Москва стягнула все ППО до Кремля: авіаексперт назвав цілі, які стали беззахисними перед ударами дронів

Напередодні 9 травня Росія стягнула значну частину ППО до Москви, щоб прикрити парад і головні символічні об’єкти. Через це знову постало запитання, чи варто бити саме по столиці, чи використати цей момент для ударів по інших, менш захищених цілях.

Авіаційний експерт Костянтин Криволап в ефірі 24 Каналу пояснив, що в такій ситуації емоційний ефект не має затьмарювати військову логіку. На його думку, поки росіяни зосереджують захист навколо Москви, значно важливіше влучати туди, де це боляче вдарить по їхніх реальних можливостях воювати.

Красна площа дає картинку, але війну зупиняють інші удари

Навколо Москви зараз багато емоцій, але військова оцінка в цій ситуації інша. Росіяни стягнули до столиці максимум ППО, тому лобова спроба пробити цей захист заради гучного ефекту не дає відповіді на головне питання: чи змінить це хід війни і чи зменшить загрозу для України.

До слова, у Москві 9 травня діють жорсткі обмеження через безпеку. У центрі міста масово зникає мобільний інтернет, не працюють SMS, месенджери, банківські застосунки і навіть частина сайтів із так званого «білого списку». Також у столиці перекривають вулиці, а низка станцій московського метро тимчасово працює лише на вхід і пересадку.

Певний тиск на Москву можливий, щоб росіяни не розслаблялися і не жили далі у звичній імперській самовпевненості, але головний ресурс треба спрямовувати туди, де удар матиме практичний результат.

«Ударимо по Москві. І що? А далі? Що це зупинить війну? Ні, війну це не зупинить. Це зменшить вірогідність ударів по Україні? Не зменшить», — сказав Криволап.

Поки столицю щільно прикривають, вразливішими стають інші напрямки. Йдеться насамперед про нафтопереробку, нафтові сховища і військово-промисловий комплекс. Він згадав Воткінський завод, де виробляють, зокрема, «Іскандер-М» та «Орєшнік».

«Щось туди, мабуть, може полетіти, бо їх треба якось тримати в тонусі. Без цього вони ж можуть розслабитися і знову почати говорити про Велику імперію», — сказав Криволап.

Саме такі об’єкти б’ють не по символах, а по здатності Росії виготовляти зброю, тиснути на Україну і продовжувати війну. Це тим важливіше, що російські ракети й далі завдають ударів, а українська ППО щоразу змушена рахувати обмежений запас перехоплювачів і вирішувати, що саме можна збити.

«Я міняю один проліт над Красною площею на удар по Воткінському заводу»,
– наголосив він.

На думку авіаексперта, Росію треба позбавляти не показової картинки на 9 травня, а економічних і промислових спроможностей наступати, тиснути і стріляти по Україні. Саме це дає не емоційний ефект на один день, а реальний результат для фронту.

Зазначимо, що стримане святкування в Москві показує, що війна вже б’є по внутрішній ситуації в самій Росії. Через загрозу атак влада посилила безпеку, вимкнула частину зв’язку, а в деяких містах паради взагалі скасували. Відсутність важкої техніки, урізаний формат і менша міжнародна присутність свідчать, що Кремль дедалі більше думає не про демонстрацію сили, а про захист Москви.

Істерика роспропаганди через указ Зеленського

Нагадаємо, 8 травня президент України Володимир Зеленський підписав указ №374, у якому йдеться про дозвіл Російській Федерації провести парад 9 травня у Москві на Червоній площі. У документі зазначено, що рішення ухвалене «з гуманітарною метою» після переговорів з американською стороною. В указі також йдеться, що від 10:00 9 травня територіальний квадрат Червоної площі буде «виключено з плану застосування українського озброєння». У тексті документа оприлюднили координати ділянки, які вказують на територію Червоної площі та прилеглі райони Москви.

Зазначимо, що указ Зеленського про проведення параду в Москві викликав істерику серед російських воєнкорів.

Читати публікацію повністю →