Не лише про бідність: що таке "злидні" та чому наші предки особливо їх боялись

• Слово "злидні" має як соціальне значення, так і міфологічне, де воно означає персоніфіковані істоти, що приносять нестатки.
• В українському фольклорі злидні описуються як дрібні істоти, які оселяються в хаті, викликаючи бідність та нещастя.

Деякі слова важливо знати не лише через теперішнє значення, а й тому, що це цілий світ народних уявлень. Коли ми розуміємо справжній зміст слова, ми краще відчуваємо мову й культуру.

Що означає слово та хто такі "злидні", розповідаємо з посиланням на "Горох".

Дивіться також "Підводити" чи "підбивати" підсумки: як правильно сказати і до чого тут олівець

Що називають українці словом "злидні"?

Хтось це слово чув і знає, а хтось – чув, читав, зустрічав, але не знав значення слова "злидні". Його часто вживаємо як синонім до бідності чи нестатків. Але за ним стоїть не лише соціальне значення, а й цілий пласт народних вірувань та міфів.

Словники, зокрема СУМ-20, тлумачать: "злидні" – велика нужда, бідність, нестатки.

Етимологи пояснюють, що "злидні" походять від кореня злий ("поганий, недобрий") + суфікс -дн(і), який утворює збірні назви. Тобто буквально – "злі речі, злі сили".

Злиднів боялися більше ніж просто бідності, оскільки з бідності можна вибратися працею і стараннями, а персоніфікованих злиднів позбутися майже неможливо.

А от "злиднем" чи "злидарем" називали не лише бідняка, а й людиною з негідною поведінкою – злодії чи пияки.

Однак у фольклорі "злидні" – це не просто стан людини, а персоніфіковані істоти, що "оселяються" в хаті й висмоктують достаток. У народних казках злидні уявлялися як дрібні істоти, що живуть у хаті й "з’їдають" усе добро.

Хто такі "злидні": дивіться відео

Ці вислови можна знайти у Фразеологічному словнику української мови та збірках народних прислів’їв, зокрема у виданнях Івана Франка й Михайла Номиса.

• "Злидні не сплять – тільки й ждуть, щоб у хату залізти." → про те, що бідність приходить непомітно, якщо не дбати про господарство.
• "Злидні, як воші: коли заведуться – важко вивести." → образне порівняння, яке показує, як важко позбутися нестатків.
• "Злидні з хати не йдуть, поки не виженеш працею." → нагадування, що лише праця й розум можуть подолати нужду.
• "Злидні не питають, чи свято – їм аби в хату." → про те, що бідність не вибирає часу й не має жалю.
• "Злидні – не гості: прийдуть і залишаться." → підкреслює, що нужда затримується надовго, якщо її не подолати.
• "До багатого ідуть гривні, а до бідного – злидні." → про те, що бідному важко розбагатіти.
• "Просились злидні на три дні, та чорт їх довіку викишкає" чи Просилися злидні на три дні, а вигнати – годі".→ про те, що бідності важко позбутися.
• "Злидні – це коли й у печі не печеться." → про те, що при нужді зготувати з нічого.

І чи не найважчим прокльоном чи лайкою був вислів "Щоб тебе злидні побили / замучили / зачепили!", як "побажання" втратити усе.

Українці навіть зняли цікавий мультфільм про злидні, у якому розповідається, що, як і до чого про цих духів.

"Злидні": дивіться відео

Як описує злидні "міфологія"?

В уявленні людей бідність, крайня нужда, з якої важко вибратися – і як наслідок, хвороби і голод, набули – персоніфікованого уявлення про істот-духів. Їх опис різниться у казках та міфах: дідки в лахмітті, стара жінка в лахмітті без язика очей і вух, маленькі зморщені істоти (без певного віку і чіткої зовнішності) з невгамовним характером і здатністю міняти долю людини у якої вони поселилися. Злидні зумисно шкодили господарю оселі – спричинити пожежу, мор худоби, втрату грошей і тому подібне. Навіть якщо людині судилося бути заможним – злидні могли зробити з нього бідняка – злидаря. Злидні забирали не лише гроші, а спокій, сон і поступово виснажували людину.

За однією з версій, злидні це служки іншої богині – Лихо, і живуть вони у закинутих будівлях, зокрема старих млинах чи коморах, тому їх оминали і в жодному разі не ночували, навіть за лихої погоди, щоб не підчепити злидні.

У деяких легендах злидні сидять у мішку й чекають, поки їх випустять – тоді вони починають шкодити господарю. Казали: якщо пустити їх у дім, вони довго не йдуть, доки не "передаси" комусь іншому.

Описували, що злидні поселяються у темних кутках хати чи під піччю, у запічку, тому господині так ретельно прибирали оселю не залишаючи сміття у кутках – вимітали злидні.

Трохи про "злидні": дивіться відео

В українців було особливе ставлення до бідняків та жебраків, їх і ніби жаліли, але тісно спілкуватися боялися, щоб не "заразитися", не взяти на себе їхні злидні.

А щоб позбутися злиднів треба було їх подарувати чи передати – заманити у діжку та її виставити на дорогу. І хто відкриє її, той забере злидні на себе.

Тому слово "злидні" – це не лише про матеріальну бідність. Воно зберігає давнє уявлення про невидимих істот, що приносять нестатки й горе. Знати походження таких слів важливо, бо вони відкривають нам двері до світу народної міфології та показують, як мова поєднує реальність із фантазією.

Яке значення слова "набуток"?

Сьогодні слово "злидні" можна вважати архаїзмом, який не часто почуєш. А ще один архаїзм, який відродила співачка FIЇNKA (Ірина Вихованець) – набуток.

Його все частіше можна почути в медійному просторі, і завдяки тому, що воно промайнуло у пісні "Культура".

А слово "набуток" означає – що набувають працею, або майно, здобуте законним шляхом.