Мотоцикліст у шоломі, але без захисту. Як Україна заповнила прогалину, що коштувала сотні життів на рік

Уявіть правило: всі пасажири літака зобов’язані мати рятувальний жилет, але держава не уточнює, яким він має бути. Формально вимогу виконує і сертифікований жилет, і надувна імітація захисту. Саме такою до цього року була українська норма про мотошоломи.

Носити мотошолом в Україні обов’язково, але що саме є шоломом, закон не визначав. Декоративна пластикова «каска» з ринку за пару сотень гривень і повнорозмірний шолом із незалежною сертифікацією однаково «виконували вимогу». Різниця між ними в тому, чи залишиться людина живою після удару.

Нещодавно Кабмін ухвалив постанову № 389, яка включила до Технічного регламенту міжнародний стандарт безпеки мотошоломів — Регламент Європейської економічної комісії ООН № 22.06. Нові правила набувають чинності з 27 вересня 2026 року: в Україні можна буде продавати лише шоломи, що пройшли незалежну сертифікацію. 

Статистика смертей у мотоДТП

Торік у ДТП за участі мотоциклів і мопедів загинули 438 людей. Кожна десята мотоаварія закінчується смертельно, основною причиною стають травми голови.

За останні п’ять років рівень смертності в таких ДТП на мільйон населення зріс майже удвічі — з 7,7 до 14 випадків. 

Водночас кількість мототранспорту на дорогах стрімко збільшується: лише у 2025 році плюс 52 тисячі одиниць. За опитуванням КМІС, нині цим видом транспорту користується кожен восьмий українець.

Середній вік загиблого в мотоаваріях —  38 років. Це люди з роботою, родинами, дітьми. Так втрат зазнають не лише сім’ї, а й держава втрачає активне працездатне населення.

Мотошолом — захист, а не імітація

Понад 65% опитаних українських водіїв та пасажирів мототранспорту одягають шолом. Здавалось би, непоганий показник. Але тільки 32% стверджують, що мають сертифікований шолом, решта їздить з ілюзією захисту. Чому так? 

Частково через брак інформації, частково — через те, що держава роками не давала чіткої відповіді на питання «а який саме шолом захищає?». 

Якісний мотошолом — це кілька шарів із різними функціями. Зовнішній корпус розподіляє силу удару, внутрішній поглинає і гасить енергію, застібка утримує шолом на голові під час зіткнення. Сертифіковані моделі проходять незалежні випробування, які підтверджують їхню здатність захищати голову та шию під час різних типів ударів. Вони також встановлюють вимоги до рівня захисту тих зон, які закриває конструкція шолома — зокрема скронь і нижньої частини обличчя.

Несертифіковані шоломи можуть виглядати подібно і закривати ті самі ділянки, однак не гарантують належного поглинання удару і не забезпечують перевіреного рівня захисту. А через неправильну форму країв або слабку конструкцію чи неякісні матеріали може ще й сам спричинити травми.

За оцінками ВООЗ, якісний сертифікований шолом знижує ризик загибелі у ДТП більш ніж у шість разів, а ймовірність черепно-мозкової травми — до 74%. 

ВООЗ рекомендує комплексний підхід до підвищення безпеки мотоциклістів:  законодавче зобов’язання носити шолом, стандарти якості та сертифікації, ефективний ринковий нагляд і кампанії з підвищення обізнаності населення. Україна виконувала лише першу.

Чому саме стандарт ECE 22.06

У світі є кілька стандартів безпеки мотошоломів, але Регламент ЄЕК ООН № 22  найпоширеніший: його застосовують 44 країни, зокрема 19 держав ЄС. Остання версія, ECE 22.06 — це новіший і суворіший стандарт безпеки для мотошоломів порівняно з ЕСЕ 22.05. Він передбачає, зокрема, тести на обертальні навантаження — одну з головних причин серйозних черепно-мозкових травм. Також за ним перевіряють шоломи у реальніших умовах удару. 

Країни, що вже запровадили цей стандарт, фіксують зниження смертності в мотоДТП і скорочення витрат на медичну допомогу постраждалим.

Для України цей вибір логічний з кількох причин. Угода про асоціацію з ЄС зобов’язує гармонізувати технічні регламенти. Женевська угода 1958 року, яку Україна підписала, прямо дозволяє застосовувати міжнародні стандарти безпеки, зокрема ECE № 22. І головне — це готове ефективне рішення: не треба витрачати роки й держбюджет на розробку власного стандарту.

Що ж змінюється після 27 вересня 2026 року

Нові правила набувають чинності 27 вересня 2026 року — з цієї дати в країні дозволено продавати лише мотошоломи з підтвердженою сертифікацією за стандартом ECE 22.06. 

Діятиме двоступеневий контроль: митні органи перевіряють продукцію на кордоні, Укртрансбезпека — на етапі введення товару в обіг всередині країни. Щоб несертифіковані шоломи не потрапляли легально на прилавок.

Це системний зсув: вперше держава встановлює не лише обов’язок носити шолом, а й чіткий критерій, яким цей захист має бути. 

Наступний логічний крок, якого очікує галузь, — зміни до Правил дорожнього руху, які зобов’яжуть водіїв і пасажирів мотоциклів та мопедів використовувати лише мотошоломи, що відповідають чинним стандартам і нормативам. 

Мільйони втрат через економію на безпеці

Загибель однієї людини в аварії за участю мотоцикла чи мопеда обходиться державі у 4,7–14,4 млн грн. У цю суму входять витрати на лікування, втрачена економічна продуктивність і соцвиплати родинам. Лише у 2024 році на медичну допомогу постраждалим у таких ДТП спрямували 156 млн грн.

Важка травма з інвалідністю — це понад 5 мільйонів гривень витрат на лікування та реабілітацію однієї людини. Для порівняння, сертифікований шолом можна придбати від 2 500 грн.

Якщо до 2030 року всі водії та пасажири мототранспорту користуватимуться сертифікованими шоломами, система охорони здоров’я зможе зекономити понад 306 млн грн — це майже 1% ВВП. Навіть за обережного сценарію, коли рівень використання становитиме 75%, економія перевищить 119 млн грн. Ці ресурси можуть залишитися в економіці громад і сімей, а не йти на подолання наслідків аварій.

На зміни потрібен час, але діяти треба вже зараз

На впровадження стандарту потрібен час: дистриб’юторам — щоб перебудувати ланцюги постачання,  імпортерам і продавцям — щоб забезпечити ринок сертифікованими шоломами, споживачам — щоб замінити шоломи. Можливий тимчасовий дефіцит у певних цінових сегментах у перехідний період.

Але чекати вересня 2026 року не найкраща стратегія. Дослідження показують закономірність: ті, хто вже потрапляв у ДТП, значно частіше обирають сертифіковані шоломи і підтримують жорсткіші вимоги. 

За розрахунками, масовий перехід на сертифіковані шоломи міг би знизити ризик загибелі приблизно на 80% і потенційно рятувати понад 200 життів щороку. Це орієнтовна оцінка, адже ефект залежить від типу аварії та правильного використання шолома. 

Постанова № 389 — перший системний крок. Далі потрібні зміни до правил дорожнього руху, контроль на дорозі та інформаційні кампанії. Але поки це відбувається, кожен мотоцикліст може зробити вибір самостійно на користь захисного спорядження з маркуванням на внутрішній стороні ЕСЕ 22.06.

Запис Мотоцикліст у шоломі, але без захисту. Як Україна заповнила прогалину, що коштувала сотні життів на рік спершу з'явиться на Хмарочос.