Не "хто крайній" і "купляйте": як правильно українською говорити про торгівлю

• 24 канал у рубриці "Антисуржик" розповідає, як правильно говорити українською на різні теми.
• Цього разу – на тему торгівлі. Тут, зокрема, про правильне вживання термінів "ярмарок" чи"ярмарка", "купувати" чи "купляти" тощо.

Суржик вже встиг проникнути у всі сфери нашого життя. При цьому може суттєво псувати мовлення та "викривлювати" розповідь мовців.

Тож 24 канал у межах освітньої рубрики "Антисуржик. Говори українською правильно" допомагає виявляти і "знешкоджувати" суржик. Цього разу підкажемо, де він "заховався" у темі торгівлі.

Дивіться також Не "тиква" і "свєкла": як правильно називати овочі українською

Коли День торгівлі?

9 травня цьогоріч відзначають Всесвітній день справедливої торгівлі. Цей день припадає щороку на другу суботу травня. Його започаткували, зокрема, з метою підтримки малих виробників.

Цей день також нагадує про виклики та труднощі, з якими постійно стикаються підприємці та виробники продукції. Вони змушені адаптуватися до нових умов та створювати нові моделі взаємодії із покупцями.

Зауважимо при цьому, що День працівників торгівлі у нашій державі щороку відзначають в останню неділю липня.

Дивіться також Не "притормозіть на остановці": як правильно українською говорити про транспорт

Як українською розповісти про торгівлю?

У сто двадцять другій добірці підкажемо, які слова на тему торгівлі ви можете вживати неправильно. Також допоможемо їх виправити.

• Магазин відкритий – магазин відчинений;
• закритий – зачинений;
• відчинять з обіду – відчинять після обіду;
• у продажі – у продажу;

Відомий український мовознавець Олександр Пономарів писав, що слово "продаж" не має множини. Тому правильно казати так: директор із продажу, а не "директор із продажів".

• Купля-продажа – купівля-продаж;

• заказати – замовити;

Цікаво! В українській мові є слово "заказати", але не на позначення замовлення. Основне його значення таке: не дозволяти робити що-небудь; забороняти.

• Продавщиця – продавчиня;
• очередь – черга;
• хто крайній – хто останній;

Редакторка Ольга Мороз пише: спитати "хто крайній у черзі?" – неправильно. Треба спитати "хто останній у черзі?". Так:

• останній – той, що закінчує ряд предметів, явищ, дій;

• крайній – той, що скраю.

За її словами, "крайній" замість "останній" найчастіше вживають у війську, бо уникають слова "останній" через забобони.

Дивіться також Не чіпси, газіровка, амерікано, латте: як грамотно розповісти про свій перекус українською

Ярмарка чи ярмарок?

У Словнику української мови є слово "ярмарок" – це торг, який влаштовують регулярно, в певну пору року і в певному місці для продажу й купівлі товарів. Воно має німецьке походження.

Натомість слово "ярмарка" є в російській мові. Тому варто віддавати перевагу нашому "ярмарку".

Ярмарка чи ярмарок: як правильно – відео

Купувати чи купляти?

• Купляти – купувати;

Зауважимо, що доволі поширеною помилкою є вживання слова "купляти". Правильно казати "купувати".

• розщитатися – розрахуватися;
• виручка – виторг;
• купити в розсрочку – купити на виплат;
• оптом – гуртом;
• оптовий магазин – гуртівня;
• наложенный платеж – післяплата;
• в розницю – уроздріб;

Ресурс Mova.in.ua зазначає, що слова "оптом" і "в розницю" – росіянізми. Тому їх вживати не варто.

До слова 24 Канал розповідав, як українською правильно розповідати про гроші.

Личить чи пасує?

• Вам йде – вам пасує чи личить;

Професор Пономарів зазначав, що в нашій мові є і "личить", і "пасує". При цьому уточнив:

• пасувати – бути прийнятним, годитися, відповідати;

• личити має два значення: перше – те саме, що й у слова пасувати; друге – відповідати встановленим правилам, звичаям.

"Личить" чи "пасує"? Фото Magnific

• по розміру – за розміром;
• мєлоч – дрібні гроші;
• скільки стОїть – скільки коштує;
• звєсити – зважити;
• на вєсах – на вагах;
• грам – грамів;
• три кілограма – три кілограми;

Зверніть увагу! При числівниках два (дві), три, чотири у називному та знахідному відмінках вживаються іменники у формі називного відмінка множини.

Кульок, пакет чи сумка-кравчучка?

• Кульок – пакет;

Слово "кульок" також є цікавим в українській мові. Його можна знайти у словниках, але мовознавці не радять його вживати на позначення тари. Причина – запозичення із російської мови. Можна натомість казати так:

• пакет;
• торба;
• пакетик;
• торбинка;
• мішок;
• мішечок.

Мовознавці при цьому кажуть, що розмежування значень понять "пакет" як паперовий мішок та "кульок" є штучним.

Цікаво В Академічному тлумачному словнику є слово "кульок" як синонім до "кулик".

• Сумка-кравчучка – сумка-візок;

Досі в Україні можна побачити, як літні люди ходять на ринок із сумками-візками. У народі їх називають "кравчучками".

Кравчу́чка – поширена в Україні розмовна назва візка для ручного перевезення вантажів, зробленого у вигляді L-подібної металевої рами з двома колесами.

Ці сумки стали творінням авіатора Олексія Сергеєва. Сумка була дуже популярною у 1990-х роках. Візок назвали на честь першого президента України, за правління якого українці жили скрутно. Це слово стало чи не головним неологізмом незалежної України, пише "Локальна історія".

Сумка-візок ("кравчучка") Фото: Prom

Дивіться також Не кажіть "капучіно" й "еспрессо": як українською правильно називати напої

Як правильно українською говорити про транспорт?

Мовні покручі можна почути і на тему транспорту. Зокрема, не варто казати так:

• остановка – зупинка;
• общественний транспорт – громадський транспорт тощо.

А от слово "шофер" може здатися суржиковим. Однак це не так. Слова "водій" і "шофЕр" – рівнозначні. Але "водій" має давнє походження й ширше значення в сучасній українській мові.