Не лише "маргаритка": як ще красиво назвати українською цю квітку

У різних мовах назви рослин відомі і за характерними зовнішніми ознаками, і за ботанічними найменуваннями. Подекуди відомі обидві, а часто – лише одна, хоча інша може бути ціккавіша.

Як ще українською називати квітку "маргаритку", розповідаємо з посиланням на ресурс "Горох".

Дивіться також Забудьте про "жару": як назвати по-іншому гарячу погоду на вулиці влітку

Як називати українською квітку "маргаритку"?

Є квіти гучні, добре відомі квіти, які найчастіше хочуть у букети – троянди, півонії, орхідеї. А є маргаритка – маленька, скромна, але з напрочуд цікавою історією. І навіть її назва приховує більше, ніж здається.

Слово "маргаритка" прийшло до нас через європейські мови й має дуже красиве коріння. Воно походить від грецького margarites – "перлина". І це не випадково: маленькі білі пелюстки в кілька рядів з жовтою серединкою справді нагадували людям розсипані по траві перлини. Хоча сьогодні вони – білі, рожеві, червоні чи двоколірні, а квітка деяких сортів нагадує більше помпон ніж ромашку.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Стокротка садова / Facebook

Латинська назва маргаритки – Bellis perennis. Тут теж захована цікавинка:

• Bellis означає "гарна", "вродлива";
• perennis – "вічна", "багаторічна".

Тобто буквально – "вічно прекрасна".

Ми звикли до слова "маргаритка", але в українській мові цю квітку називали ще й по-іншому: стокротка, білоквітка, роменець, а подекуди навіть "вічнець". Найпоширеніша народна назва саме – стокротка.

Слово стокротка походить з польського stokrotka, утвореного від stokroć ("сто разів", "сто крат"). І справді назва дуже промовиста: ніби "сто крат" квітне, бо квіти справді можуть цвісти довго й рясно або від кількості пелюсток – стократну кількість пелюсток.

У словниках ви знайдете обидві назви – і маргаритка, і стокротка. Дві назви фігурують і назвах розсади чи насіння. Втім мовознавці наголошують, що стокротка більше і ближче українській мові, було поширеніше раніше, тому його можна вважати питомішим.

Є й ще одна цікава деталь: маргаритка належить до родини айстрових – тобто вона родичка соняшника й ромашки. Хоча зовні здається зовсім тендітною, ця квітка дуже витривала: легко переносить прохолоду й може квітнути майже до морозів.

І це дуже пасує її символіці. У європейській традиції квітка символізує: чистоту, щирість, невинність, вірність у коханні, новий початок.

От так маленька маргаритка виявляється не просто "квіточкою з клумби", а справжньою мовною мандрівницею – від грецьких "перлин" до українських стокроток. І, мабуть, саме тому люди люблять її вже сотні років: у ній немає пишності, зате є щось дуже тепле й живе.

І це не єдиний випадок, коли ми знаємо і послуговуємося двома назвами рослини; ірис – півники, гладіолус – косарик, волошка – блават та інші.

Ці квіти мають українські назви / Рідна мова

Немає нічого страшного у використанні двох назв, як є у наших словниках, але уникайте росіянізмів, які ми знаємо через тривале нав'язування. Про характерні помилки-росіянізми у назвах квітів ми писали раніше.