Новий погляд на Тюдорів – ШІ поставив під сумнів відомий портрет королеви

• Дослідження Університету Бредфорда з використанням штучного інтелекту запропонувало нову атрибуцію портретів Анни Болейн та її матері, які раніше вважалися неправильно підписаними.
• Результати аналізу, що порівнювали зображення з усієї колекції, показали, що "Невідома жінка" може бути Анною Болейн, тоді як "Віндзорський ескіз" швидше за все зображує її матір, Елізабет Говард.

Два невеликі ескізи епохи Відродження знову опинилися в центрі уваги. Сучасні технології поставили під сумнів давні уявлення про їхніх героїнь.

Дослідники припускають, що одна з найвідоміших постатей англійської історії – Анна Болейн – могла бути зображена не там, де вважалося раніше. Аналіз із використанням штучного інтелекту показав, що два ескізи авторства Ганс Гольбейн Молодший могли бути неправильно підписані ще у XVIII столітті, що спричинило багатовікову плутанину. Про це пише The Guardian.

Дивіться також Oracle змусила 30000 людей навчити ШІ своїй роботі, а потім звільнила їх

Чи справді портрети Гольбейна підписали неправильно?

Йдеться про так званий "Віндзорський ескіз" і портрет, відомий як "Невідома жінка", які зберігаються в королівській колекції. Традиційно вважалося, що саме перший із них зображує Болейн. Однак нове дослідження команди з Університет Бредфорда пропонує іншу інтерпретацію: "Невідома жінка" може бути самою королевою, тоді як "Віндзорський ескіз" – її матір'ю.

Ідея перегляду усталених версій виникла у незалежної дослідниці Карен Девіс, яка аналізувала понад 80 робіт із так званого корпусу Гольбейна. Вона звернула увагу на невідповідності: жінка на "Віндзорському ескізі" має світлу шкіру й руде волосся, тоді як Болейн історично описували як темнішої зовнішності. Крім того, сам корпус відомий неточностями в підписах – наприклад, портрет Генрі Говарда раніше помилково приписували його батькові.

У дослідженні, опублікованому в березні, Девіс зазначає, що менш ніж 15% робіт мають підтвердження з сучасних їм документальних джерел. Це означає, що значна частина атрибуції може бути сумнівною.

Для перевірки гіпотези вона об'єдналася з професором Хассаном Угаїлом, керівником центру візуальних обчислень університету. Його команда застосувала ШІ-модель, яка аналізує подібність між зображеннями. Раніше ця технологія вже допомогла уточнити авторство картин, зокрема робіт, пов'язаних із Рафаель.

"Ми проаналізували всю колекцію та порівняли кожне зображення між собою, створивши велику матрицю", – пояснив Угаїл. За його словами, алгоритм групує портрети за схожістю рис обличчя та стилю.

Як пише ВВС, результати показали, що "Невідома жінка" належить до так званого кластера Болейн – Говард, тоді як "Віндзорський ескіз" ближчий до зображень Елізабет Говард.

Девіс підкреслює, що дослідження не є остаточним вердиктом, а лише відкриває нову дискусію: "Ми не стверджуємо, що це остаточна істина. Ми лише порушили питання і сподіваємося на ширше переосмислення всього корпусу".

У Royal Collection Trust також підтримали ідею подальших досліджень. Представник організації зазначив, що особа "невідомої жінки" давно викликає суперечки, і нові дані лише стимулюють наукову дискусію.

Творчість Гольбейна вважається однією з вершин портретного мистецтва епохи Відродження. Народжений у німецькому Аугсбурзі, художник працював у Базелі, а згодом переїхав до Англії, де став придворним живописцем Генріх VIII. Саме при його дворі він створив портрети ключових постатей, зокрема Томас Мор, страченого у 1535 році, та Анни Болейн, яку стратили роком пізніше.

Історичний контекст цих робіт нерозривно пов'язаний із драматичними подіями англійської Реформації, що почалася після конфлікту Генріха VIII з папством через його бажання розлучитися з Катерина Арагонська.

Раніше цього року дослідники також аналізували інший відомий образ Болейн – так званий "портрет із трояндою" з Гіверу. Вони припустили, що автор єлизаветинської епохи міг свідомо створити його як "візуальну відповідь" на чутки про зовнішні вади королеви, зокрема міф про "шостий палець".

Нове дослідження демонструє, як сучасні технології можуть впливати на гуманітарні науки, змушуючи по-новому оцінювати навіть ті факти, які здавалися усталеними протягом століть.