Мовчазний спадковий ризик: аналіз, який кардіологи радять здати хоча б раз у житті

За даними Сінево, підвищений рівень цього показника виявили майже у кожного четвертого українця, який пройшов тестування: 26% жінок і 24% чоловіків.

Чому він «мовчазний»?

Людина може правильно харчуватися, займатися спортом і мати нормальні результати стандартної ліпідограми — і водночас роками перебувати під підвищеним серцево-судинним ризиком. Річ у тім, що концентрація ліпопротеїну (а) майже повністю визначається генетично і практично не залежить від способу життя. Він сприяє утворенню атеросклеротичних бляшок незалежно від рівня холестерину.

Підвищений рівень цього показника пов’язаний із ризиком інфаркту міокарда, ішемічного інсульту, периферичного артеріального захворювання, серцевої недостатності, а також стенозу аортального клапана — причому саме ліпопротеїн (а) є єдиним відомим генетичним фактором ризику цього стану.

Скільки людей це стосується?

За даними консенсусного документа Європейського товариства з атеросклерозу 2022 року, підвищений рівень ліпопротеїну (а) мають близько 1,5 мільярда осіб. За минулий рік лабораторії Сінево виконали понад 11 000 таких тестів в Україні.

«Наша статистика демонструє: якщо змінити фокус із лікування наслідків на завчасне виявлення таких „мовчазних“ загроз, це дає лікарям і пацієнтам інструмент для своєчасних рішень — до того, як ситуація стає критичною», — коментує заступник генерального директора Сінево Україна Микола Скавронський.

Кому і коли здавати?

Зовнішня експертка Сінево, доцентка кафедри загальної практики, сімейної медицини та поліклінічної терапії Одеського НМУ, сімейний лікар Дар’я Лагода зазначає: згідно того ж консенсусного документа Європейського товариства з атеросклерозу, аналіз рекомендований хоча б один раз у житті кожному дорослому. Оскільки показник генетично обумовлений, повторне вимірювання зазвичай не потрібне — але є винятки. Рівень ліпопротеїну (а) може підвищуватися при гіпотиреозі, хронічній хворобі нирок та в період менопаузи.

Важливо: цей аналіз інформативний у комплексі з ліпідним профілем і маркерами запалення разом вони дають ширшу картину серцево-судинного ризику.

Серцево-судинні захворювання залишаються головною причиною смертності в Україні: за даними Центру громадського здоров’я МОЗ, на них припадає понад 60% усіх смертей. Раннє виявлення генетичних факторів ризику дає змогу сформувати індивідуальну стратегію захисту ще до розвитку ускладнень.

Читати публікацію повністю →