Наступні обстріли Києва․ До чого готуватися?
Автор колонки: Вадим ДенисенкоУсе, що зараз відбувається – частина плану росіян з "примушування до переговорів". Але все це остаточно перетворюється в театр для одного глядача. І якщо весь 2025 рік росіяни грали спектакль для Трампа, зараз оточення Путіна грає спектакль для нього самого.
Автор колонки: Вадим ДенисенкоУсе, що зараз відбувається – частина плану росіян з "примушування до переговорів". Але все це остаточно перетворюється в театр для одного глядача. І якщо весь 2025 рік росіяни грали спектакль для Трампа, зараз оточення Путіна грає спектакль для нього самого.
Вперше за час війни російський режим перейшов від наступу до самозахисту. Я зараз не про фронт. Я про внутрішню логіку дій, наслідком яких стала нав'язлива спроба сконцентруватися в обстрілах, перш за все на центрі Києва. Про це пише Вадим Денисенко.
До теми Кремль отримав значно більше, ніж руйнування Києва: про головну небезпеку останньої атаки
Театр одного глядача
В основі цієї логіки лежать три аспекти.
1. Психологія самого Володимира Путіна, який розуміє, що його принизили і він має відповісти за приниження.
2. Бажання сподобатися "ура-патріотам" і частині військових, які все більше перетворюються на опозицію Путіну. Вони чотири роки просять Путіна бити по центрах прийняття рішень. Удари такі були, але росіяни все ж не дозволяли собі аж так бездумно і в таких кількостях використовувати ракети. Зараз, схоже, прийняте рішення зробити кілька хвиль таких масованих атак, навіть якщо потім треба буде накопичувати кілька місяців відповідні запаси.
Тут нема воєнної логіки. Повторюся – це логіка театру для одного глядача, якому це страшенно має сподобатися. Мені здається, хоч тут я і не спеціаліст, атак, подібних до попередньої не може бути більше як 3 – 4. Більше просто нема ресурсу.
Минулого тижня Путін звернувся до українських військовослужбовців з закликом здаватися. Опосередковано це говорить про ті ілюзії, які концентруються в його голові. І які доносить йому вище військове керівництво.
Ідеальним проміжним завершенням такої ракетної операції для Кремля, ймовірно, мало б бути пряме попадання в будинок Офісу Президента і в ідеалі, щоб потім США та ЄС почали тиснути на Україну, аби та просила мир чи хоча б новий раунд переговорів.
Ще раз: це не логіка війни. Це логіка театру одного глядача. Але ця логіка – не про останній, завершальний етап війни. Це логіка дрібної тактики на наступний місяць. Якщо бути більш точним – це логіка піару, а не війни. На жаль, дуже чорного для нас піару. Повторюся, автори цієї ідеї вважають, що після цього наступить злам не в війні, а в переговорах.
У російських елітах поки не існує ніякого бунту. Досі вони вовтузилися і вовтузяться між собою заради одного: отримати добро від Путіна, як головного арбітра. Зараз зросла кількість незадоволених новими правилами арбітражу, які передбачають різке обмеження кількості недоторканних.
Але логіка Путіна полягає в тому, що недоторканність 30 людей з його найближчого оточення плюс вищої ланки ФСБ та ФСО уберігає його від будь-яких переворотів. І в цьому є серйозний резон.
Ми справді наблизилися до появи елітної фронди. Але її ще точно немає і зробити так, щоб її не стало – головне завдання Путіна. При цьому Захід, видається, не мислить категоріями спроб створити цю саму фронду. Захід мислить в категоріях вічності Путіна. А це, безумовно впливає на російські еліти.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Схожі новини
Shueisha turns 100 with an eye on the future of manga
Nippon Life books its first impairment loss in current bond rout
Former Japan trading house head warns of naphtha supply crunch