Офіцер ЗСУ в резерві пояснив нову модель війни від Міноборони та що чекає українців

• Україна активно впроваджує повітряні й наземні безпілотні системи у бойові дії.
• Офіцер у резерві зазначає, що для повного переходу до нової моделі війни потрібно більше, ніж просто дрони, зокрема, кілька ключових умов.

Україна дедалі активніше залучає до бою повітряні й наземні безпілотні системи. У Міністерстві оборони вже говорять про ширше впровадження такого підходу, але між окремими успішними рішеннями і новою моделлю війни ще є помітна дистанція.

Директор із розвитку оборонного підприємства, офіцер Повітряних Сил у резерві Анатолій Храпчинський в ефірі 24 Каналу пояснив, від чого насправді залежить цей перехід. За його словами, справа не лише в самих дронах, а й у кількох речах, без яких така система не запрацює на повну.

Дивіться також ССО уразили важливу базу засекреченого центру "Рубікон": на місці – багато вибухів і пожежа

Що стримує перехід до нової моделі війни?

Наявного досвіду для такого переходу поки недостатньо, бо ці спроможності треба постійно нарощувати і вдосконалювати.

Нагадаємо! Міноборони впроваджує нову модель ведення війни – дроново-штурмові підрозділи, які поєднують повітряні й наземні безпілотники з піхотою в єдину систему. У відомстві заявили, що такі підрозділи вже показали результат на Півдні, а з лютого завдяки цій моделі вдалося звільнити значний обсяг українських територій.

Головне питання зараз – чи вдасться забезпечити підрозділи достатньою кількістю всіх засобів, потрібних для такої роботи. Йдеться не лише про повітряну підтримку, розвідку й ударні безпілотники, а й про наземні роботизовані комплекси з бойовими турелями, які вже показують результат, але ще мають куди рости.

Досвіду ніколи не буває достатньо. Його постійно треба збільшувати і покращувати,
– наголосив Храпчинський.

Він звернув увагу, що швидко розгорнути таку модель не вийде ще й через організаційні проблеми всередині армії. Сили безпілотних систем уже виділили в окремий напрямок, але результат цього рішення лише починає проявлятися, тож на доведення цих можливостей потрібен час. Паралельно, за його оцінкою, без законодавчих змін і зміни підходів рухатися буде складно, бо передові підрозділи часто змушені напряму працювати з виробниками або шукати способи отримати потрібне обладнання поза повільними державними процедурами.

На жаль, в армії є велика кількість бюрократичних перепон, які можуть створювати проблеми,
– пояснив офіцер Повітряних Сил у резерві.

При цьому сама роботизована модель не зводиться до дронів чи наземних платформ. Для неї ще потрібні засоби радіоелектронної розвідки, радіоелектронної боротьби та системи, які дають якісну оцінку обстановки, щоб правильно планувати дії і на землі, і в повітрі.

Україна зміщує дронові удари в тил ворога

Цього року в українських силах оборони справді змінився акцент у роботі безпілотників. Якщо раніше ними переважно били по російських штурмових групах і техніці прямо на лінії бойового зіткнення, то тепер дедалі більше уваги йде на ворожу логістику в глибині. Йдеться про удари по складах, місцях накопичення техніки та маршрутах постачання, щоб послаблювати російські спроможності ще до виходу на передову.

Вирізати заздалегідь, бити по складах, по накопиченню техніки і озброєння ворога, щоб воно не потрапляло на лінію бойового зіткнення,
– наголосив Храпчинський.

За його словами, такий зсув був потрібен давно. Ще восени він говорив про необхідність збільшувати виробництво дронів середнього радіуса дії, які можуть працювати щонайменше на 100 кілометрів. Зараз цей запит уже почав опрацьовуватися: з'явилися виробники, які працюють під такі задачі, а разом із цим з'явилася й можливість бити на глибину понад 50 кілометрів навіть класичними дронами.

Є вже низка виробників, які почали працювати для таких задач,
– зауважив він.

Саме технологічне посилення дало змогу отримувати якісну картинку навіть під ворожим РЕБом і працювати далі, ніж раніше. Це напряму б'є по забезпеченню російської армії і зменшує її можливості тримати темп на фронті.

Останні новини про українські дрони і нову тактику війни

• У ЗСУ вважають, що українські сили переважають ворога у застосуванні важких бомберів, вантажної дронової логістики та засобів РЕБ, хоча Росія має більші обсяги окремих безпілотних систем. Водночас росіяни намагаються наздогнати Сили оборони і ще в червні 2025 року замовили понад 40 тисяч дронів-бомбардувальників на кшталт українських "Вампірів".
• FPV-дрони почали працювати на значно більших відстанях не через появу нових моделей, а через розвиток зв'язку та автоматизації. Йдеться про стабільніше керування, якіснішу картинку і часткове автоматичне захоплення та ураження цілі.
• У ніч проти 16 квітня українські безпілотники вдарили по нафтопереробному комплексу в Туапсе, де після влучань спалахнула масштабна пожежа. За повідомленнями місцевих джерел, вогонь намагалися гасити понад 15 годин.
• У ту ж ніч Сили безпілотних систем уразили 16 російських цілей на окупованих територіях Криму, Донецької та Запорізької областей. Під удар потрапили бази ОТРК "Іскандер", ЗРК, нафтобази, склад Чорноморського флоту та об'єкти, пов'язані з центром "Рубікон".