Не кажіть "мельніца": ця споруда українською називається по-іншому

• Українське слово "млин" має праслов'янське коріння і використовується замість російського "мельница".
• Млини символізували достаток та працьовитість, і зараз є частиною української культурної спадщини.

Українська мова демонструє, що навіть маючи спільне праслов'янське коріння, творить і зберігає свої слова. Крім того їх значно більше, ніж у російській мові, кальками слів з якої ще користуються.

Як назвати "мельніцу" українською, розповідаємо з посиланням на "Горох".

Дивіться також Не всі розуміють: що таке "набуток", популяризацією якого пишається FIЇNKA

Як українською називати "мельніцу"?

Часто ми чуємо російське слово "мельніца" й автоматично переносимо його в українську мову. Але в нашій традиції існує власне, автентичне слово, зафіксоване у словниках – "млин".

Слово "млин" походить від праслов’янського mlinъ, що пов’язане з дієсловом "молоти". Тобто "млин" – це буквально "те, що перемелює". хоча наводять і латинську версію походження: має латинське походження: від molīna, утвореного від дієслова molo ("мелю"). У багатьох слов’янських мовах збереглися подібні форми: польське – młyn, чеське – mlýn.

Великий тлумачний словник сучасної української мови наводить слово "млин" – споруда або пристрій для розмелювання зерна на борошно за допомогою вітряної, водяної, парової та іншої енергії.

А от ремісника, що займається млинарством (власника чи майстра), в українській мові називають – ме́льник, міро́шник, або млина́р. Це була дуже шанована професія, і не випадково найпоширенішим прізвищем в Україні є Мельник, яка утворилася від роду занять. І ще низка дуже схожих – Мельничук, Мельниченко, Мельників, Мірошник, Мірошниченко, Петелько, Митель та інші. І звісно збереглися назви населених пунктів, які займалися млинарством. – Млини, Млинки, Млинів.

Тому не варто називати цю споруду – "мельніца", бо є своє, що збереглося в назвах та фольклорі.

Які існували млини?

Перші млини на території України фіксують у ХІІІ столітті, але поширення набули у ХVІ столітті. Якщо розділити млини за принципом дії, то спочатку з'явилися водяні млини, а згодом – вітряки. Згодом їх обладнали паровими та електричними моторами.

Як працював вітряк: дивіться відео

Вітряки стали частиною краєвидів не лише Нідерландів, а й України: Волині, Полтавщини, Слобожанщини, Наддніпрянщини та півдня України ХІХ століття, яких було дуже багато. Це можна простежити і за художніми творами того часу та описами української ночі – спів солов'я та скрип млина.

Сьогодні, закинуті уже вітряки, можна ще де-не-де побачити. А найчисельнішу в Україні колекцію традиційних вітряних млинів – 15 одиниць має Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". У ньому представлені вітряки з Київщини, Черкащини, Полтавщини, Сумщини, Харківщини та Буковини.

Втім, цей принцип – використання енергії вітру, спрямували для вітрової енергетики. І тепер вітрові електростанції стають частиною краєвиду в різних куточках України і їх теж називають вітряками.

10 травня навіть визначено День вітряка (Міжнародний день вітряка). Особливо в Нідерландах, для вшанування історичних вітряних млинів та сучасної вітроенергетики як джерела чистої енергії.

Що символізував млин для українців?

Від давніх часів млин був не лише місцем, де мололи зерно, а й символом достатку, праці та навіть магічних уявлень. Млин для українців був своєрідним світським центром, на рівні з ярмарком та церквою, де можна було попліткувати, обмінятися новинами, укласти угоду, щось обміняти чи продати.

У народних піснях млин часто виступає місцем зустрічей, побачень і символом життєвого кола.

"Ой піду я до Млина до дірявого
Чи не найду Василя Кучерявого.
Ой піду я до Млина до дрантивого
Чи не найду Василя Чорнобривого."

А покинутий млин – завжди місце де поселялася нечиста сила, наприклад, дрібні духи-шкідники – злидні. Пригадайте мультфільм "Козаки" з містичним сюжетом саме у млині, в якому облаштували корчму.

Чимало прикмет, прислів'їв та приказок пов'язаних з млином:

• "Не той млин меле, що воду має, а той, що камінь має".
• "Як млин без води, так і людина без праці" – нагадування про важливість роботи.
• "На чужому млині й борошно не своє" – про залежність від чужих ресурсів.
• "Млин меле – і життя йде" – символ безперервного руху часу.
• "Хто має млин, той має й хліб" – про достаток і господарність.
• "Млин без зерна не меле" – про те, що без основи нічого не працює.

Млини відіграли важливу роль у житті людей, тому існує навіть галузь науки – млинологія, яка вивчає історію млинів, її механізмів, будову, принцип дії і тому подібне. А у 2009 році засновано Українську млинологічну асоціацію, діяльність якої спрямовано на виявлення, оприлюднення, дослідження та відновлення пам'яток млинарства в Україні. Вони заснували власне наукове видання "Український млинологічний журнал" та сайт – "Млини України".

Тому, якщо ви побачите цю споруду, то називайте її українською правильно – млин. Це слово несе в собі не лише точне значення, а й культурну пам’ять нашого народу.