"Найсерйозніша енергокриза в історії": на що в ЄС витратили 30 мільярдів євро

• ЄС витратив десятки мільярдів євро на імпорт викопного палива через енергетичну кризу.
• Україна, маючи профіцит сонячної генерації, може експортувати електроенергію, але також потребує імпорту через нестабільну ситуацію в енергосистемі.

ЄС намагається подолати наслідки війни в Ірані, однак ситуація все ще залишається напруженою – особливо з постачанням авіапального. Водночас єврокомісар з енергетики наголошує, що енергокриза 2026 року може бути однією з найтяжчих за весь час.

Що відомо про енергетичну ситуацію?

Про те, скільки ресурсів витратили в ЄС на подолання наслідків та забезпечення країн від початку війни в Ірані, пише DW.

Дивіться також Українські "санкції" вдарили по Туапсе: на відновлення доведеться витратити шалені суми

У вівторок, 5 квітня, у Брюсселі, єврокомісар з питань енергетики Дан Йогренсен розповів про ситуацію в енергосфері.

Посадовець заявив, що з початку конфлікту на Близькому Сході країни-члени ЄС витратили понад 30 мільярдів євро. Гроші спрямували на імпорт викопного палива.

Світ стикається з, мабуть, найсерйознішою енергетичною кризою в історії, яка перевіряє на міцність наші економіки, наші суспільства та наші партнерства,
– пояснив Йоргенсен.

Єврокомісар додав, що наслідки від війни та збитки від конфлікту будуть довгостроковими. Зокрема на відновлення видобутку газу можуть піти роки. Натомість виробництво нафти мають запустити швидше.

Посадовець також наголосив, що ЄС має підготуватись до проблем у постачанні палива. Нині перебоїв немає, але вони можуть бути. Особливо це стосується авіапального.

Як у ЄС планують подолати енергетичну кризу?

Раніше президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн під час виступу в парламенті розповіла, що наслідки від війни в Ірані будуть відчутними місяцями або й навіть роками. Про це пише Укрінформ.

Це друга велика енергетична криза за короткий проміжок часу в чотири роки. Урок має бути зрозумілим для всіх: у такому буремному світі, як наш, ми просто не можемо бути надмірно залежними від імпортованих енергоресурсів,
– зазначила президентка.

Зокрема посадовиця акцентувала, що наслідки війни в Ірані показують пріоритет для країн ЄС.

За 60 днів конфлікту імпорт палива збільшили на понад 27 мільярдів євро. Це означає, що Європа має працювати над створенням автономності та незалежності у цьому питанні.

Тож шлях уперед очевидний: ми повинні зменшити нашу надмірну залежність від імпортного викопного палива та збільшити наше власне, доступне та чисте енергопостачання,
– пояснила Урсула фон дер Ляєн.

Зокрема президентка наголосила, що універсальні рішення не спрацюють. З наявного набору заходів та пропозицій від ЄК кожна країна має обрати свою "комбінацію".

Що відомо про можливий вклад України для енергосистеми ЄС?

України теж торкнулися наслідки подій на Близькому Сході. Поки що найбільше страждає паливний ринок, адже ціни на пальне різко підвищилися.

Водночас для 24 Каналу експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук прокоментував можливий вклад української енергосистеми в міжнародний ринок. Звичайно, під час війни ситуація непрогнозована і після останньої зими ситуація стала важче. Однак за словами експерта, можна говорити про експорт.

Через сонячну генерацію в Україні зараз профіцит. Тобто ми можемо експортувати електроенергію, яку виробляє АЕС.

Водночас якби Україна мала під контролем Запорізьку станцію, то могла б збільшити обсяги експорту.

Якби ЗАЕС повернулася під контроль України, або навіть лише 2 блоки станції (це десь 15 мільярдів кіловатів), то 5 мільярдів кіловатів ми б могли експортувати,
– пояснив Корольчук.

Зокрема експерт додав, що зараз Україна паралельно потребує імпорту. А навіть після відновлення енергосистеми й повноцінного запуску АЕС – купівля ресурсу теж знадобиться.

Водночас треба розглядати питання конкуренції з боку ЄС. Там зацікавлені у постачанні Україні ресурсу, бо на цьому можна заробити. Але ще до війни Союз також цікавився можливістю отримувати електроенергію з України.

Що ще відомо про наслідки війни в Ірані?

Через високі ціни на енергоносії (після початку війни на Близькому Сході) Європа страждає від стрімкого росту інфляції. Наприклад, протягом квітня у Німеччині ціни зросли на 2,9% порівняно з березнем. Зазначається, що показник інфляції став найвищим від січня 2024 року.

Окремі збитки може принести закриття Ормузької протоки теж внаслідок війни в Ірані. Як зазначив для 24 Каналу інвестиційний банкір та економіст Сергій Фурса влітку можливий дефіцит добрив та засобів протидії шкідникам. Через це є ризик для врожаю.

Водночас ціни на нафту не впадуть швидко навіть після відкриття Ормузу. За словами експерта, про дешеву нафту й пальне можна забути до кінця року.

Щодо українського контексту, економіст зазначає, що найбільші наслідки в заробітках Путіна. Москва збільшить прибутки від продажу нафти й відповідно спрямує їх у війні проти України.