"Неможливість засідання" й незаконний арешт: коли держава порушує право людини на свободу

• КСУ визнав, що продовження тримання під вартою через неможливість судового засідання без конкретних обставин є незаконним.
• Стаття 615 КПК, що дозволяє утримання під вартою до двох місяців під час воєнного стану, суперечить Конституції через відсутність чітких критеріїв.

У деяких випадках тримання людини під вартою може бути незаконним. Так продовження строку тримання у випадку "неможливість судового розгляду" має конкретизуватися відповідно до обставин.

Чи законно тримати людину під вартою в разі неможливості проведення підготовчого судового засідання?

Якщо людину утримують під вартою понад два місяці через те, що за певних умов немає можливості провести підготовче провадження, то це може бути ознакою порушення її недоторканності й незаконного обмеження свободи. Про це говорили судді Конституційного суду під час нещодавньої лекції.

Дивіться також Бездіяльність – незаконна: суди штрафують керівників ТЦК за ігнорування рішень

Експерти визначили, що стаття 615 Кримінального процесуального кодексу України визначає особливі норми утримання під вартою під час воєнного стану. Частина 5 статті говорить, що коли провести підготовче засідання суду неможливо, то тримати людину під вартою можна до вирішення відповідного питання, але не довше, ніж два місяці.

Але така норма КПК насправді суперечить деяким вимогам Конституції.

Як наголосили судді, які провели лекцію, найбільше порушує законне право на свободу та особисту недоторканність саме норма про утримання під вартою як запобіжний захід. Якщо ж аналізувати частину 5 статті 615 КПК, то там не вказані можливі причини непроведення підготовчого судового засідання, або критеріїв, які б дозволяли обмежувати права людини.

Тоді, якщо людині продовжують такий запобіжний захід на понад два місяці, то фактичного законодавчого підґрунтя для цього немає й таке рішення суперечитиме закону.

Тому судді Конституційного суду проаналізували попереднє рішення й визначили, що неможливість проведення засідання варто конкретизувати безпосередньо в контексті обставин війни. Якщо ж саме за таких умов засідання мають відкласти, то тримання під вартою понад два місяці не має бути.

Судді обговорили конституційні гарантії тих, хто утримується під вартою: відео

Важливо! Конституція України гарантує, що будь-яке тримання під вартою має бути чітко обґрунтованим, обмеженим у часі та контролюватися судом. Аналогічні підходи закріплені в Європейській конвенції з прав людини. Обмеження свободи не має бути свавільним

Це практично означає, що навіть в умовах воєнного стану держава повинна забезпечити баланс між безпекою і правами людини. У таких випадках ключовим є питання, чи дійсно існують об’єктивні перешкоди, пов’язані з війною, і чи можна застосувати альтернативні запобіжні заходи. Інакше людина може цілком реально оскаржити своє утримання без належних правових підстав або з порушенням строків.

Який Кримінальний процесуальний кодекс зараз діє в Україні?

В Україні чинним є Кримінальний процесуальний кодекс, що ухвалений 13 квітня 2012 року. Саме він замінив старий КПК 1960 року і з того часу залишається основним документом, який регулює кримінальний процес.

Станом на 2026 рік кодекс діє в актуальній редакції з урахуванням усіх змін і доповнень, які регулярно вносяться.

Це на початку дії цього КПК народні депутати говорили про норми, які можуть обмежувати права громадян, зокрема через розширення повноважень правоохоронних органів. Мовиться, наприклад, про можливість втручання в особисте життя під час слідчих дій.