Не лише "водяна лілія": маємо своє чудове слово українською

• Українська назва водяної лілії – латаття, походить від праслов’янського кореня "лата".
• Латаття має символічне значення в українській культурі, асоціюючись з чистотою, невинністю та захистом від злих сил.

Знати свої назви квітів і рослин дуже важливо, бо вони зберігають у собі пам’ять і досвід нашого народу. У кожній назві є частинка історії, легенди чи символу, що допомагає зрозуміти, як люди колись бачили світ і природу.

Як ще українською називають квітку водяної лілії, розповідаємо з посиланням на "Горох".

Дивіться також "З гуски вода": вчителька назвала антоніми до поширених фразеологізмів перед НМТ

Як українською назвати водяну лілію?

Ця водяна квітка – окраса багатьох озер та ставків, навіть невеликих штучних водойм та фонтанів. І ви, певно, бачили ці квіти-зорі білого, жовтого чи рожевого кольорів.

Цікаво, що магазини, які продають саджанці, називають їх латинською назвою, хоча є дуже красиве українське слово.

Українською квітку водяної лілії називають – латаття. Словник української мови (СУМ-20) тлумачить: латаття – водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками.

Слово "латаття" походить від праслов’янського кореня "лата" зі значенням "лист, покрив" чи – "латка", адже великі круглі листки рослини ніби вкривають плесо водойми листками-латками. Очевидно, "лата́тий " означає "листатий" – "з великим і широким листям".

А латинська назва рослини – Nymphaéa. Тобто часто у каталогах магазинів рослин чи квіткових крамницях ви зустрінете квітку як – німфею.

Як виглядає латаття: дивіться відео

Але є ще й інші назви, які можна зустріти в літературі та усній народній творчості:

• лілея/лілія,
• лопаття,
• купава,
• купавка,
• одолінь-трава,
• русалчина квітка / русалчин цвіт,
• лебедина квітка,
• водяний лопух,
• збаночки,
• листоплуг,
• ломич,
• лопатник,
• умич білий.

Такі назви ми можемо зустріти в літературі та фольклорі:

• Лишалось обійти невелике озерце, плесо якого поблискувало між осокою та лататтям. (Борис Антоненко-Давидович).

До речі, символ Єгипту квітка лотос теж з роду латаття – Nymphaea lotus.

Що символізує квітка латаття?

Слов'яни наділяли "одолінь-траву" чарівною силою, здатною захистити від злих сил, недуг, потвор і розбійників, що підстерігали подорожанина на путі. Тому корінь рослини носили як талісман на шиї чи зашивали в одяг.

Латаття люди здавна називали «русалчиною квіткою». Біла ніжна пелюстка, а під нею — кореневище, плямисте, мов хвіст риби чи змії. Народна фантазія перетворила його на русалку — красуню з хвостом, що сяє у воді. А ще казали: квітка ховається на ніч під воду, наче сама русалка, що зникає у глибині.

Вірили, що русалки охороняють латаття й карають тих, хто зриває його без дозволу. В "Травневій ночі" Миколи Гоголя з'являлися русалки з вінками з латаття на голові.

У народній традиції латаття – символ чистоти, дівочої невинності та вірності. За легендами, квітка виростала на місці загибелі дівчат, які обирали смерть у воді замість ганьби чи неволі. Тому латаття стало образом жертовності й незламності.

Сюжет русалок та водойми з лататтям є на багатьох картинах відомих художників: Франческо Лояконо "Лотоси", Клод Моне цикл картин "Німфеї", Альберт Едельфейт "Водяні лілії", Юлій Клевер "Кувшинка" та інші.

Латаття на картинах відомих художників

В Україні поширені два види: латаття біле (Nymphaea alba) та латаття сніжно-біле (Nymphaea candida), які мають лікарські властивості.

Цікаво! Художник-імпресіоніст Клод Моне намалював цілий цикл з 250 картин "Водяні лілії" або "Німфеї". Картини зображують квітник та водойму садиби Моне в Живерні.

Тому, маючи власну назву, яка є літературною і науковою – латаття, використовуйте її. Це слово несе в собі і природну красу, і народну пам’ять та уявлення.