"Нищівний удар": що задумали Сили оборони у Криму

• Системні удари по Криму постійно тиснуть на російську військову інфраструктуру на півострові.
• Атаки на Крим важливі не тільки для самого регіону, але і для загальної картини війни.

Уночі в окупованому Криму знову було неспокійно, а системні удари по півострову дедалі помітніше б’ють по російській військовій інфраструктурі. Для ворога це вже не окремі епізоди, а постійний тиск на ключовий плацдарм, від якого залежить ситуація на півдні.

Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія XXI" Павло Лакійчук в ефірі 24 Каналу пояснив, як саме варто сприймати ці атаки. За його словами, удари по Криму мають значення не лише для самого півострова, а й для ширшої картини війни.

Дивіться також "Видно навіть із космосу": як Сили оборони перетворюють північний кордон на неприступну фортецю

Навіщо Сили оборони б'ють по Криму?

Лакійчук пояснив, що системні удари по Криму варто сприймати не як окремі нічні атаки, а як частину ширшої роботи по російській обороні на півдні. У західній воєнній стратегії це називають підготовкою поля бою, коли перед можливими активними діями послідовно вибивають військові об'єкти на потрібній території.

До уваги! У ніч проти 28 квітня окупований Крим став однією з головних цілей масованої атаки дронів. У Севастополі та інших районах півострова лунали вибухи, працювала російська ППО, оголошували повітряну тривогу. Також повідомляли про вибухи у Феодосії, Сімферопольському районі та поблизу військових об'єктів.

Водночас зараз Україна не має ресурсу для наступу на цьому напрямку, тому ці атаки слід розглядати як частину ширшої оборонної роботи, пов'язаної і з ударами вглиб, і з тиском на російську ППО.

Один з моїх американських знайомих, військовий, звернувся до мене з питанням: "А що оце в Криму відбувається? Це ви вже проводите плануючу операцію?",
– сказав Лакійчук.

Для росіян Крим лишається головним плацдармом на півдні, а Севастополь – його ключовою точкою. Удари по Севастополю, Бельбеку, Качі, Саках та інших об'єктах б'ють не лише по самому півострову, а й по всій логіці російської оборони, яка зав'язана на південний фронт і впливає навіть на ситуацію на сході.

Севастополь – ключ від Криму, Крим – ключ від південного фронту противника,
– наголосив Лакійчук.

Водночас ці удари дають і ще один результат, прорив через кримський повітряний простір відкриває можливість бити далі вглиб Росії по її воєнно-економічному потенціалу, і саме з цим Лакійчук пов'язує пожежі на кшталт тієї, що знову спалахнула на нафтовому терміналі в Туапсе.

До слова! Сили безпілотних систем втретє за місяць уразили Туапсинський НПЗ. Після удару на території підприємства спалахнула пожежа. Це один із найбільших російських нафтопереробних заводів, який працює на експорт і залучений до забезпечення окупаційної армії. Раніше об'єкт уже зазнавав ударів 16 і 20 квітня.

Крим знову відчув нищівний удар

Для українців у Криму ці атаки мають значення не лише як удари по російських військових об'єктах. Останній рік там дедалі сильніше накопичувалося розчарування, бо на тлі розмов про Донбас і різні сценарії завершення війни півострів ніби залишали за дужками, і в багатьох з'являлося відчуття, що про них забули.

Оця "бавовна" якраз демонструє, що це все не так, що пам'ятаємо, що готуємося,
– сказав Лакійчук.

Тепер із Севастополя надходять зовсім інші сигнали. Люди пишуть, що нарешті знову відчули: Україна є, вона дотягується до півострова і не списала Крим із порядку денного, навіть якщо швидкого звільнення зараз ніхто не обіцяє.

Важливо! В ніч проти 28 квітня в Криму спалахнула база розміщення російських "Іскандерів". Місцеві жителі повідомляли про рух груп дронів через Джанкойський район у бік Білогірського району, а супутникові сервіси зафіксували осередок займання на території колишньої ракетної частини, де росіяни розміщують ці комплекси.

Для росіян це вже не просто тривожний фон, а нищівний удар по відчуттю безпеки, яке вони намагалися там зберігати. У Севастополі вже заговорили навіть про можливу комендантську годину, а сам факт таких розмов показує, що окупаційна влада дедалі більше думає не про показову "стабільність", а про те, як утримати контроль у місті, яке вважали глибоким тилом.

Губернатор Севастополя вже виступив з обговоренням, чи не варто в Севастополі оголосити комендантську годину. Оце добра думка,
– зауважив експерт.

Швидкого повернення Криму ці удари поки не обіцяють, але вони вже змінюють і настрій на півострові, і поведінку самих росіян. Для одних це нагадування, що Україна не відступилася від Криму, а для інших – сигнал, що спокій там закінчується.

Що відомо про головне завдання ЗСУ в окупованому Криму?

Із 2022 року Україна цілеспрямовано б'є по російських системах ППО та радіолокаційних станціях у Криму. За словами Дмитра Жмайла, саме ця робота поступово послаблює оборону півострова і відкриває нові можливості для подальших ударів по військових об'єктах окупантів.

Росіяни змушені стягувати основну ППО до району Керчі, щоб прикривати Кримський міст, тому інші ділянки півострова залишаються більш вразливими. Саме цим користується Україна, прокладаючи нові повітряні маршрути для ударів і застосовуючи надводні платформи як майданчики для запуску дронів. Так триває системна демілітаризація Криму.

Головне завдання України в Криму залишається незмінним з 2022 року – максимально порушити російську логістику. Йдеться і про Кримський міст, і про сухопутний коридор до півострова. Мета цих ударів – знекровити російські угруповання на південному напрямку та послабити їхні можливості тримати оборону.