Москва стежила навіть після смерті: розвідка оприлюднила таємні документи щодо Андрія Мельника

Цими днями до України з Люксембурга повернули тіла голови ОУН Андрія Мельника, а також його дружини Софії Федак-Мельник. У зв'язку із цією подією Служба зовнішньої розвідки опублікувала архіви КДБ про стеження за провідником ОУН.

Як зазначають у розвідці, це низка документів і світлин із 5-томної агентурно-оперативної справи. Її органи НКВС і КДБ вели протягом кількох десятиліть, мовиться на офіційному сайті СЗР.

Радимо ознайомитися Ліва рука Коновальця, але не склалося з Бандерою: історія життя Андрія Мельника

Як КДБ стежив за Андрієм Мельником після його смерті?

Багаторічний Голова ОУН Андрій Мельник помер 1 листопада 1964 року. У розвідці підкреслюють, що про це одразу ж доповіли голові республіканського відділення КДБ Віталію Нікітченку. До повідомлення "кагебісти" додали роздруківку з випуску "Радіо Свобода", у якій, власне, мовилося про смерть лідера ОУН.

Українська політична еміграція зазнала болючої втрати. 1 листопада на 74-му році життя в Німецькій Федеративній Республіці помер голова Проводу українських націоналістів полковник Андрій Мельник. Андрій Мельник брав активну участь у визвольних змаганнях України 17 – 20 років як полковник Січових Стрільців і як шеф штабу Дієвої армії Української Народної Республіки. За свої націоналістичні переконання він сидів у в'язницях панської Польщі та в концтаборах гітлерівської Німеччини. Один із найвидатніших українських діячів на чужині полковник Андрій Мельник до кінця життя незмінно очолював Провід українських націоналістів. Похорон відбудеться наступної суботи у Люксембурзі, де Андрій Мельник постійно жив,
– розповідали у 1964-му журналісти "Радіо Свобода".

Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Крім того, у повідомленні із закордонної резидентури КДБ йшлося, що українські націоналісти призначили похорон на 7 листопада. У зв'язку із цим Нікітченко зробив таку резолюцію: "07. 11. 1964 – напевно, спеціально цю дату обрали для проведення своєї антирадянської діяльності".

Річ у тім, що 7 листопада у СРСР відзначали річницю так званої Жовтневої революції. Насправді це був збройний заколот і зрештою військовий переворот, у результаті якого більшовики прийшли до влади та утворився СРСР.

Тож, Нікітченко, мабуть, мав на увазі, що в ОУН навмисне хотіли у такий спосіб символічно влаштувати похорони СРСР та зневагу до радянського "свята".

У СЗР це пояснюють тим, що у КДБ і радянської влади загалом міцно сиділа у головах фобія вбачати антирадянську спрямованість навіть там, де цим і не пахло. Тож, навіть мертвий Андрій Мельник не давав спокою КДБ.

Що ж відбулося насправді?

Андрій Мельник помер природною смертю у німецькому Кельні. І його рідні та близькі одразу ж почали обговорювати питання щодо місця поховання.

Одним із варіантів був Роттердам, адже саме у цьому місті спецслужбовці СРСР убили Євгена Коновальця. Також тут розташована і його могила. Андрія Мельника планували поховати на тому ж кладовищі, де спочиває засновник і перший голова ОУН.

Однак бажанням полковника Армії УНР було, щоб його поховали у Люксембурзі. Похорон мав відбутися на тому ж цвинтарі, де провели в останню путь мати його дружини – Марію Федак. Крім того, він раніше вже зарезервував там місця – для себе та своєї дружини.

Тому на розв'язання питання з похованням, перевезення та інші процедури пішло більше часу.

Які секретні документи оприлюднила розвідка?

Серед оприлюднених документів можна побачити деталі справи, заведеної на Андрія Мельника. Це, зокрема, досьє на нього та його дружину, яке доповнюють фотографії.

Крім того, є матеріали про розшук і стеження за ним, зроблені прихованою камерою або здобуті іншим шляхом. З них відомо, що радянські агенти побували на 20 роковинах з дня смерті Євгена Коновальця. Цей жалобний захід відбувся у 1958 році у Роттердамі.

Ба більше, 4 розвідувально-диверсійне управління НКДБ УРСР готувала ліквідацію лідера ОУН наприкінці 1944 року. І про подробиці цієї операції також можна прочитати.

Ці матеріали свідчать про те, що Андрій Мельник у всі періоди історії був небезпечним для кремлівського керівництва, оскільки за жодних обставин не припиняв боротьбу за відновлення незалежності України,
– наголошують у СЗР.

У розвідці додають, що оприлюднені документи дають змогу доповнити історію життя та діяльності Андрія Мельника, яка віддзеркалює увесь драматизм і специфіку минулої епохи та важкої, нерідко кривавої, боротьби за незалежність України.

Архіви КДБ про стеження за Андрієм Мельником / Фото СЗР

Що цьому передувало?

• 19 травня президент Володимир Зеленський повідомив, що розпочався процес перепоховання Андрія Мельника та його дружини Софії.

• А вже 21 числа у пункті пропуску "Ужгород" відбулася урочиста церемонія зустрічі їхнього праху. Згодом останки прибули до Києва, де заплановано остаточний похорон.

• 22 – 23 травня у Патріаршому соборі Воскресіння Христового УГКЦ відбулася церемонія прощання з полковником і його дружиною. А наступного дня, 24 травня, домовини мають перевезти на Національне військове меморіальне кладовище під Києвом. Тут Андрія Мельника та Софію Федак-Мельник перепоховають у Пантеоні видатних українців.