Німеччина передає Україні енергетичну допомогу: що відомо про об'єкт на 84 мегавати

• Німеччина передасть Україні газову електростанцію потужністю, яка обслуговувала "Північний потік-1".
• Німецька партія "Альтернатива для Німеччини" розкритикувала передачу електростанції Україні, вважаючи це абсурдом і ударом по енергетичній безпеці Німеччини.

Німеччина допомагає Україні чи не найбільше з усіх партнерів у сфері енергетики. Так, країна передасть установку, яка раніше обслуговувала "Північний потік", але нині не використовується.

Що відомо про енергодопомогу від Німеччини?

Про те, яку електростанцію передуть Україні, пише Die Welt.

Дивіться також Коли надійдуть мільярди з ЄС: Зеленський озвучив очікування України

Німеччина передасть Україні газову електростанцію як гуманітарну допомогу. Потужність об'єкта – 84 мегавати.

В німецькій державній енергетичній компанії Sefe Securing Energy for Europe GmbH заявили, що об'єкт передадуть Україні на умовах самовивозу.

Відомо, що раніше установка обслуговувала "Північний потік-1". Після того як постачання російського газу через газопровід припинили, робота електростанції стала невигідною. Зокрема не вдалося знайти місцевого покупця. Тож, енергетична компанія власників вирішила передати об'єкт Україні.

Однак рішення схвалили не всі. Одна з основних партій держави – "Альтернатива для Німеччини" на чолі з лідеркою Алісою Вайдель розкритикували таку ініціативу.

Зауважте! Раніше саме ця партія вимагала скасувати санкції проти Росії та припинити допомогу Україні.

Ніколаус Крамер, представник партії теж висловився несхвально.

Ця електростанція мала служити енергетичній безпеці нашої землі. Це удар по обличчю для наших громадян,
– зазначив посадовець.

Він додав, що вважає передачу Україні установки "абсурдом".

Що відомо про енергодопомогу від Німеччини та підготовку до зими?

Під час міжнародної конференції Ukraine Energy Coordination Group (UECG) або "Енергетичного Рамштайну" німецькі партнери погодили надати Україні нову енергетичну допомогу. Про це пише Укрінформ.

Зокрема посол Німеччини в Україні Гайко Томс акцентував, що обсяг двосторонньої допомоги від його держави для української енергетики загалом становить 1,2 мільярда євро. Посадовець також анонсував нові постачання когенераційних установок та котелень.

Німеччина стоятиме пліч-о-пліч з Україною. Вже цієї весни ми поставимо десятки мобільних когенераційних установок та мобільних котелень, які наступної зими обслуговуватимуть понад 3 мільйони людей,
– пояснив Гайко Томс.

Водночас керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Адріан Прокіп каже, що нині в Україні немає швидких рішень для підготовки до наступної зими, пише DW. Йдеться про захист основних енергооб'єктів від балістичних ракет.

Теплоелектростанції, гідроелектростанції – їх захистити ніякими бетонними укриттями не можна. Уявіть собі, що треба закопати великий енергетичний об'єкт. Скільки потрібно грошей, скільки бетону, робочих рук? А тепер помножте це на тисячі об'єктів і на шість місяців. Це виходить навіть не дешевий фантастичний фільм,
– пояснив Прокіп.

Подібну думку висловив і Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова. Експерт переконаний, що навіть ті ж самі бетонні укриття ефективні проти дронів чи крилатих ракет, але не проти балістики.

Іншими словами, підготовка до зими та допомога від партнерів – важливі, але як можливість захисту. Якщо говорити про великі енергооб'єкти в Україні, то для їхнього збереження та функціонування під час обстрілів потрібні інші заходи.

Що ще відомо про підготовку України до зими?

Щоб підготуватися до наступного опалювального сезону, кожний із регіонів України має виконати окремий план стійкості. Термін завершення робіт – 1 вересня. В областях є окремі затверджені графіки на виконання певного виду робіт.

Мета – максимально підготуватися до зими, створити умови для забезпечення людей теплом, електроенергією в період загроз російських обстрілів.

Зокрема як повідомляв Олексій Кулеба, у роботах щодо захисту енергосфери деякі регіони рухаються більш швидко. Наприклад, Київщина, Черкащина, Харківщина. З меншими темпами виконують план Чернівецька, Полтавська та Херсонська області.