На Гуляйпільському напрямку позиції сторін розташовані впереміш: аналіз ISW

На Гуляйпільському напрямку позиції сторін розташовані впереміш: аналіз ISW

Інститут вивчення війни проаналізував оперативну ситуацію на передовій. Російські війська активно проводять інфільтраційні операції на кількох напрямках, тоді як фронт на Гуляйпільському спрямуванні залишається динамічним з перемішаними позиціями обох сторін.

Де дислокуються російські піхотні групи

За даними аналізу ISW, окупанти продовжують активні інфільтрацій на різних ділянках. Російські військові проникли в Сумській області, зокрема в південно-східну частину Кіндратівки північніше міста Суми. Геолоковані відео від 24 квітня засвідчили удари українських сил по російських позиціях у цій районі.

На костянтинівському напрямку противник продовжує інфільтраційні операції навколо міста. Геолоковані матеріали від 25-26 квітня фіксують удари українських збройних сил по позиціях у північно-східній та південно-західній частинах Костянтинівки, на південних їх околицях, у східній частині Довгої Балки та на південь від Степанівки (обидва населені пункти розташовані південніше Костянтинівки), де вдалося інфільтруватися російським військам.

Ситуація на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках

На Олександрівському напрямку російські військові закріплюються в раніше захоплених районах, тоді як українські сили проводять обмежені контратаки. Військовий оглядач Костянтин Машовець повідомив 26 квітня, що окупанти утримують Березове та південну частину Новогригорівки, розташовані південніше Олександрівки. Російське командування посилило ці райони додатковими військами для запобігання подальшому просуванню українських сил. Водночас українські вояки звільнили Вороне.

Найбільш нестабільна ситуація склалася на Гуляйпільському спрямуванні, де позиції сторін розташовані впереміш. Машовець констатував, що російські малі піхотні групи діють:

• на захід від Гуляйпільського;
• між Гуляйпільським і Новоселівкою;
• на захід від Гіркого;
• на захід від Добропілля;
• поблизу Верхньої Терси й Воздвижівки (усі локалізації на північний захід від Гуляйполя).

Українські сили одночасно контролюють позиції на північний захід від Солодкого, на схід від Добропілля, на схід та південь від Залізничного, а також на північно-західних околицях самого Гуляйполя.

Ця конфігурація фронту набув «дірчастого» характеру без суцільної лінії оборони, що привело до змішаного розташування українських і російських військ. За оцінкою ISW, російські сили, вірогідно, інфільтрувалися навколо українських позицій, а не захопили їх, як вважалося раніше.

Стратегічні цілі противника

Колишній колаборант СБУ Іван Ступак у коментарі 24 Каналу назвав Сумщину однією з найпроблемніших ділянок фронту. Площа територій під російським контролем там становить близько 350 квадратних кілометрів.

За словами експерта, основна мета противника полягає не в наступі на саму Суми, а в розтягуванні українського фронту. Росія намагається змусити Генштаб України перекидати людські ресурси та військову техніку з інших напрямків. Головним пріоритетом ворога залишається Донеччина — зокрема район Костянтинівки, Покровська та Мирнограда. Розвідка повідомляє про переміщення близько 20 тисяч російських резервістів саме на цей напрямок.

Тактика противника на Покровському напрямку

Майор НГУ Володимир Назаренко підтвердив, що російські військові щодня намагаються здійснювати локальні прориви на Покровському спрямуванні, просочуючись малими групами між українськими позиціями. Офіцер зазначив, що противник компенсує технічну відсталість масованим використанням піхоти.

У бій кидають швидко підготовлених мобілізованих, найманців і засуджених, яких навчають лише 2-4 тижні. Вони рухаються через посадки та укриття, намагаючись продавити оборону чисельністю.

За словами Назаренка, більшість таких штурмів українські Сили оборони зривають ще на стадії підходу до позицій.