На випадок блекаутів та російських атак: як уряд посилює підготовку енергосистеми

• Уряд України вирішив створити Національний резерв автономної генерації для захисту від блекаутів.
• Введено спрощену процедуру для будівництва та модернізації енергетичної інфраструктури, дозволяючи розпочинати роботи паралельно з розробкою проекту та оформленням документації після завершення робіт.

В уряді вирішили додати 2 оновлення до виконання планів стійкості, зокрема створять національний резерв генерації. Нині ключове завдання держави – якісно та своєчасно підготуватись до зими, аби забезпечити українців теплом, водою та світлом.

Які нові рішення пропонує уряд для підготовки до наступної зими?

Про те, як Україна виконує "плани стійкості" та як планують забезпечити їхню ефективність, йдеться у повідомленні Юлії Свириденко.

Дивіться також Євросоюз готує для України понад 9 мільярдів євро: куди піде перший транш

За підсумками восьмого засідання координаційного центру, яке відбулось у п'ятницю 15 травня, прем'єр-міністерка України повідомила, що уряд ухвалив додаткові рішення для забезпечення виконання планів стійкості.

Водночас посадовиця наголосила, що для стабільної зими нині потрібно вчасно виконати всі підготовчі роботи. Так, оновлення, які пропонує уряд, мають сприяти своєчасному виконанню планів.

Не покладайтесь на випадок у стрічці Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Свириденко пояснила, що одна з ініціатив стосуватиметься створення Національного резерву автономної генерації.

Йдеться про децентралізований запас мобільних електростанцій, когенераційних установок, котелень, трансформаторів та іншого обладнання для оперативного забезпечення критичної інфраструктури світлом, теплом і водою,
– пояснила прем'єрка.

Зокрема вона додала, що резерв стане рішенням під час нових атак на енергосистему та у випадках блекаутів. Накопичуватимуть ресурси із державного та місцевих бюджетів, міжнародної підтримки.

Ще одне нововведення – спрощення процедур будівництва, відновлення та модернізації захисту об'єктів енергетичної та газової інфраструктури. Так, усі робити щодо відповідної інфраструктури здійснюватимуть через систему "проєктуй – будуй".

Особливість також в тому, що будівництво можна починати паралельно з розробкою. А містобудівну документацію та дозвільні документи можна оформити після виконання робіт.

Такий спрощений механізм уже працює з кінця 2023 року для будівництва та розміщення когенераційних установок, генераторів, котелень, систем зберігання енергії, об’єктів газосховищ, видобутку, ГТС та електромереж,
– додала Свириденко.

Прем'єр-міністерка також акцентувала, що нині ключове завдання – забезпечення світла, тепла, водопостачання та роботи критичної інфраструктури під час наступного опалювального сезону.

Що відомо про стан енергосистеми 2025 – 2026 років і підготовку до наступної зими?

У своєму матеріалі "BBC Україна" пишуть, що остання зима стала найскладнішою для України. Особливістю періоду стали сильні й тривалі морози, яких не було навіть до війни.

І саме погодні умови активно почали використовувати росіяни. Так, масовані й регулярні обстріли енергосистеми змінили життя в Україні. Зокрема економіка працювала "на генераторах" і як згодом коментувала Юлія Свириденко: бюджет України недоотримав майже 12 мільярдів гривень. Причина – наслідки атак Росії та дефіцит електроенергії.

Водночас аналітикиня Ukraine Facility Platform Марія Цатурян пояснювала, що росіяни змінили тактику ударів. У перший рік війни під час зимових атак вони застосовували килимові бомбардування. Тобто били по великих об'єктах генерації. В останню зиму тактика змінилася на "випалену землю".

Вона (тактика – 24 Канал) полягає в тому, що вони "відшматовують" від енергосистеми регіон за регіоном, обстрілюючи в ньому усі шари енергетичної інфраструктури, які є в цьому регіоні – ТЕЦ, підстанції операторів систем розподілу, інфраструктуру розподілу газу. Таку тактику росіяни суміщають із ударами по теплових і гідроелектростанціях, високовольтних підстанціях "Укренерго" та атаками на газосховища та газовидобуток,
– додала експертка.

Вона також пояснила, що більшість енергооб'єктів України велика генерація. Це росіянам теж зіграло на руку. Бо розміри об'єктів такі, що їх важко захистити, з точки зору ППО зокрема.

Водночас експерт з енергетики Геннадій Рябцев радить українцям починати підготовку до наступної зими вже зараз, пише "Телеграф".

Потрібно скласти свій проєкт: як забезпечити себе електроенергією, теплом, водою. Я розумію, що об'єднатися в багатоквартирному будинку важко – але позитивні приклади є. Знаю особисто два будинки, де вже впроваджено когенераційні установки,
– зазначив Рябцев.

Експерт акцентує на важливості індивідуальної підготовки:

• ізоляція вікон і дверей;
• малопотужні електронагрівачі;
• запас питної води;
• біотуалет (на критичний випадок).

Також Рябцев додає, що державних програм та ініціатив може не вистачити на всіх українців, тож спланувати зиму самостійно та мати автономні рішення до ситуацій – найкращий варіант.

Що потрібно знати про підготовку Києва до опалювального сезону 2026 – 2027?

Один із ключових енергооб'єктів столиці, Дарницька ТЕЦ, отримав чи не найбільше пошкоджень внаслідок атак попередньої зими. І якщо спочатку говорили, що станцію неможливо відновити через масштаби руйнувань, то на думку експертів ситуація інакша.

Для 24 Каналу експерт з енергетики Юрій Корольчук розповів, що Дарницька ТЕЦ придатна для відновлення. Зокрема заступник голови КМДА Петро Пантелеєв згодом зазначав, що на об'єкті почали ремонтні роботи.

За оцінками Володимир Омельченко, якими енергетичний експерт поділився з 24 Каналом, на відновлення Дарницької ТЕЦ потрібні 600 – 700 мільйонів євро та до 3 років роботи. Омельченко зазначає, що терміни на відновлення об'єктів до наступної зими вже обмежені. Але щоб забезпечувати лівий берег столиці можна використовувати мобільні модульні котельні.

"Усі ТЕЦ неможливо буде за такий стислий термін відновити. Там, де можна відремонтувати теплову частину ТЕЦ, потрібно це зробити. Наприклад, на Дарницькій, ТЕЦ-6, ТЕЦ-5. Але на тій же Дарницькій ТЕЦ не зможуть відновити більше 30%. Тому потрібно займатися заміщенням вибулих потужностей", – додав експерт.

Зокрема раніше повідомлялося, що втілення плану стійкості для столиці оцінюють у 30 мільярдів гривень. Напередодні погодили виділити з бюджету 1 мільярд 250 мільйонів гривень, які спрямують на побудову резервної системи теплопостачання. Також до опалювального сезону на підготовку столиця зможе виділити ще понад 9 мільярдів. Зазначається, що план стійкості для Києва реалізується порівну за кошти міста й держави.