Не кажіть "піхта": це вічнозелене дерево має свою українську назву

• Українське слово для "піхта" – це "ялиця", що є автентичною назвою на відміну від запозиченого слова "піхта".
• Ялиця символізує довголіття й силу в народній культурі, а її гілки використовуються для оберегів.

Пам'ятайте, українська мова має і свої назви рослин, комах і тварин. Деколи вони збігаються з латинськими науковими, деколи спільні для багатьох мов, але у більшості – власні, але ми про них не завжди знаємо.

Як українською називається "піхта", розповідаємо з посиланням на ресурс "Горох".

Дивіться також Крокус чи шафран: цвітінням яких квітів радують Карпати навесні

Як називати "піхту" українською?

Якщо ви хоч раз були у Карпатах чи в котромусь з ботанічних садів країни, то ви точно бачили це дерево – високе вічнозелене дерево родини соснових з густою пірамідальною кроною, м'якою плескатою хвоєю і великими шишками.

А з його назвою все цікавіше. Ви могли почути чи побачити на таблиці напис – "піхта". Слово "піхта" – запозичення з німецької (Fichte), яке через польську (pichta) потрапило в українську лексику. Але це не зовсім українська назва і вона допустима як синонім.

А українці мають свою – ялиця. Ялиця – споріднене з праслов’янським коренем jьlъ – гострий, як і "ялина". Саме "ялиця" ви зустрінете у наукових, освітніх і офіційних текстах, зокрема в рекламі саджанців.

Словник української мови у 20 томах (СУМ-20) пояснює, що піхта – те саме, що ялиця.

У європейських мовах назви цього дерева часто походять від латинського abies (італійською abete, французька sapin), але українська зберегла власну форму — ялиця.

В Карпатах росте вид – ялиця біла, яка має м’яку хвою й дає цінну деревину. А головна ознака – плоска хвоя (20 – 30 міліметрів), тупа, з двома білими смугами зі споду.

Паросток ялиці / Вікіпедія

Але тут ви можете не почути слова ялиця, бо в цьому регіоні побутує інша назва – смерека, а на Лемківщині навіть – єліче. А ще словники наводять, як синонім, назву – щогла чи ялиця щоглова, оскільки використовували для будівництва кораблів.

Українці мають відому пісню "Смерека":

"На краю села хатина,
Загляда в вікно смерека,
В тій хатині є дівчина,
Та до неї так далеко!"

У народній культурі ялиця символізувала довголіття й силу, її гілки використовували для оберегів.

Це дерево має чимало видів, які різняться розміром, кольором та довжиною хвої, шишками та використовується як декоративне для озеленення парків. Виразні шишки-свічки з різним забарвленням – від зеленого, до лілового, червонуватого, золотистого, пурпурового, синюватого приваблюють садівників. Популярністю користується Ялиця корейська, з великими фіолетовими свічкоподібними шишками.

Ялиця корейська: дивіться відео

Слово піхта існує, але є запозиченням і в словниках подається лише як синонім. Використання питомої назви – ялиця чи смерека, підкреслює автентичність української мови й культурної традиції.