«Наразі miltech як галузь переважає айтішку за обсягом». Ольга Шаповал про харківʼян і ІТ у прифронтовому місті

💡 Усі статті, обговорення, новини про оборонні технології — в одному місці. Приєднуйтесь до DefTech спільноти!

Харківському IT-кластеру виповнилось 10 років. Вісім із них його очолює Ольга Шаповал. З початку повномасштабного вторгнення Харків пережив наближення фронту впритул, щоденні обстріли, масові виїзди фахівців, але й досі залишається одним із головних IT-хабів країни.

В інтервʼю DOU Ольга Шаповал ділиться, як працює IT-галузь за 30 кілометрів від лінії фронту, чому, на її думку, miltech уже випередив класичне IT за обсягом і як працюють з ветеранами.

«Маємо свій оборонний кластер — ОбРій»

— Станом на 2024 рік у Харкові перебувало 23–25 тисяч айтівців. Скільки спеціалістів зараз залишаються у місті?

До повномасштабного вторгнення у Харкові працювало приблизно 45–50 тисяч ІТ-фахівців. Зараз безпосередньо в місті та області — 20–25 тисяч. Але загальну кількість порахувати складно, бо частина спеціалістів перейшли в оборонку. Якщо рахувати кількість зареєстрованих спеціалістів — ФОПів, контракторів і штатних працівників, то цифра залишається на рівні до 2022 року — 40–45 тисяч.

Також є фахівці, які зареєстровані у Харкові та сплачують тут податки, але працюють як з різних міст України, так і з-за кордону.

Наша спільнота збирає гроші на потреби Сил оборони. Нам можуть написати: «Працював із вами, був на івентах, зараз у ЗСУ, нам потрібно облаштувати командний пункт». І ми допомагаємо це зробити.

Маємо свій оборонний кластер, який називається «ОбРій» (Оборонний Рій). Це велике ком’юніті, де всі взаємодіють — бізнес, військові, науковці, влада, міжнародні партнери.

— Опишіть харківського айтівця у 2026 році: над чим працює, у якому режимі?

Частина харківських айтівців працює в IT-компаніях безпосередньо, а паралельно долучається до проєктів в оборонних стартапах. Кількість суміщень зараз значно зменшилась, і люди зазвичай зосереджуються на роботі в 1–2 компаніях. Ще декілька років тому вони могли працювати у 2–3 одночасно.

Більшість людей працює віддалено. Вже після COVID-19 було важко повернути фахівців працювати в офіс, а зараз кожен облаштував собі «хаб» удома. Харків повністю покритий технологією гігабітного оптоволоконного інтернету GPON, тож тут немає проблем з інтернетом і мобільним зв’язком. Тому зараз айтівець — це людина, яка здатна виживати в будь-яких умовах, але при цьому деліверить.

IT-офісів у Харкові теж багато, але з міркувань безпеки вони переважно непублічні.

— Чи релокуються ІТ-спеціалісти у Харків і що їх мотивує?

Ми маємо людей, які переїхали працювати до Харкова з окупованих територій. Їм тут комфортніше. Також значну частину становлять вимушені переселенці: за їхньою кількістю Харків є одним з лідерів серед українських міст. Це позитивний момент, бо до нас люди приїжджають і залишаються.

Частина харківських айтівців, які виїжджали до інших регіонів, уже повернулися додому. Пік повернення припав на 2023 рік. За орієнтовними оцінками, повернулося близько 10–15 тисяч спеціалістів.

Ми не можемо чітко визначити поіменно, хто повертається, але орієнтуємось на кейси. Один із них — повернення людей із дітьми перед початком навчального року, адже у Харкові є підземні школи і школи із сертифікованими укриттями.

«В Харкові іноді безпечніше, ніж в інших містах»

— Харків пережив найважчі атаки на енергосистему: як сьогодні працює IT у місті у цих умовах?

У 2023–2024 роках під час блекаутів й інтенсивних обстрілів із міста виїжджали лише кілька відсотків спеціалістів. Цієї зими таких випадків практично не було, бо люди змогли адаптуватись і накупили необхідного обладнання заздалегідь. Для людей дуже важливо продовжувати працювати, бо робота тримає їх на плаву та допомагає донатити. У Харкові є така культура, що ти маєш робити щось корисне, окрім того, що працюєш.

Для прикладу, харківські компанії підтримують митців, які переїжджають до Харкова з інших міст. Для нас, як харків’ян, трохи дивно, коли до нас зараз переїжджають, для прикладу, зі Львова. Однак митці кажуть, що у Харкові зараз бум культури і тут можна творити. Є багато ІТ-компаній, які підтримують культурні простори та напрями. Тому зараз у Харкові розквіт культури, і для багатьох айтівців це дуже цікаво.

— Чи може ІТ-індустрія повноцінно працювати у прифронтових містах?

Так, і досвід Харкова це доводить. Ми сплачуємо дві ціни: одну — за ведення бізнесу, другу — за те, щоб інші міста України могли жити спокійніше. Тому що Харків зараз перехоплює частину шахедів, які летять на інші міста повз нас.

— Чи впливає те, що ви працюєте у прифронтовому місті, на ставлення людей із тилових регіонів і міжнародних партнерів?

Ми працюємо повноцінно. Але знаєте, часом є оцей погляд, коли ти приїжджаєш десь і кажеш: «Я з Харкова». І люди починають жалісливо кивати головою. Але жалю нам не потрібно. У якомусь сенсі це все навіть грає нам в мінус. У нас був один із проєктів, під час якого ми писали заявку і прийшли до наших іспанських колег. А вони на нас довго дивились, наважились і спитали: що ви будете робити з ризиками? Ви ж у Харкові, що буде, якщо з вами щось трапиться? І ми розповідали, що маємо business continuity plan (план безперервності бізнесу), і навіть якщо щось трапиться, це не вплине на нашу роботу.

Команда Kharkiv IT Cluster

— Які основні виклики роботи в Харкові сьогодні?

Ключовий виклик — небезпека. Водночас місто захищене: багато компаній, зокрема членів Kharkiv IT Cluster, роблять дрони-перехоплювачі, і Харків для них — це своєрідний майданчик для тестування.

В них навіть є змагання: хто швидше зіб’є шахед на підльоті до міста. Відповідно, в Харкові іноді безпечніше, ніж в інших містах, хоч як дивно це звучить. А ще він стратегічно більш підготовлений до наступної зими.

Напевно, найбільший мінус — це логістика. Якщо людині треба їздити в межах роботи, то це складно: аеропорти не працюють, тому закордонне відрядження — це виклик.

«Майже кожна середня або мала компанія інвестує у miltech»

— Як сьогодні виглядає економіка ІТ у Харкові? Чи є зростання?

Ситуація приблизно така ж, як і по всій Україні: після періоду плато 2023–2024 років потрошечки почалось відновлення. Але якщо говорити про об’єднання з miltech-бізнесом, то йде впевнене зростання. Ця статистика максимально закрита, але наразі miltech як галузь переважає айтішку за обсягом — і ця аналітика стосується всієї країни, за нашими даними. Ми дуже близько до лінії фронту, і це одна з цінностей miltech-компаній у Харкові. Є можливість, умовно, кілька разів на день виїжджати на полігон або ближче до зони бойових дій, щоб тестувати свої розробки. І ти будеш точно знати, працюють вони чи ні.

— Розвиток miltech створив нові робочі місця для айтівців у Харкові? Чи це вже помітний сегмент ринку?

Майже кожна середня або мала компанія має інвестицію у miltech, майже кожна друга компанія має pet-проєкт, і майже кожна третя — власний продукт у цій галузі. Це стосується різних напрямів — від софту до хардверу.

Також багато компаній нашого Кластеру мають у miltech паралельні проєкти, а є такі, що повністю зосередилися на військовій тематиці.

Загалом у 2023 році цей напрям був переважно волонтерським, а зараз із цього виріс бізнес. Загалом у бізнесі зазвичай вигідно, щоб клієнт від тебе залежав. У miltech це працює інакше — це завжди більш «екологічна» взаємодія. Перемога і формування конкурентної переваги для нашого війська є пріоритетом. У разі конфлікту інтересів між більшим прибутком і виконанням військової задачі (навіть із потенційною втратою прибутку в перспективі) обирають саме виконання задачі.

— Miltech є доволі закритою спільнотою. Про результати роботи компанії не розповідають?

Так, краще тихенько працювати і радіти результатам. У Харкові ми бачимо ці результати через повідомлення про збиття чергового дрона. Результати роботи добре чути й на вулицях, бо ці перехоплювачі мають свої характерні звуки.

У 2023 році ми облаштували протишахедний «Купол» над Харковом, єдиний в Україні. Це була державна ініціатива, яка частково фінансувалась приватними коштами. Це харківська технологічна розробка, і частину грошей на неї зібрав саме бізнес. Загальний бюджет першого етапу становив приблизно 270 мільйонів гривень, з яких близько 40 мільйонів надали компанії.

У нас є багато зворотного зв’язку. Але це не ті історії, якими варто ділитися зараз.

«Багато компаній наймають ветеранів не в межах соціальних проєктів, а як повноцінних учасників команди»

— Яка ситуація із бронюванням IT-спеціалістів у Харкові?

Компанії, які працюють у Дія City, не мають системної проблеми із бронюванням: вони можуть бронювати 50% своїх фахівців. Ті компанії, які фізично працюють у Харкові і мають значну кількість працівників у місті, отримали підвищення квот до 100% як бізнес, що працює у прифронтовій громаді. Це стосується і miltech-компаній, їхні працівники також бронюються.

— Наскільки складно сьогодні джунам знайти роботу в ІТ у Харкові? Чи змінився вхід у професію через війну та скорочення кількості нових контрактів?

У Харкові джунам і трейні живеться так само складно, як і по всій Україні. Тому що дуже змінилась структура найму: зараз компаніям більше потрібні мідл+ та сеньйор-спеціалісти з високою кваліфікацією.

Зараз джунам треба напрацьовувати практичний досвід ще під час навчання в університеті через проєкти в IT-компаніях. Після цього, коли випускаєшся на рівні джуніор+ або мідл-, роботу знайти простіше.

Історія, що я прийшов на перший курс, ще нічого не вмію, але мене вже будуть забирати з руками і ногами, закінчилась не тільки у Харкові, але й в усьому світі.

Так само зараз важко «свічнутись» з не айтішки в айтішку

Має бути попередній цінний досвід, щоб можна було скористатись ним для переходу. Ми як Кластер завжди були сфокусовані на розвитку людського капіталу, тому співпрацюємо з університетами, школами, коледжами. І навіть дитячими садочками, де ми показуємо мультики, що знайомлять дітей із різними професіями. Ми спрямовуємо половину наших бюджетів на розвиток освіти, бо для нас це non profit.

Під час коронавірусної епідемії, коли освітній процес перейшов в онлайн-формат, ми почали розвивати партнерства із навчальними закладами по всій Україні, організовували онлайн-лекції та курси. Завдяки цьому у нашому ком’юніті є 2,5 тисячі викладачів, які апгрейдять програм тощо. Так само ми працюємо із вчителями та студентами: зараз маємо близько 600 освітніх програм, до яких вони долучаються. Це системний вплив на освіту.

Ольга — одна з переможців номінації «Вони надихають». Премія DOU 2026

— Чи готові харківські компанії наймати ветеранів?

У Кластері є програма Razom Tech, спрямована на розбудову ветеранської екосистеми. Просто навчати ветеранів або робити якийсь курс — це ситуативні речі, що працюють не дуже добре.

Ще три роки тому ми це зафіксували і відтоді постійно говоримо з компаніями нашого ком’юніті: не можна змінювати тон спілкування лише через те, що в кімнату зайшов ветеран або дружина військового.

Потрібно змінити себе зсередини й культуру своєї компанії. Саме цим ми зараз і займаємось: допомагаємо компаніям перебудовуватися під нову реальність, а ветеранам — знайти свій шлях в IT.

Багато працівників наших компаній-членів зараз повертаються зі служби, тому ми запустили системну реінтеграцію. Їх намагаються долучити до тієї самої команди або проєктів, щоб їм було максимально комфортно. Якщо людина хоче працювати, ми допомагаємо знайти відповідний формат. Не всі ветерани готові до фултайм-роботи; це пов’язано не так із бажанням, як зі станом здоров’я.

Ми дослідили це, спілкуючись із ветеранами, членами їхніх родин і ветеранськими спільнотами під час ініціатив Razom Tech. Зараз ми бачимо, що багатьом краще підходить фриланс або робота в miltech-компаніях, де вони почуваються як риба у воді.

Багато компаній наймають ветеранів не в межах соціальних проєктів, а як повноцінних учасників команди. Водночас враховують, що іноді їм потрібно трошки більше адаптації та підтримки. Але це не мають бути соціальні проєкти. Тому що самі ветерани цього не хочуть. Вони прагнуть бути рівними, а не сприйматися як тягар.

— Ви тепер приймаєте компанії з усього світу. Чи не розмиває це харківську ідентичність? Як це змінило саму ідею Кластеру?

Це не змінило ідею кластеру. Ми сфокусовані на двох речах: цінності для технологічного бізнесу та розвитку екосистеми. Харківський ІТ Кластер об’єднує понад 1030 учасників, переважна більшість яких — ІТ-компанії.

Але тепер цю екосистему ми маємо у трьох вимірах: харківському, загальноукраїнському і міжнародному. Ми маємо будувати місточок між технологічною Україною і всім світом, зокрема з огляду на величезну діаспору за кордоном.

Для прикладу, нещодавно із Міністерством соціальної політики ми відкрили у Берліні Центр єдності українців — майже 250 квадратних метрів IT-простору в центрі міста. В наших учасників з’являється власний офіс у центрі Європи, і цих можливостей ставатиме більше.

— Яким має бути місто, щоб ІТ і надалі не просто залишалось, а розвивалось?

Нам потрібна для цього перемога. А ще робочий аеропорт. А далі, думаю, все інше додасться. Для нас ще важливо, щоб бойові дії не просто зупинилися, а щоб вони більше ніколи не повторилися. Для цього мусимо працювати спільно. Тиловим містам — у своєму напрямку, а фронтлайну — розвивати бізнес і посилювати безпеку.

Підписуйтеся на WhatsApp-канал DefTech спільноти!