Не просто рух техніки: що готує Білорусь на кордоні та яка стратегія Лукашенка

• Президент Зеленський заявив про активізацію підготовки артилерійських позицій Білоруссю поблизу українського кордону, що може бути загрозою або блефом.
• Білорусь, перебуваючи під тиском Росії, може використовуватися як інструмент для створення напруги та відволікання українських сил, хоча наразі основні дії обмежуються інфраструктурними та організаційними кроками.

Президент Володимир Зеленський заявив про нову потенційну загрозу з півночі: за його словами, Білорусь активізувала підготовку артилерійських позицій поблизу українського кордону.

Блеф це чи загроза стає все більш реальною, яка роль Росії в цих діях і чи здатний Олександр Лукашенко піти далі, розібрали військові та політичні аналітики для 24 Каналу.

Цікаво Сам проговорився: білоруський опозиціонер назвав великий страх Лукашенка через війну

Хто загнав Лукашенка у глухий кут?

Заступник керівника Перехідного кабінету Білорусі, опозиціонер Павло Латушко повідомив, що Олександр Лукашенко сьогодні перебуває в глибокій геополітичній залежності й фактично позбавлений можливості діяти самостійно.

Режим Лукашенка тримається на зовнішніх гравцях, кожен із яких висуває власні вимоги: Росія тисне й вимагає більшої участі у війні або поступок суверенітетом, США очікують виконання конкретних умов, зокрема звільнення політв'язнів, а Китай керується виключно прагматичними інтересами та не прив'язується до персоналій.

Латушко наголосив, що Лукашенко давно перестав бути повноцінним союзником для когось і радше виконує роль зручного інструмента, ширми, за якою інші реалізують свої інтереси. Лукашенко боїться й Кремля, але не може відкрито відмовити, адже це поставить під загрозу його владу. Також він ігнорує вимоги Вашингтона щодо звільнення політв'язнів і фактично вводить американську сторону в оману вже понад рік.

Окремо Латушко підкреслив, що для Китаю Лукашенко не є незамінною фігурою, Пекін працюватиме з будь-якою владою, яка гарантує його економічні інтереси. Європа ж не розглядає Лукашенка як партнера через відмову припинити репресії та проводити внутрішні реформи.

Тому він перебуває у складній позиції,
– сказав Латушко.

Навіть регулярні контакти з Москвою не дають йому розуміння подальших кроків Кремля, що свідчить про небажання Росії ділитися з ним реальними планами.

Що відбувається у Білорусі: дивитись відео

З чим пов'язана активність на кордоні з Білоруссю?

За даними розвідки, у прикордонних районах Білорусі фіксується активна розбудова дорожньої інфраструктури в напрямку України, а також облаштування артилерійських позицій. Про це повідомив Володимир Зеленський, зазначивши, що Росія може знову спробувати втягнути Білорусь у війну.

Тема можливого нападу Білорусі на Україну знову активізувалася в інформаційному просторі, і, як вважає військовий оглядач Василь Пехньо, це зовсім не випадково сталося саме в цей момент.

Раніше самопроголошений президент Білорусі заявляв про підготовку до війни та про те, що білоруська армія має бути готовою до будь-яких викликів. Такі заяви пролунали не просто так і мають свій контекст.

Зауважимо, що Олександр Лукашенко 17 квітня підписав указ про призов офіцерів запасу на військову службу. Документ передбачає у 2026 році призов до Збройних сил та органів прикордонної служби громадян Білорусі чоловічої статі до 27 років з офіцерів запасу, які не проходили строкову службу чи службу в резерві та не мають права на відстрочку.

Як вважає військовий оглядач, подібна агресивна риторика Лукашенка є чітким сигналом того, що в Росії виникають певні проблеми на фронті. У таких ситуаціях російська сторона традиційно починає розігрувати карту Білорусі та застосовує різні гібридні інструменти впливу.

Пехньо звернув увагу, що Росія не полишає намірів захопити всю територію Донецької області найближчим часом. Саме тому, за його словами, їм критично важливо, аби Сили оборони України були змушені перекидати частину підрозділів на інші напрямки та розпорошувати свої ресурси.

Російська стратегія може полягати в тому, щоб змусити Україну, умовно, перекинути один батальйон безпілотних систем на напрямок Білорусі або направити роту механізованої бригади під Волинь. Після цього можливі локальні інциденти або прориви диверсійно-розвідувальних груп на кордоні. Росіяни, як зазначив Пехньо, розраховують, що в Україні це викличе панічну реакцію, і саме на це спрямовані такі гібридні стратегії.

Пехньо зауважив, що такий призов резервістів у Білорусі проводиться щороку з 2022 року і сам по собі не є новим фактором ескалації чи прямої загрози.

Та все ж не варто повністю відкидати загрози з боку Білорусі. Але важливо не піддаватися паніці, а спокійно діяти, зважено оцінювати інформацію та можливі сценарії розвитку ситуації.

Що задумав Лукашенко: дивитись відео

Наскільки серйозна загроза з боку Білорусі натепер?

Як вважає військовий оглядач Денис Попович, загроза з боку Білорусі може існувати, однак наразі вона радше пов'язана з демонстративними підготовчими діями та інформаційним тиском, ніж із реальною підготовкою до наступу.

Як повідомив керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко, Білорусь, імовірно, отримала від Росії завдання створювати додаткову напругу вздовж українського кордону, щоб утримувати українські сили в напрузі напередодні можливих нових наступальних дій РФ на сході та півдні.

Якщо Білорусь справді почне концентрувати війська на певному напрямку, це одразу стане безпосередньою загрозою, на яку Україні доведеться реагувати. У такому разі виникне необхідність перекидання сил для стримування потенційного удару.

Саме на подібну реакцію і можуть розраховувати в Кремлі та в оточенні самопроголошеного президента Білорусі, адже мета таких дій – змусити Україну відволікати частину ресурсів на північному напрямку на тлі бойових дій на сході.

Росія може намагатися використовувати білоруський напрямок як інструмент тиску, щоб створювати напруження і змушувати українське командування розпорошувати увагу та сили. При цьому Попович підкреслює, що наразі основні ознаки, які фіксуються, це не бойова підготовка у повному сенсі, а радше інфраструктурні та організаційні кроки: будівництво доріг у прикордонних районах, облаштування позицій для артилерії та регулярні заяви про військову готовність.

Якщо уявити, що вони щось будуть планувати, то вони будуть планувати війну механізовано – стягувати війська, формувати ударні угруповання для того, щоб просуватися через кордон, і так далі, ми це побачимо,
– зауважив Попович.

Наразі таких ознак не спостерігається. Є лише окремі заяви, сигнали та демонстративні кроки з боку білоруського керівництва, які варто розглядати як елемент інформаційного тиску і спробу впливати на ситуацію, а не як початок безпосередньої підготовки до вторгнення.

У чому небезпека білоруської активності: дивитись

Останні заяви Лукашенка щодо України: що відомо

• Олександр Лукашенко просуває ідею переговорів між Україною та Росією та заявляє про необхідність "якнайшвидшого завершення війни". Втім така риторика не супроводжується жодною зміною політики Мінська, який і надалі залишається союзником Росії та не відмовляється від її підтримки у війні проти України.
• Лукашенко заявив, що розміщений на території країни ракетний комплекс "Орешник" призначений для "захисту Білорусі" і пригрозив, що у разі загрози країна нібито має можливості завдати ударів на відстань до кількох сотень кілометрів. Він не планує застосовувати цю зброю по Києву, Варшаві чи Вільнюсу, однак одночасно попередив Україну, Польщу, Литву та Латвію "не лізти" в Білорусь і закликав "вирішувати питання по-людськи".
• Заступник керівника Перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко повідомив, що Лукашенко посилює риторику війни, критикує вище військове керівництво та проводить інспекції армії в обхід командування, щоб перевірити лояльність силових структур і підготувати суспільство до можливого втягнення Білорусі у війну. Паралельно в Білорусі просуваються зміни в законодавстві, які фактично розширюють трактування "загрози" та можуть дозволяти превентивні удари по сусідніх державах під приводом самооборони, що створює небезпечні правові передумови для ескалації.