Нацбанк України попереджає про загрозу формування депресивних кластерів

20:44 08.05.2026 Нацбанк України попереджає про загрозу формування депресивних кластерів 4 хв читати Фото: https://bank.gov.ua

Економічна активність із затягуванням війни дедалі більше концентрується у відносно безпечних областях, що поглиблює нерівномірність розвитку регіонів та створює реальну загроза формування депресивних кластерів із хронічним відпливом населення, низьким локальним попитом та інвестиційним вакуумом, заявив Національний банк України в квітневому Інфляційному звіті.

"Війна формує глибоку структурну асиметрію, яка вже сьогодні звужує потенціал майбутнього економічного зростання… Подолання цієї траєкторії вимагатиме не лише фізичної відбудови, а й активної державної стратегії від стимулювання повернення людського капіталу до створення спеціальних механізмів страхування та переспрямування капіталу в найбільш вразливі регіони", – зазначив НБУ.

Він зауважив, що активність у постраждалих регіонах значною мірою є інерційною: вона підтримується оборонними потребами, екстреним ремонтом інфраструктури та споживанням населення, що залишилося. Проте саме ці території ризикують увійти у фазу відбудови з найгіршими стартовими позиціями: критичний обсяг руйнувань тут поєднується з виснаженою економічною базою.

У звіті Нацбанк поділив всі області за ступенем фізичних руйнувань та безпековими ризиками на чотири групи, у тому числі прифронтові (Донецька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська та Запорізька області, які зазнали найбільших масштабів ураження), прикордонні (Сумська та Чернігівська області, що потерпають від постійних транскордонних обстрілів) та умовно прикордонні (Миколаївська, Одеська та Київська області, які не мають спільного сухопутного кордону з РФ, проте залишаються в зоні високої досяжності ворожих атак через наявність значної кількості об'єктів критичної інфраструктури).

Найкращою економічна ситуація згідно із наведеними НБУ даними є у тилових регіонах, що не межують із РФ чи окупованими територіями. Серед них особливе місце посідають західні області (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Закарпатська, Чернівецька та Хмельницька), які стали основними хабами для релокованого бізнесу, капіталу та робочої сили, наголосив центробанк.

Він додав, що динаміка ділових настроїв та економічної активності дзеркально відображає карту руйнувань. Після загального обвалу ділових очікувань у лютому 2022 року траєкторія їхнього відновлення виявилася асиметричною: її визначала насамперед географічна близькість до зони бойових дій, а не класичні економічні чинники.

НБУ уточнив, що просторова асиметрія динамічно змінюється через застосування Росією далекобійного озброєння та систематичні атаки на енергетику й логістику, які розширюють зону безпосереднього впливу війни далеко за межі лінії зіткнення. Попри це ядро втрат залишається незмінним: поза окупованими територіями найбільша концентрація руйнувань припадає на Донецьку область, за якою йдуть інші прифронтові та прикордонні регіони, констатує Нацбанк.

Серед іншого він звернув увагу на найбільші збитки підприємств прифронтових регіонів, за якими з великим відривом йде бізнес прикордоння, тоді як ситуація в тилових регіонах є значно стійкішою, а найліпші фінансові результати стабільно демонструють підприємства західних областей.

НБУ також звернув увагу, що у 2025 році вплив дефіциту електроенергії на прифронтові регіони суттєво посилився через зміну тактики ворожих обстрілів. Цілеспрямовані масовані атаки на енергетичну інфраструктуру всіх рівнів саме в прикордонних та прифронтових областях у поєднанні з високою концентрацією там важкої промисловості зумовлюють критичну залежність місцевої економіки від енергопостачання. Це матиме тривалий негативний ефект на їхню конкурентоспроможність, вважають у НБУ.

Його експерти зазначили, що вплив війни підсилюється глибинними структурними шоками, й найяскравішим прикладом є сільське господарство, коли довгострокові кліматичні зміни найсильніше вражають посушливі території Сходу та Півдня – регіони, які є прифронтовими й водночас найбільше потерпають від російської агресії.

Прямим наслідком війни стало різке скорочення валового збору сільгоспкультур у прифронтовій та прикордонній зонах через окупацію земель та неможливість оброблення полів поблизу лінії фронту. Протягом 2022-2025 років збір зернових у прифронтових регіонах скоротився на 64%, а олійних – на 49% (відносно середнього довоєнного показника за п'ять років). Натомість у тилу врожай зернових знизився лише на 1%, а олійних – навіть зріс на 37%.

Ще більш показовою є динаміка врожайності, яка відображає не лише втрату площ, а й технологічну деградацію, додав НБУ. Для прифронтових областей падіння продуктивності – це кумулятивний ефект прямих воєнних збитків (знищення техніки, підпали посівів, дефіцит кадрів), посилення посух на Півдні та наслідків підриву Каховської ГЕС. Руйнування греблі фактично знищило систему зрошення, яка була фундаментом рослинництва в регіоні, що призвело до локальної аграрної кризи та мікрокліматичних змін, йдеться в Інфляційному звіті.

Згідно з ним, регіональна асиметрія чітко простежується в інвестиційній діяльності та секторі послуг, проте з певними винятками. Якщо будівництво нежитлової нерухомості демонструє очікувану динаміку: показники корелюють із рівнем безпеки та фінансовими результатами відповідних груп регіонів, то сектор послуг у прикордонних областях демонструє темпи зростання, що випереджають усі інші групи. Прифронтові регіони в цій категорії хоч і поступаються західним, проте відчутно випередили тилові області та середньоукраїнський показник, зазначив НБУ.

"Така специфічна активність пояснюється двома різноспрямованими векторами: масовою релокацією бізнесу на Захід та значною концентрацією підрозділів сил оборони в прикордонні області й області поблизу фронту. Саме високі оборонні потреби та присутність військових формують стійкий локальний попит, який є ключовим стимулом для місцевої економіки в умовах війни", – вважають у центробанку.

 

Теги: #регіони #загроза #нбу