальвації та депозити - що ми зараз і спостерігаємо. Плюс гривневі облігації не підлягають оподаткуванню.

Тобто, загалом, Андрій Шевчишин має помірні очікування щодо ВВП, макроекономічних показників та курсу гривні на поточний рік, що забезпечується відновленням фінансування з Заходу.

Але невже український уряд дійсно є лише "тумбочкою для грошей" від Заходу й не здатен сам ні на що у плані посилення української економіки? УНІАН спитав фахівців щодо "рецепту успіху" для вітчизняної економіки.

Ярослав Романчук, президент МІС, наполягає, що лише повернення до вільного ринку врятує українську економіку.

"Вільне ціноутворення - це раз. Для валюти у тому числі. Лібералізація економіки загалом та безпосередньо радикальна дерегуляція - це два. А третє - радикальне розширення приватного сектору, замість підтримки державного. Тобто невійськові видатки держбюджету потрібно радикально скоротити. Натомість саме приватний ринок повинен виробляти нам ВВП. А не державний сектор, який фінансуванням зловживає, що й призводить до рецесії", - каже він.

Андрій Шевчишин згоден з тим, що потрібно підтримувати внутрішнього виробника задля відновлення росту ВВП, але вважає, що в уряду "зв’язані руки".

"Єдине, що дійсно може зробити уряд - посилити антикорупційну політику. Сприяти детінізації економіки. Але примусова детінізація теж може стати й негативним фактором, бо частина економіки ще глибше піде у "тінь". Уряд також не може піти на зниження податків. Але він може посилити підтримку бізнесу не зниженням ставок, а через "вирівнювання" умов для різних галузей і регіонів. Наприклад, знизити ставки для кредитування, а також розширити можливості пільгового кредитування", - дає свій "рецепт успіху" фінансовий аналітик. 

Щодо рівності умов - питання непросте. Адже різниця між, умовно, Закарпаттям та Донеччиною буде разючою. Тут, скоріше, дивовижним є те, що бізнес у прифронтових регіонах Донеччини, Харківщини, Сумщини, Херсонщини та інших не просто залишився, а повноцінно функціонує.

"Для прифронтових регіонів є своя окрема система кредитування. Там є система гарантування ризиків. Власне, програму страхування від воєнних ризиків потрібно розширювати на всю країну, - вважає Андрій Шевчишин. - Саме на страхування та кредитування у регіонах уряд повинен робити ставку задля відновлення ВВП, а не на посилення "бюрократичної машини" та популістичні програми. Корупція та бюрократія обмежують й без того не найкращі умови для бізнесу".

Олег Гетьман з цією порадою згодний - і додає конкретики.

"Бізнес просить про дешеве фінансування і про державну програму страхування воєнних ризиків. Бо інвестор не готовий щось фінансувати, якщо туди наступного дня може прилетіти ракета. Потрібно розширити і програму "5-7-9", - пояснює економіст CASE Ukraine. - Ми рухаємося у цьому напрямку, але всі діючі програми потрібно розширювати. Бо на страхування воєнних ризиків і відшкодування збитків виділено лише 1 мільярд гривень на весь рік. Цей мільярд вже вичерпано. Треба зупинити сумнівні програми як "зимова тисяча" чи "кешбек на пальне" та перенаправити їх на те, що дійсно дасть поштовх економіці".

Експерт додає, що "рецепт успіху" не потрібно вигадувати, адже він вже реалізується - у вигляді вимог наших партнерів.

"Якщо виконати 11 пунктів від МВФ (крім пункту про ФОПів), 20 пунктів Ukraine Facility та 5 пунктів від Світового банку, то це позитивно вплинуло б на економіку. Це був би неймовірний стрибок уперед для нашої країни. Бо були б перезавантаженні АРМА та ДБР, держава продала б банки, які зараз є тягарем, у податковій системі зникли б викривлення тощо. Але ж ці пункти блокуються парламентом", - скаржиться економіст на народних обранців.  

Єдине з пропозицій МВФ, чому уряд має опиратися до останнього - це збільшення ПДВ для ФОПів. Причому МВФ та західних партнерів, начебто, вже вдалося у цьому переконати.

"Це все зараз недоцільно. Є думки у Кабінеті міністрів, що цей податок треба вводити, але лише з порогом від 85 тисяч євро і лише у рік вступу України до ЄС. Це оптимальне рішення, бо це одна з ключових норм по євроінтеграції. Впровадження цього у рік вступу у ЄС - чудовий компроміс", - додає цікавого нюансу представник CASE Ukraine.

…Українська економіка опинилася у тривожному стані, але усе не так погано, як можна було б очікувати на тлі найбільшої війни у Європі з часів Другої світової. Для прикладу, СРСР (та УРСР у його складі) відновив довоєнний ВВП 1940 року лише у 1948 році - на 8-й рік. Франція свій довоєнний ВВП 1938 року відновила теж у 1948 році - але це було вже на 10-й рік. І в обох випадках - після завершення війни.

Наша економіка тим часом тримається. Проте це забезпечується не внутрішніми резервами, а підтримкою зовнішніх партнерів - які вимагають все більше. І навіть якщо більшість рекомендацій корисні нам самим, то є й "шкідливі" вимоги класичного кредитора, якому важливіше повернути борг, ніж дати розбагатіти боржнику. А борг в нас лише росте…

Тому потрібно дедалі більше переорієнтовувати економіку на внутрішні резерви та власне виробництво. Бо потік зовнішньої підтримки, по-перше, нестабільний, а по-друге - не вічний. І зараз, коли цей потік є, варто було б його направляти на власних виробників та бізнес. Як через програми прямої підтримки, так і через гарантії та страхування від військових ризиків. Дати підприємцям базову "подушку безпеки", а далі вони вже самі впораються, якщо їм не заважати.

Ситуація з боротьбою проти ПДВ для ФОПів показує, що розуміння цих потреб в уряді є. Але чи конвертується воно у практичні дії для стимулювання української (а не іноземної) економіки - покаже час. Південна Корея, Ізраїль та інші країни демонструють, що війна може бути не лише ризиком, але й стимулом для змін.

Новини партнерів Війна в УкраїніНаталія Мосейчук +Новини УкраїниНовини ОдесиПенсіонерам виплатять 10 пенсійНовини ДніпраПенсія без стажуНовини ХарковаВійськові пенсіонери можуть отримати надбавкуНовини ЛьвоваНовини КиєваХто може не платити за комуналку в 2026 роціНовини економікиКурс долараКурс євроКурс валютТарифи на електроенергіюТарифи на газВиплати чорнобильцям 2026Де пенсіонерам потрібно платити за проїзд у травні 2026УкрзалізницяБіткоіни-курсЩо робити, якщо змушують замінити газовий лічильник і називають сумуПрогноз погодиПогода на тижденьПогода на місяцьСиноптикПогода КиївМагнітні буріПогода на завтраГороскопГороскоп на тижденьМісячний календар на травень 2026Гороскоп на сьогодніГороскоп на завтраЛайфхакиДе зберігати цибулю, щоб пролежала 3 місяціЧим обробити курник від бліх та кліщівЩо робити, щоб у пральній машинці не було пліснявиЯке сьогодні святоКоли Літній Миколай за новим стилемКоли Петрів піст 2026 і що не можна робитиLiteРецептМодаСвятаМагнітні буріСтосункиЗіркиХолостяк 2025КіноЛайфхакиАстрологіяРецептиНайкращі рецепти салату з кульбабНайпростіший рецепт тірамісуСалати з редискоюРецепт салату "Весняний бриз" з крабовими паличкамиНайсмачніший рецепт окрошкиЛінивий тирамісу в кулькахЗаварні млинці на молоціСад-городЩо покласти в лунку при посадці огірківКоли садити кукурудзуЧим обробити персики та абрикоси навесніЧому жовтіють листя томатівЯк боротися з попелицею, білокрилкою та мурахамиЯк підготувати ґрунт перед посадкою огірківЩо робити, якщо жовтіє часникЯк врятувати моркву від морковної мухиКоли садити огірки у травні 2026Які трави відлякують кліщівПравила користування сайтомПолітика конфіденційностіПро насРедакційна політикаМи в соцмережахМи використовуємо cookiesПогоджуюся