Новий проєкт Цивільного кодексу: розлучення без суду та скандальні терміни і статті — чому документ критикують

Понад 800 сторінок, дев’ять книг і тисячі статей — усе це про проєкт Цивільного кодексу, який народні депутати минулого тижня ухвалили в першому читанні. Після цього в суспільстві виникли гарячі суперечки — у проєкті знайшли багато дивного та подекуди дискримінаційного. Автори законопроєкту, серед яких і спікер парламенту Руслан Стефанчук, стверджують: готували проєкт 7 років, щоб узгодити норми з європейськими стандартами. Проте питань до документа наразі більше, ніж відповідей.

Про це йдеться у сюжеті кореспондентки ТСН Олени Мацюцьки.

Протести та дискримінаційні норми

У Львові та інших містах уже лунають заклики «Ганьба!». Протестувальники вважають, що документ потребує докорінного перероблення.

«Там є скорочення прав жінок фактично. Наприклад, виплати аліментів: якщо раніше було за 10 років заборгованості, то зараз — за 1 рік. Питання цивільних партнерств і шлюбів теж дискримінаційне — пропонується визначити шлюб лише як союз чоловіка та жінки», — йдеться у сюжеті.

Що таке «доброзвичайність»?

Співавтор законопроєкту, голова Верховної Ради Руслан Стефанчук навіть завів рубрику в соцмережах, щоб спростовувати міфи. Найбільше обговорень викликав новий термін — «доброзвичайність».

Руслан Стефанчук: «Робоча група просто замінила термін „моральні засади суспільства“, який існує сьогодні, на український питомий термін „доброзвичайність“. Це відповідник стародавнього терміну „боні морес“ (boni mores), яким насичено законодавство країн ЄС».

Втім, філологи таку «питомість» піддають сумніву.

Ольга Васильєва, філологиня: «Цього слова немає у класиків літератури взагалі. У тлумачному словнику СУМ-20 воно позначене як застаріле та означає „цілком пристойний, нормальний“. Навіть не той, що відповідає етиці, а просто пристойний. Нехай уже юристи дають раду цьому слову».

Ризики для розлучених та «інструменти тиску»

Юристи вбачають у проєкті небезпеку через оціночні поняття. Адвокатка Вікторія Гаврилкіна пояснює: якщо «доброзвичайність» стане критерієм у судах, кожен суддя трактуватиме її на свій розсуд. Окрім того, з’являється можливість примусово змінити прізвище колишнього подружжя через «негідну поведінку».

Вікторія Гаврилкіна, адвокатка: «Навіть якщо комусь не потрібно, щоб ексдружина носила прізвище, це може стати інструментом тиску. Зміна прізвища — це зміна паспорта та всіх документів».

З позитивного фахівці зазначають можливість розлучатися через нотаріуса, що розвантажить суди.

Погляд з Європи та позиція уряду

Посолка ЄС Катаріна Матернова зазначає, що реформа необхідна, адже деякі норми не змінювалися десятиліттями, але закликає до консультацій перед другим читанням. Уряд також обіцяє ретельну підготовку.

Тарас Качка, віцепрем’єр-міністр: «Підготовка триватиме кілька місяців. Єдиний спосіб забезпечити легітимність кодексу — це його сприйняття суспільством».

До 19 травня депутати можуть подавати правки. Через резонанс застосують унікальну процедуру, яка дозволяє переписати навіть ті статті, які не обговорювалися в першому читанні. Всі сторони обіцяють: громадськість почують.

▶ На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням: Вогонь слави в Києві! Послання Путіну від Зеленського! Парад «побєдобєсія» в РФ! ТСН 20:00 8 травня

Читати публікацію повністю →