Найбільші проблеми бізнесу: що стримує зростання економіки України

Український бізнес у 2024 – 2025 роках продемонстрував високу адаптивність до війни. Частка підприємств, які повністю зупинилися, мінімальна, а частина компаній навіть декларує готовність інвестувати.

• Український бізнес стикається з кадровим голодом, слабким попитом, податковим тиском, логістичними проблемами та тінізацією ринків.
• Для переходу до економічного зростання необхідна дерегуляція, податкова реформа, боротьба з тіньовою економікою та підтримка легального бізнесу.

Український бізнес у 2024 – 2025 роках продемонстрував високу адаптивність до війни. Частка підприємств, які повністю зупинилися, мінімальна, а частина компаній навіть декларує готовність інвестувати.

Але за цією стійкістю ховається сурова реальність: бізнес переважно не зростає, а утримує позиції. І це підтверджують практично всі опитування – від ІЕД і KSE до EBRD та досліджень UNDP. Фактично економіка працює в режимі "вижити", а не "розвиватися". Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Шок на ринку ФОП: за ким фіксують 93% приросту бізнесу в Україні

Що кажуть цифри: висновки опитувань бізнесу

За даними регулярних досліджень (ІЕД, UNDP, BRDO, Дія, Пульс, KSE), ключові бар'єри для бізнесу у 2024 – 2025 роках стали структурними та багаторівневими.

Кадровий голод. Понад половина підприємств відчувають гострий дефіцит кадрів через мобілізацію, міграцію та демографічні зміни. Це вже не тимчасова проблема, а системний виклик, що гальмує інновації та масштабування.

Слабкий та нестабільний попит. Лише 17% компаній змогли наростити прибутки у 2025 році. Внутрішній ринок звужується через падіння купівельної спроможності, що змушує бізнес працювати "короткими циклами" планування.

Податковий тиск та адміністрування. Лідером серед проблем юридичних осіб залишається блокування податкових накладних, хоча проблема почала зменшуватись наприкінці 2025 року – початку 2026 року. Для ФОПів критичними є надмірні та необґрунтовані штрафи і технічні збої в Електронному кабінеті платника.

Логістика та інфраструктура. Війна постійно руйнує ланцюги постачання, що призводить до зростання вартості доставки та невизначеності термінів, особливо для експортерів.

Тінізація ринків. В умовах падіння попиту посилюється недоброчесна конкуренція: демпінг та "тіньові схеми" стають способом виживання для тих, хто грає не за правилами.

Міжнародний погляд: рейтинги та інвестиційна привабливість

Міжнародні індекси підтверджують дуалізм ситуації в Україні. З одного боку – технологічний прорив, з іншого – інституційна слабкість та проблеми із корупцією.

Цифровізація та інновації. Україна посідає високе 30-те місце у рейтингу E-Government Development Index та 55-те у Global Innovation Index. Це наші головні конкурентні переваги.

З економічною свободою (середовище, що характеризується верховенством права, обмеженим впливом уряду, ефективністю регулювання та відкритістю ринків) Україна мала проблеми і до повномасштабної війни, хоча покращувала позиції у рейтингах, а через військові дії один з рейтингів припинив відображати нашу країну, а інший – погіршив позиції України.

Головні проблеми: ризики військових дій, логістика, складність податкового адміністрування та слабкість судової системи. Якщо у 2021 році Україна посідала 127-ме місце (з 184 країн що досліджуються) в індексі від Heritage Foundation, то з 2024 – 2025 років країну виключили з активного рейтингування через форс-мажорні обставини.

Водночас у звіті Fraser Institute у 2021 році Україна посідала 124-те місце (серед 165 країн), а у воєнні роки опустилася на 143-тю сходинку, що підкреслює критичний вплив безпекових факторів та регуляторного тиску на бізнес-середовище в умовах воєнного стану.

У боротьбі із корупцією Україна має прогрес – попри війну, Україна піднялася на 12 позицій у Corruption Perceptions Index (104 місце), причинами покращення рейтингу були цифровізація державних послуг, реформа закупівель, антикорупційні інституції, прозорість даних.

Бар'єри від держави

Проблеми бізнесу не обмежуються зовнішніми факторами. Значна їхня частина виникає у взаємодії з державою – і саме це можливо виправити найближчим часом.

Важливе питання – податкове адміністрування. Для багатьох компаній блокування податкових накладних стало регулярним ризиком, який впливає на оборотний капітал і здатність виконувати контракти. Ключова проблема – непередбачуваність. Бізнес не завжди розуміє, коли і чому можуть бути заблоковані операції, а отже змушений працювати з додатковими ризиками.

Проте ситуація стала покращуватись після змін до Постанови 1165 восени 2025 року – замість 20 тисяч компаній з блокуванням накладних стали зіштовхуватися 8 тисяч компаній щомісяця.

Не менш важливою є ситуація з перевірками та контролем. Попри формальні обмеження, підприємці продовжують зіштовхуватися з дублюванням повноважень різних органів, високою дискрецією інспекторів, відсутністю чітких правил і відповідальності. Це створює атмосферу постійної невизначеності, яка особливо проблематична для малого бізнесу.

Додається і загальна складність регуляторного середовища. Велика кількість дозволів, погоджень і звітності, часті зміни правил, дублювання норм – усе це збільшує витрати і гальмує розвиток. Відповідно до нещодавнього дослідження CASE-Україна (репрезентативне опитування Info Sapiens), на ведення всього обліку на загальній системі платники в середньому витрачають 478 людино-дні на рік, що у 15 – 20 разів більше ніж у країнах ЄС та є суттєвим обтяженням для бізнесу.

Навіть цифровізація, попри значний прогрес, поки не вирішує проблему повністю: сервіси залишаються фрагментованими, а багато процедур – напівпаперовими.

На цьому фоні посилюється ще одна тенденція – тінізація. Коли працювати "в білу" стає складніше і дорожче, частина бізнесу переходить у сірий сектор, створюючи нерівну конкуренцію. До повномасштабної війни рівень тіньової економіки оцінювався Міністерством економіки у 30 – 32%, а під час війни він зріс до 40%. Особливо проблемними секторами є рітейл, будівництво, імпортно-експортні операції.

Цікаво Суперечка з ЄС та МВФ: чи може Україна не впроваджувати ПДВ для ФОП

Як покращити ситуацію із економікою та бізнес-кліматом?

Для переходу від режиму виживання до економічного відновлення у 2026 році політика держави має зосередитися не на "точкових"програмах, а на знятті системних бар'єрів. У дослідженні фахівців CASE-Україна у співпраці з CIPE ідентифікували ключові проблеми, які можна вирішити зараз, та надали експертні рекомендації щодо їх мінімізації.

• Дерегуляція – має бути не точкова, а системна. Спрощення процедур, скорочення дозволів і запровадження принципу "менше регулювання – більше свободи".
• Реформа податкового адміністрування. Необхідно запровадити обмежені терміни блокування накладних, наприклад 30 днів. За цей термін Податкова служба має обрати найбільш ризикових суб'єктів з тих, у кого заблоковані накладні, і провести щодо них заходи податкового контролю. Всі інші – автоматично розблоковуються по завершенню 30 днів.
• Подолання кадрового дефіциту – необхідною є розробка програм стимулювання повернення мігрантів, адаптація трудового законодавства до воєнних реалій та інвестиції у перенавчання персоналу під актуальні потреби ринку.
• Захист легального бізнесу. Необхідним є посилення боротьби з "тіньовими схемами" та контрабандою для створення рівних умов конкуренції. Без цього легальний бізнес, що несе повне податкове навантаження, залишатиметься вразливим. Найбільші схеми тіньової економіки оцінюються аналітичними центрами у 450 – 550 мільярдів гривень, найбільшими з яких є зарплати "у конвертах", "сірий імпорт", контрафакт.
• І, нарешті, вкрай необхідними є інституційні зміни – реформування Державної митної служби, Податкової служби, Служби фінмоніторингу тощо.

Український бізнес сьогодні довів свою стійкість і готовий інвестувати (44% компаній у опитуваннях підтверджують це). Але цього недостатньо для економічного зростання.

Основні обмеження не лише у воєнних ризиках чи попиті, а і у внутрішніх правилах гри. І поки вони залишаються складними та непередбачуваними, бізнес буде інвестувати у виживання, а не розвиток.

Головне завдання економічної політики зараз – не створювати нові інструменти підтримки, а прибрати ключові бар'єри. Саме це може перетворити стійкість бізнесу на зростання економіки.

Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.

Якщо ви профі у своїй справі і хочете, щоб ваша колонка зʼявилася на нашому сайті - напишіть нам на скриньку s.mindzhosa@24tv.com.ua