Назву цієї породи собак майже неможливо вимовити: чи можуть шолоїцквінтлі зцілювати людей

• Шолоїцквінтлі є національним символом Мексики з історією понад п'ять тисяч років.
• Порода буває трьох розмірів і має варіації з шерстю та без неї, потребує спеціального догляду за шкірою та ретельної соціалізації.

Шолоїцквінтлі, або мексиканський безшерстий собака, – рідкісна давня порода родом із Мексики, відома своєю екзотичною зовнішністю та відданим характером. У повсякденному житті таких собак часто просто називають шоло.

Цих чотирилапих шанували ще в давніх цивілізаціях, приписуючи їм здатність лікувати хвороби. В особливостях такої унікальної породи собак розібрався 24 Канал.

Актуально Тягає їжу з-під носа в бенгальського тигра: у зоопарку Мехіко викрили рудого крадія

Як шоло прирівнювали до божества?

Шолоїцквінтлі вважаються справжнім національним символом Мексики, а їхня історія налічує щонайменше п'ять тисяч років.

За інформацією American Kennel Club, про цих незвичних безшерстих собак згадували ще Христофор Колумб та інші європейські мандрівники у своїх записах. До того ж, археологи знаходили останки та зображення цієї породи у похованнях народів Коліма, майя, тольтеків, сапотеків і ацтеків.

Давні ацтеки дали породі ім'я на честь бога Шолотля, якого зображували з собачою головою. Для ацтеків шоло були священними тваринами: їх часто приносили в жертву та ховали разом із померлими господарями, вірячи, що собаки супроводжують душу та захищають її у потойбічному світі.

Цікаво! На сайті The Xoloitzcuintli Club of America також розповіли, що корінні народи свого часу вірили, що ці собаки мають цілющі властивості та здатні полегшувати різноманітні хвороби.

Подібні переконання й досі зберігаються в окремих сільських регіонах Мексики. Однією з причин такої віри було те, що шкіра ксоло здається дуже теплою на дотик – через це їх навіть порівнювали з природною "грілкою".

Вважалося, що сон з безшерстим псом протягом 4 днів здатен зняти зубний біль, коліки, біль у хребті та суглобах. Разом з тим люди мали переконання, що шоло можуть навіть лікувати параліч, зламані кістки й навіть приписували їм протизаплідні властивості.

Що відомо про різновиди шоло: якими вони бувають?

Загалом порода буває трьох розмірів: стандартна, мініатюрна та той. Найвідомішою є саме безшерстий різновид, однак існують і вкриті шерстю шоло – з коротким, гладеньким хутром по всьому тілу.

Шоло було офіційно визнано в Мексиці 1 травня 1956 / Фото Adobestock

У голих собак шкіра практично повністю відкрита, хоча іноді невеликі пучки шерсті можуть рости на голові, лапах або кінчику хвоста. Фахівці із The Spruce Pets кажуть, що в одному посліді можуть народжуватися як голі, так і вкриті шерстю цуценята різних розмірів.

Шоло відносять до неспортивних порід. Основними їхніми характеристиками є такі:

• Зріст:
• стандарт – приблизно 46 – 58 сантиметрів;
• мініатюрний – 36 – 46 сантиметрів;

• той – 25 – 36 сантиметрів.

• Вага:
• стандарт – 14 – 25 кілограмів;
• мініатюрний – 7 – 14 кілограмів;

• той – 4,5 – 7 кілограмів.

• Забарвлення:

• темні відтінки – чорний, графітовий, сірий, бронзовий, коричневий або рудуватий.

• Тривалість життя:
• 14 – 17 років

Як виглядає шолоїцквінтлі: дивіться відео, яким поділилися на сторінці ветклініки dr.shedi

Як поводяться песики породи шоло?

Шолоїцквінтлі належить до так званих примітивних порід – тобто дуже стародавніх собак, які зберегли частину "диких" рис поведінки. Через це вони потребують серйозної соціалізації та стабільного виховання ще з раннього віку.

Без належного знайомства зі світом шоло можуть стати надто полохливими або недовірливими. Обережність щодо незнайомців для них природна, тому вони чудово виконують роль сторожа та миттєво реагують на будь-які дивні звуки чи події навколо дому.

Ці собаки сильно прив'язуються до своєї сім'ї та потребують постійного контакту з людьми.

Важливо! Вони емоційно залежні від уваги господарів: якщо шоло бракує спілкування, він може почати псувати речі або вимагати увагу нав'язливою поведінкою.

Водночас це надзвичайно харизматична та ласкава порода, тому взаємодія з нею приносить багато задоволення. Шолоїцквінтлі зазвичай добре ладнають із дітьми, якщо ті поводяться обережно й шанобливо. Також вони можуть мирно співіснувати з іншими собаками та навіть котами, особливо якщо росли поруч із ними змалку.

Граційне та витончене тіло шоло насправді є напрочуд міцним і витривалим / Фото Adobestock

Попри свою активність та спритність, удома шоло зазвичай поводяться спокійно, якщо мають достатньо фізичного навантаження. Для підтримання гарної форми їм зазвичай вистачає кількох прогулянок на день та можливості побігати у дворі.

Що відомо про догляд за шоло та як їх дресувати?

Вкриті шерстю собаки майже не потребують складного грумінгу – достатньо іноді купати та розчісувати їх. Голі шоло потребують особливого догляду за шкірою: регулярного купання для видалення жирового нальоту та використання зволожувальних засобів.

Деяким собакам також необхідний безпечний сонцезахисний крем. Шкіра безшерстих шоло досить щільна та міцна, а не ніжна й шовковиста, як багато хто уявляє.

Варто зауважити, що у підлітковому віці в собак можуть з'являтися висипання або жирні кірочки на шкірі – це нормальний етап дорослішання, який іноді потребує додаткового догляду. Окрім цього, собаці потрібні регулярне чищення зубів і підстригання кігтів.

Шолоїцквінтлі добре навчаються, якщо використовувати позитивне підкріплення та уникати грубого тиску. Надзвичайно важливо починати соціалізацію ще в ранньому віці та підтримувати її протягом усього життя, інакше собака може стати надто недовірливим до чужих людей.

Чи є шоло гіпоалергенними?

Через відсутність шерсті багато хто помилково вважає цю породу повністю безпечною для алергіків.

Зверніть увагу! Насправді алергію часто викликає не шерсть, а лупа та слина собаки.

У шоло дійсно дуже мало шерсті, але шкірні виділення та лупа залишаються. Саме тому людям із алергією рекомендують провести певний час поруч із дорослим собакою цієї породи перед тим, як заводити його вдома. Проте загалом шолоїцквінтлі все ж вважають однією з більш придатних порід для людей із чутливістю до собак

Де знайти шолоїцквінтлі ?

Це дуже рідкісна порода, тому знайти цуценя буває непросто. Іноді дорослі собаки потрапляють у рятувальні організації, але частіше майбутні власники звертаються до спеціалізованих заводчиків і навіть стають у чергу на цуценя.

Водночас побачити представників цієї рідкісної породи можна в легендарному зоопарку Чапультепек у Мехіко – його вважають одним із найкращих у світі. Сьогодні в цьому місті мешкає близько 2000 тварин, для яких намагалися відтворити природне середовище існування.

Серед жителів зоопарку також мексиканський сірий вовк та численні рептилії у великому тераріумі. Також у зоопарку відкрили "Будинок метеликів" із великою колекцією цих комах.

Цікаво! Зображення шолоїцквінтлі можна побачити на поштових марках, логотипі FCM та в роботах відомих мексиканських митців, зокрема Дієго Рівери і Фріди Кало.

Фріда Кало та собаки породи шолоїцквінтлі / Фото з відкритих джерел

В Україну перших шоло завезли з Куби на початку 1990-х років, а у 2010 році був створений спеціалізований клуб породи. Попри те, що в Україні шоло залишаються дуже рідкісними – їх налічується менш як 300, – порода поступово розвивається завдяки роботі заводчиків і розплідників.

Що ще відомо про рідкісні породи собак?

У Стародавньому Єгипті собаки були не лише домашніми улюбленцями, а й помічниками на полюванні, охоронцями та супутниками воїнів.

Єгиптяни ставилися до них із великою пошаною: увічнювали на поховальних пам'ятках, давали імена та навіть ховали поруч із власниками. Вважається, що сучасні грейхаунди, салюкі, басенджі, уіппети та деякі молосоподібні породи мають спільне походження з давньоєгипетськими собаками.

Не можна не згадати й про українська вівчарку. Це доволі рідкісна пастуша порода, яка ледве не зникла через події радянської епохи та Другої світової війни. Сьогодні її поступово відроджують кінологи, а сама порода вже отримала офіційне визнання.