"Не за роки, а за місяці": американський генерал вражений тим, чого досягла Україна

• Американський генерал Бен Годжес вважає, що Україна поступово перехоплює стратегічну ініціативу у війні з Росією.
• Генерал наголосив на важливості знищення експортного потенціалу Росії у нафті та газі.

З початку року Силам оборони вдалося відвоювати територію на півдні, а також зупинити просування окупантів на сході. Окрім, того українські удари по Росії стали влучнішими та далекобійнішими.

В ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу американський генерал Бен Годжес вважає, що Україна поступово перехоплює стратегічну ініціативу у війні з Росією.

Дивіться також Путін кусатиме лікті: генерал Годжес назвав країну, напад на яку дорого обійдеться Росії

Як Годжес оцінив зусилля України у війні з Росією?

Те, чого Україна досягла за останні місяці, я підкреслю, що не за роки, а саме місяці – справді вражає. Очевидно, що стратегічна ініціатива поступово переходить на її бік, і я сподіваюся, що ця тенденція збережеться,
– наголосив відставний офіцер Армії США.

Генерал пояснив, це зовсім не означає, що Росія припинить атакувати українців. Однак загальна ситуація змінюється, і дедалі більше людей у світі розуміють: Росія не здатна перемогти Україну.

На думку Годжеса, шлях України до перемоги пролягає через знищення експортного потенціалу Росії у нафті і газі. Якщо Москва не зможе продавати свої енергоносії до Китаю, Туреччини, Індії та інших країн, їй буде значно складніше продовжувати війну.

За словами американського генерала, Європа потребує України більше, ніж Україна – Європу. Він вважає, що європейські країни мають більше вкладати коштів у розвиток українських далекобійних високоточних можливостей.

Водночас екскомандувач американських військ у Європі переконаний, що Україна має самостійно гарантувати свою безпеку. Вона має спиратися на сильну армію, систему мобілізації за зразком Фінляндії чи Ізраїлю, а також на розвинену оборонну промисловість, щоб менше залежати від інших країн.

Україна контратакує на фронті і нищить російські НПЗ

З початку року українським військовим вдалося звільнити від окупантів майже всю Дніпропетровщину, а також зупинити зірвати весняний наступ росіян.

За словами президента Володимира Зеленського, який посилається на дані української та британської розвідки, ситуація на фронті зараз найкраща для України за останні 10 місяців.

Українські підрозділи наприкінці зими та на початку весни провели успішні дії, зокрема на південному напрямку, що змусило російські сили перекидати ресурси між різними ділянками фронту.

Аналітики Інституту вивчення війни зазначають, що такі дії могли зірвати плани Росії щодо масштабного наступу у 2026 році

Окремо наголошується на зростанні ролі українських технологій, зокрема дронів.

Так, командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт "Мадяр" Бровді повідомив, що російська армія вже 5-ий місяць поспіль не може компенсувати свої втрати живої сили – щомісяця вона втрачає більше військових, ніж набирає.

За його даними, з грудня 2025 року по квітень 2026 року Росія поповнила армію приблизно понад 148 тисячами військових. Водночас втрати ворога лише від ударів українських дронів за цей період перевищили 156 тисяч осіб. Тобто баланс є негативним – втрати більші за поповнення.

Технологічні переваги України посилюються, а Росія стикається з дедалі більшими проблемами з живою силою, що може вплинути на її можливості у довгостроковій перспективі.

Президент Володимир Зеленський також заявив, що Україна вже завдає ударів по території Росії на відстань понад 1500 кілометрів і планує ще збільшувати дальність таких операцій. За його словами, кожен такий удар знижує можливості Росії вести війну.

Політолог Олег Саакян пояснює, що удари України по російській нафтовій інфраструктурі мають не лише економічний ефект, а й політичний та психологічний. Зокрема, атаки на Туапсе, за його словами, створили негативний фон для параду в Москві 9 травня: замість демонстрації сили вони підсилили у росіян відчуття тривоги й нестабільності та показали нездатність влади захистити власну територію.

На думку Саакяна, це формує внутрішню напругу в російській системі влади, яка може посилювати недовіру до керівництва та загальну нестабільність усередині країни.