"Нова епоха бідності", але не для всіх. На чию користь торговельні мережі йдуть з України

Продуктовий та непродуктовий ритейл України увійшов у період змін: міжнародні бренди тікають з України, одні мережі поглинають інших, а асортимент орієнтується на дедалі менш платоспроможного покупця.
Україна є складним ринком для ритейлерів. І через економіку, і через війну, бо маркети та їхні склади - серед "лідерів" російського списку цілей. Достатньо згадати останню масовану атаку по Києву, коли серед "центрів прийняття рішень" опинилися ТЦ "Квадрат" та Лук’янівський ринок. Плюс інфляція, як наслідок іранської кризи, проблеми в енергетиці та зниження купівельної спроможності населення.
Це все формує складні умови для бізнесу, який почасти не здатен з такими потужними викликами впоратися. Особливо, якщо мова про іноземний бізнес, якому є куди "виходити".
З іншого боку, "святе місце порожнє не буде" - там, де один гравець вибуває, завжди заходить інший.
Відео дня- Турки біжать, поляки заходять, українці консолідуються
- "Фешн" - не для всіх "профешн"
- Продуктовий ритейл: великі та малі зростають одночасно
- Нові умови - і нові купівельні звички
Турки біжать, поляки заходять, українці консолідуються
Найбільш резонансною подією цього сезону у галузі непродуктового ритейлу (non-food) був вихід з України мережі спортивного одягу Reebok. Слідом за нею пішли один за одним на вихід бренди SuperStep, InStreet і Koton. Їх всіх об’єднує те, що керували ними в Україні турецькі офіси. Одночасно з ними зачиняються й мережі Usupso та O!Some, які робили ставку на азійський "емоційний" шопінг за більш високою ціною.
Варто згадати й бренди іспанської компанії Inditex, які залишили "неньку" у лютому після складної зими і, власне, з кого й почалася ця хвиля "втеч" зарубіжних брендів з України. Компанії належать популярні бренди Zara, Bershka, Pull & Bear, Stradivarius, Oysho, Massimo Dutti тощо.
Але коли одні виходять, то інші - заходять. Наприклад, простір для експансії тепер відчула польська Pepco Group. Нюанс у тому, що Pepco - це дискаунтер: продає дешевший одяг. А ті бренди, які Україну залишили, були більш дорогого сегменту. Плюс, до нас заходить ще одна польська компанія зі своїм маркетплейсом з широким асортиментом - Allegro, яку називають "польською Rozetka".
Проте найбільші вигоди від виходу іноземців отримають українські компанії. Власне, більшість згаданих вище точок займають саме українські конкуренти. Наприклад, магазини у столичному ТРЦ Lavina Mall згаданого Koton займуть вітчизняні Eva Beauty та Marathon.
Не менш цікаві і значно більш масштабні процеси відбуваються саме в українському ритейлі, де найбільші зростають найшвидше, поглинаючи слабших. Так, регіональні мережі супермаркетів поглинаються більшими "колегами".
Мова, зокрема, про мережу компанії "Євротек", яка оперувала брендами "Арсен", "Фреш", "Союз" і "Квартал" - кожен бренд це окрема регіональна мережа. Ці маркети були представлені переважно у західних областях країни і були досить великими - лише "Союз" і "Квартал" мали по 14 і 23 торгові точки відповідно. "Сільпо" вже отримав дозвіл на їхнє поглинання від Антимонопольного комітету України.
У Fozzy Group, яка є власником мережі "Сільпо", на запит УНІАН, на жаль, не змогли поділитися своїми подальшими планами по розширенню. Проте подібну експансію практикують усі великі мережі в Україні, поглинаючи тих, хто не витримує конкуренції.
Наприклад, в мережі "АТБ" УНІАН повідомили, що їхня мережа вже нараховує 1336 діючих магазинів у 357 населених пунктах з 22-х областей країни - і зупинятися вони не планують.
"З початку 2026 року вже відкрито 22 магазини "АТБ", а географія відкриттів зосереджена на Західних областях, Хмельницькому та Київському регіонах. Попередні плани на 2026-й рік - відкрити близько 80 нових магазинів "АТБ". 22 діючих магазини мережі чекають в цьому році на переформат/реконструкцію", - кажуть там.
Так що ж відбувається з індустрією ритейлу? Експерти кажуть, що зараз український ринок "захоплює" так звана "орієнтація на економіку досвіду", яка змінює розклади на тлі всіх викликів.
Голова Асоціації ритейлерів України (RAU) Андрій Жук каже УНІАН, що у питанні іноземних брендів варто зважати не лише на українські реалії, але й на труднощі "вдома" у цих мереж. Зокрема? й у тих же турків, адже турецька економіка, м’яко кажучи, не на піках, що змушує місцевий бізнес "різати" неприбуткові напрямки.
"Вихід частини турецьких брендів з українського ринку радше пов’язаний із внутрішніми процесами та стратегіями материнських компаній, ніж виключно з ситуацією в Україні. Загалом сьогодні ритейл проходить черговий етап переоцінки ефективності бізнес-моделей, - пояснює експерт. - Частина міжнародних і локальних мереж переглядає свою присутність через зміну споживчої поведінки, високі операційні витрати, кадровий дефіцит та дуже жорстку конкуренцію за покупця".
Пан Жук зауважує, що, щоб залишатися успішними на українському ринку, компаніям потрібно постійно інвестувати - у нові бізнес-моделі, відкриття магазинів, ребрендинг, оновлення торгових точок та сервісу. Саме готовність до інвестицій і адаптації сьогодні є одним із ключових факторів розвитку ритейлу.
"Водночас паралельно ми бачимо інший процес - ринок переходить до так званої "економіки досвіду". Це означає, що люди дедалі частіше обирають не просто товар, а комфорт, сервіс, емоцію, швидкість і зручність. Саме тому сьогодні ростуть формати convenience store (магазин біля дому), food-to-go (їжа на виніс), гастроформати, магазини з сильним customer experience (сервіс з акцентом на зручність клієнта) та омніканальні моделі (поєднання продажів онлайн та офлайн). Тобто ритейл стає не лише про продаж товару, а про сценарій споживання", - уточнює очільник RAU.
Тобто традиційні мережі поступово ринок залишають, а інші, які мають перевагу в одному зі згаданих напрямів або в усіх разом, їхню нішу займають. Це й іноземних брендів стосується, бо там теж відбувається певна "ротація". А головне - ці зміни мають піти на користь покупцю, адже шопінг стане зручнішим. Хоча й, можливо, з меншим асортиментом більш дорогих речей.
"Український ринок ритейлу зараз працює за принципом: "слабкі або неадаптивні формати йдуть - більш гнучкі займають їхнє місце". Ми не бачимо великої кількості пустих площ надовго. Навпаки, багато локацій досить швидко переформатовуються. У fashion та footwear сегменті дуже активну експансію зараз демонструють мережі мас-маркету та середнього сегменту, - продовжує він. - За даними RAU, одним із найдинамічніших гравців залишається Sinsay/LPP, який продовжує масштабуватися по всій країні. Також активними залишаються українські fashion-бренди, які значно краще адаптовані до локального попиту та швидше реагують на зміни ринку".
Втім, вихід Reebok не означає, що йдуть всі іноземці - і тепер їхні точки займуть обов’язково українські бренди. Дві найбільші іноземні бренди спортивного одягу Puma та Adidas, навпаки, продовжують зростати, за даними RAU.
Так, виторг ТОВ "Пума Україна" у 2025 році зріс до 3,4 млрд грн, зростаючи на 5% за рік, а чистий прибуток сягнув 214 млн грн. ТОВ "Адідас Україна" за дев’ять місяців 2025-го збільшила виторг на одразу 26,5% - до 2,2 млрд грн, з яких чистий прибуток склав 28,2 млн грн.
Таким чином, український ринок одягу та взуття залишається прибутковим. Просто не для всіх.
А що там з продуктами? Тренди подібні, але масштаби більші.
Великі продуктові мережі розширюються за рахунок масштабу, а малі магазини "біля дому" - за рахунок доступності для покупця.
"Щодо продуктового ритейлу, то площі мереж, які скорочуються або виходять з ринку, зазвичай займають або локальні регіональні оператори, або convenience-формати. Сьогодні саме малі й середні формати "біля дому" є одними з найагресивніших у плані експансії. Це добре видно на прикладі мереж "Сімі", "Сім23", Thrash!, "Файно Маркет" та інших гравців, які активно ростуть навіть у складних умовах. Тобто ринок не залишається порожнім - відбувається перерозподіл", - зауважує Андрій Жук з RAU.
Він виводить "рецепт успіху" на сучасному українському ринку. Ритейлери будуть успішні, якщо вони:
Зі слів експерта, загалом на ринок зараз впливає не один фактор, а їхня сукупність, що й сприяє згаданим змінам. Серед цих факторів пан Жук називає енергетичні ризики, інфляцію, вартість логістики, оренди, електроенергії та загальне зниження маржинальності бізнесу.
"Бізнес, безумовно, дуже чутливо реагує на сигнали уповільнення економіки, падіння окремих макропоказників чи складну енергетичну ситуацію взимку. Але водночас важливо розуміти - навіть під час війни український ритейл продовжує відкривати нові магазини. За даними RAU, у 2025 році мережі продовжили масштабування, а окремі сегменти демонстрували дуже активну експансію. Тому зараз правильніше говорити не про "вихід ринку", а про його структурну трансформацію", - завершує фахівець з ритейлу свою думку.
З тим, що галузь переживає період трансформації, згодний і президент Асоціації приватних роботодавців України Олександр Чумак, який описує, як все це виглядає з точки зору, власне, бізнесу.
"Різні сегменти відчувають це по-різному. Продукти та базові товари тримаються краще, але й там покупець "оптимізує кошик". Непродовольчі товари та сфера послуг зазвичай реагують швидше. Це ремонти, індустрія краси та дозвілля, частина HoReCa. Усе, що можна відкласти, люди відкладають", - каже очільник асоціації.
Особливо це відчутно для малого бізнесу та для прифронтових регіонів. А якщо ви малі і прифронтові, отримуєте одразу "комбо" ударів.
"Для малого й мікробізнесу це особливо боляче, бо він часто живе з щоденного обороту і не має довгої фінансової "подушки". У прифронтових громадах ефект ще жорсткіший: менше трафіку й населення, більше ризиків, дорожча логістика, нестабільність роботи. Там зниження купівельної спроможності відчувається не як "мінус у статистиці", а як менше людей у місті, менше покупок на точку, коротший горизонт планування. І це б’є по всій локальній економіці", - додає пан Чумак.
Проте, попри всі виклики, саме малий регіональний бізнес є найбільш динамічним у прифронтових регіонах. Бо "великі" там бояться інвестувати, що відкриває можливості для нових гравців, які не бояться ризикувати.
Ось, як це виглядає на практиці:
"В нас ще у березні 2022 року однією авіабомбою розбили одразу обидва супермаркети на районі - і АТБ, і "Велмарт", які за всі ці роки так і не повернулися. Нас просто кинули, бо мікрорайон - на окраїні Харкова, - скаржиться у розмові з УНІАН харків’янка Тамара. - Але нещодавно з’явився якийсь міні-маркет "Норман" біля досі розбитого АТБ. Поки що приглядаємось до нього, бо вперше такий бачимо, але вже хоч щось. Не лише "ларьки". У ларьочників то раптовий "обід", то зачиняються рано (як купувати, якщо ти після роботи?), то карткою не оплатити. Все щось не так в них. Маркети це, все ж, цивілізація. Пішов коли зручно тобі, а не продавчині, та купив що треба тобі, а не те що тобі дають без вибору".
Тобто, виклики часу створили "паралельні" ринки у прифронтових та тилових регіонах, які перетинаються, але мають і значні зміни. Великі мережі реагують розширенням, що за рахунок масштабу дозволяє зменшити чисті видатки та збільшити чистий прибуток, але переважно за рахунок експансії на західні регіони та Київ. Натомість у прифронтових регіонах перевагу навпаки отримують більш "мобільні" невеликі МАФи та, поступово, нові гравці формату "біля дому".
Виходить, що виклики одні для всіх, але реагують великі та маленькі гравці ринку по-різному, "відкушуючи" при цьому дедалі більшу частку середніх регіональних гравців. Таких як та ж мережа "Євротек", з якої ми починали огляд.
У "АТБ" розповіли УНІАН, як змінилися купівельні звички українського покупця цього сезону порівняно з минулими. Так, за період січень-квітень 2026-го у порівнянні з відповідним періодом 2025 року кількість чеків у мережі збільшилася на 0,79%, але середня сума чека виросла на 14,9%. Тобто українці збільшили свої витрати, але купувати більше майже не стали.
Найпопулярніші товарні групи у 2025 році:
При цьому у 2026 році розташування найпопулярніших товарних груп вже трохи змінилося, що свідчить як про подорожчання цих товарів, так і про певні зміни у купівельних звичках споживачів:
Також у "АТБ" фіксують збільшення попиту на охолоджене м’ясо, яйця, міцні алкогольні напої, каву та кавові напої.
Зростання попиту на цигарки та алкоголь традиційно є ознакою економічної кризи, коли люди занурюються у стрес та мають більше вільного часу (бо без роботи), але "душа вимагає свята" щоб хоч якось відволіктися від всього, що відбувається навкруги.
То що, в Україні настала "нова епоха бідності"? Думки експертів розділилися.
Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна, наполягає, що "все не так погано". Аргументує пан Гетьман свою думку якраз тим, що, врешті-решт, загальні виторги по галузі зростають.
"В нас не "нова епоха бідності". Навпаки. Достатньо подивитися на виторги мереж - вони зростають рік до року. Найбільші мережі зростають просто шалено. Топ-10 найбільших мереж, за даними "Опендатабот", наростили виторги на понад 20% за рік. Просто наші українські великі мережі стали настільки потужними і "нахабними", що витискають з ринку маленьких конкурентів. Великі мережі потроху концентрують "владу", - вважає економіст. - І це добре, бо вони працюють "у білу" і сплачують всі податки. А витискають вони менші мережі, які структуровані на ФОПи, які й самі закрилися б. Менші мережі не витримують конкуренції".
Експерт погоджується, що тренди у ритейлі дійсно різноспрямовані - великі мережі масштабуються та ще більше зростають, а маленькі - "захлинаються" й поглинаються.
"Але таке життя. Самі магазини при цьому фізично нікуди не зникають, просто змінюють вивіски. Це ж стосується й іноземних мереж, які зазвичай є невеличкими. І вони витискаються гігантами, що мають перевагу за рахунок масштабу. Всюди великі поглинають маленьких, іноземні - у тому числі, - продовжує Олег Гетьман. - Іноземні точки заміщують зазвичай мережі мультибрендові, де так само буде продаватися той же Reebok. Але лише ходові моделі і без зайвих витрат. Це лише каже, що споживач обирає мультибрендові магазини, де ширший вибір, а нішеві магазини наш споживач не дуже хоче. Що тут поробиш - так вирішує ринок".
Експерт зауважує, що те, що зараз відбувається, є не так ознакою нової кризи, як виходом зі старої. Тобто ринок консолідується під нові умови і нові купівельні звички.
Цій думці опонує Олександр Чумак, який звертає увагу на збитки бізнесу та втрати покупців, на тлі негативних макроекономічних показників (у першу чергу, інфляції) та, власне, зниження купівельної спроможності людей.
"Так, підприємці відчувають зниження купівельної спроможності. Але це видно не лише у "впали/не впали продажі". Найперше, що змінюється - поведінка покупця. Люди частіше рахують кожну покупку, беруть менше [товарів], обирають дешевші аналоги, активніше "полюють" на акції. У багатьох нішах це означає не один різкий провал, а повільне "стискання" попиту день у день, - наводить він свої аргументи. - Ключове тло тут просте: ціни зростають, а відчуття фінансової стабільності у людей - крихке. Нацбанк у коментарі щодо інфляції за квітень 2026 року фіксує пришвидшення річної інфляції до 8,6% (і +1,4% за місяць)".
Олександр Чумак зауважує, що висока інфляція це погано не лише для покупця, але й для продавця. Адже для підприємця це перекладається на дуже прикладні речі: дорожчають закупівля, логістика, електроенергія, оренда і водночас покупець стає більш чутливим до будь-якого підвищення цін.
"Ще один індикатор настрою - споживчі очікування. За даними трекера Центру економічної стратегії, індекс споживчих настроїв Info Sapiens у квітні 2026 року був 76,9. Значення нижче 100 означає, що серед клієнтів домінує обережність, а не готовність витрачати. І це якраз те, що підприємці бачать у магазинах і продажах послуг - люди відкладають "не критичні" покупки", - продовжує пан Чумак.
Він наполягає, що на макрорівні статистика дійсно може виглядати відносно непогано. Але це "не відповідає практиці" - і чим менший у вас бізнес, тим ці зміни відчуваються сильніше.
"Наприклад, за даними Держстату, обіг роздрібної торгівлі в січні-квітні 2026 року зріс на 8,7% р/р. Але на рівні малого бізнесу це не завжди відчувається як "покращення". Бо структура попиту змінюється, частина зростання може пояснюватися переорієнтацію на базові товари, промо та дорожчі ціни, а не через те, що люди реально стали купувати більше й сміливіше, - пояснює експерт. - Це означає "на практиці" для підприємців, що зменшується середній чек і частота покупок, складніше планувати продажі, важче тримати широкий асортимент".
І це ще не все, бо кожен бізнес теж є одночасно й споживачем, який теж купує обладнання, матеріали, товари у виробників тощо.
"Витрати не стоять на місці, і виникає типова пастка: підняти ціни потрібно, але ринок не дозволяє, бо клієнт іде до дешевшої альтернативи. У результаті - стискається маржа, зростають ризики касових розривів і браку обігових коштів", - пояснює Олександр Чумак те, чому все більше ритейлерів залишають ринок, програючи конкуренцію саме дискаунтерам.
Як бачимо, переділ ритейлу все ж відбувається - як у продуктовому, так і у non-food сегментах. Причому дискаунтери вже "доїдають" люксові та середні сегменти ринку. Це наслідок кризи, яка не є настільки глибокою, як 2022 року, але є досить відчутною і для бізнесу, і для кінцевого споживача.
Але, все ж, ключовий висновок - у тому, що, попри війну, нам не загрожує не те, що голод, про який "мріяли" вороги, навмисно атакуючи склади, логістику та безпосередньо магазини й ринки, але й навіть не буде дефіциту імпортних "рібоків" з "адідасами". Просто тепер їх будуть продавати не власні мережі, а гравці, які адаптувалися під нові виклики. Військові та економічні ризики дають більше можливостей тим, хто готовий до цього адаптуватися.
Так, це зміни. Але це не катастрофа. Хоча по завершенні процесу трансформації український ритейл ми вже можемо не впізнати.
Новини партнерівСхожі новини
Бозон Хіггса: як одна теорія 1964 року змінила розуміння Всесвіту через 48 років